Від надлишкової ваги до системних ускладнень

Від надлишкової ваги до системних ускладнень: лабораторна діагностика як точка контролю

Вступ

Ожиріння перетворилося на одну з найактуальніших медичних проблем сучасності, яка асоціюється з цілим спектром системних ускладнень. За даними дослідження «Індекс здоров'я» 2024 року - 56% українців мають зайву вагу, з них близько 35% мають надмірну вагу, а 21% страждають на ожиріння. Особливо тривожною є статистика серед дітей: за даними Європейської ініціативи ВООЗ з нагляду за дитячим ожирінням (COSI), близько 22% українських дітей віком 7–9 років мають надмірну вагу, включно з них 8% із ожирінням.

Ожиріння давно перестало бути лише косметичною проблемою -  це хронічне захворювання з мультисистемними наслідками, раннє виявлення яких можливе завдяки сучасним методам лабораторної діагностики.

Патофізіологічні механізми системних ускладнень ожиріння

Надмірне накопичення жирової тканини, особливо вісцерального жиру, запускає каскад метаболічних та запальних порушень. Жирова тканина функціонує як активний ендокринний орган, продукуючи прозапальні цитокіни (TNF-α, IL-6, IL-1β), а також адипокіни -  лептин та адипонектин. У пацієнтів з ожирінням спостерігається підвищений рівень прозапальних маркерів та знижений рівень протизапального адипонектину, що створює стан хронічного низькоінтенсивного запалення. Цей метаболічний дисбаланс є підґрунтям для розвитку інсулінорезистентності, дисліпідемії, артеріальної гіпертензії та, зрештою, метаболічного синдрому.

Клінічні настанови Корейського товариства з вивчення ожиріння (KSSO) 2024 року запровадили концепцію «клінічного ожиріння» - стану надмірного накопичення жирової тканини з дисфункцією органів та метаболічними порушеннями, незалежно від ІМТ. Такий підхід наголошує на необхідності комплексної оцінки з використанням лабораторних досліджень для виявлення ускладнень на ранніх стадіях.

Лабораторна діагностика: системний підхід

  
Оцінка вуглеводного обміну та інсулінорезистентності

Порушення вуглеводного обміну є однією з найбільш значущих проблем при ожирінні. За рекомендаціями Американської діабетологічної асоціації (ADA) 2025 року та українським УКПМД з діагностики цукрового діабету 2 типу, ключовими тестами є:

• Глюкоза плазми натще - базовий скринінговий показник (норма <5,6 ммоль/л)
• Глікозильований гемоглобін (HbA1c) - «золотий стандарт» довготривалої оцінки глікемії (норма <5,7%)
• Пероральний глюкозотолерантний тест (ПГТТ) - для діагностики предіабету та гестаційного діабету

Для оцінки інсулінорезистентності широко використовується індекс HOMA-IR, який обчислюється за формулою: глюкоза натще (ммоль/л) × інсулін натще (мкОд/мл) / 22,5. Цей показник демонструє сильну кореляцію з результатами еуглікемічного гіперінсулінемічного клемп-тесту - еталонного методу оцінки чутливості до інсуліну. У лабораторії «Смартлаб» доступний Комплекс №41 «Індекс НОМА», який включає визначення інсуліну та глюкози з автоматичним розрахунком індексу.

Альтернативним та економічно доступнішим маркером є тригліцерид-глюкозний індекс (TyG), який не потребує визначення інсуліну та демонструє високу предикторну цінність щодо розвитку цукрового діабету 2 типу.

Ліпідний профіль та кардіоваскулярний ризик

Дисліпідемія при ожирінні характеризується типовою тріадою: підвищенням тригліцеридів, зниженням холестерину ЛПВЩ та наявністю дрібних щільних частинок ЛПНЩ. Згідно з оновленими рекомендаціями ESC/EAS 2025 року, комплексна оцінка ліпідного профілю включає:

Оцінка маркерів метаболічного синдрому має проводитись в комплексі та враховувати індивідуальні ризики для кожного пацієнта.

Діагностика метаболічного синдрому згідно з консенсусом IDF/NHLBI/AHA/WHF/IAS/IASO  базується на наявності будь-яких 3-х із 5-ти критеріїв: 

• абдомінальне ожиріння (окружність талії ≥94 см у чоловіків, ≥80 см у жінок для європейської популяції), 
• тригліцериди >1,7 ммоль/л, 
• ЛПВЩ <1,0/1,3 ммоль/л, 
• АТ ≥130/85 мм рт. ст., 
• глюкоза натще ≥5,6 ммоль/л.

У лабораторії «Смартлаб» наявний  Комплекс №24 «Ліпідограма» (холестерин загальний, тригліцериди, ЛПВЩ, ЛПНЩ, ЛПДНЩ, non-HDL, коефіцієнт атерогенності), а також розширений Комплекс №27 «Метаболічний», що включає повний ліпідний профіль, глюкозу, сечову кислоту, білок, інсулін та С-пептид.

Маркери запалення та адипокіни

Системне запалення низького ступеня є патогенетичним механізмом розвитку кардіометаболічних ускладнень ожиріння. Ключові біомаркери: 

С-реактивний білок (високочутливий, hs-CRP) - найбільш валідований маркер системного запалення, що корелює з ризиком серцево-судинних подій. Значення >3 мг/л асоціюються з підвищеним кардіоваскулярним ризиком.

Лептин - позитивно корелює з відсотком жирової тканини та ступенем ожиріння. При ожирінні розвивається «лептинорезистентність» - стан, коли підвищені рівні лептину не забезпечують фізіологічних ефектів насичення.

Адипонектин - протизапальний адипокін, рівень якого знижений при ожирінні та метаболічному синдромі. Низький адипонектин асоціюється з інсулінорезистентністю та підвищеним серцево-судинним ризиком.

Оцінка функції печінки та діагностика MASLD

Метаболічно-асоційована стеатозна хвороба печінки (MASLD, раніше — НАЖХП) є найпоширенішою причиною хронічного захворювання печінки, що вражає до 30% світової популяції та має тісний зв'язок з ожирінням. Рання діагностика фіброзу є критично важливою для прогнозу.

Згідно з сучасними рекомендаціями для стратифікації ризику фіброзу рекомендується двоступеневий алгоритм:

Крок 1 -  Розрахункові індекси:

• FIB-4 = (Вік × АСТ) / (Тромбоцити × √АЛТ). Значення <1,3 виключає значущий фіброз із чутливістю >90%
• NFS (NAFLD Fibrosis Score)
• APRI-тест (АСТ/норма АСТ × 100 / тромбоцити)

Крок 2  - Для проміжних та високих значень:

• ELF-тест (Enhanced Liver Fibrosis) - вимірює гіалуронову кислоту, PIIINP та TIMP-1
• ФіброТест/NASH-ФіброТест -  комплексна оцінка 10 біомаркерів

Функція нирок та альбумінурія

Ожиріння є незалежним фактором ризику хронічної хвороби нирок (ХХН). За даними NHANES, особи з ожирінням мають достовірно вищий довічний ризик ХХН порівняно з особами з нормальною вагою (41,0% проти 32,5%). Кожне збільшення ІМТ на 1 кг/м² асоціюється з підвищенням ризику зниження рШКФ <60 мл/хв на 2%.

Рекомендований скринінг згідно з KDIGO 2024 включає:

• Співвідношення альбумін/креатинін (САК) у разовій порції сечі - чутливий маркер ранньої ниркової дисфункці
• рШКФ за формулою CKD-EPI (на основі креатиніну та/або цистатину С)
• Цистатин С - особливо ний у пацієнтів з ожирінням через меншу залежність від м'язової маси

Сечова кислота та гіперурикемія

Гіперурикемія тісно пов'язана з метаболічним синдромом, ожирінням та інсулінорезистентністю. Вісцеральна жирова тканина підвищує активність ксантиноксидази та продукцію сечової кислоти. Підвищений рівень сечової кислоти асоціюється з абдомінальним ожирінням, дисліпідемією та артеріальною гіпертензією. 
За даними досліджень, сечова кислота може слугувати як додатковий маркер для виявлення високого ризику прогресування метаболічного синдрому. 

Тиреоїдний статус

Оцінка функції щитоподібної залози є важливим компонентом обстеження пацієнтів з ожирінням. Наукові праці  2024–2025 років демонструють зв'язок між зниженою чутливістю до тиреоїдних гормонів та підвищеною інсулінорезистентністю жирової тканини. Лептин модулює гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдну вісь, стимулюючи продукцію ТРГ (тирозин-рилізинг-гормон)  та вивільнення ТТГ. Пацієнти з ожирінням часто мають підвищені рівні ТТГ та вільного Т3.

Алгоритм лабораторного обстеження при ожирінні

На основі сучасних міжнародних та українських рекомендацій можна запропонувати такий алгоритм:

Базовий скринінг (для всіх пацієнтів з ІМТ ≥25 кг/м²):

• Глюкоза натще, HbA1c
• Ліпідограма (ХС, ТГ, ЛПВЩ, ЛПНЩ)
• АЛТ, АСТ, ГГТ
• Креатинін з розрахунком рШКФ
• Сечова кислота
• Загальний аналіз сечі

Розширена панель (при наявності метаболічного синдрому):

• Інсулін, індекс HOMA-IR
• С-пептид
• hs-CRP
• FIB-4 або APRI-тест
• САК (альбумін/креатинін)

Спеціалізоване обстеження (за показаннями):

• ФіброТест/NASH-ФіброТест
• Лептин, адипонектин
• Ліпопротеїн(а)
• Тиреоїдна панель (ТТГ, Т4 вільний)
• ПГТТ (при предіабеті)
   

Практичне значення для клінічної практики

Лабораторна діагностика виконує роль «точки контролю» на шляху від надлишкової ваги до системних ускладнень. Своєчасне виявлення метаболічних порушень дозволяє:

1. Стратифікувати ризик - визначити пацієнтів із «клінічним ожирінням» та супутніми метаболічними порушеннями
2. Індивідуалізувати терапію - обрати оптимальну стратегію лікування з урахуванням наявних коморбідностей
3. Моніторувати ефективність - контролювати динаміку метаболічних показників на фоні лікування
4. Прогнозувати перебіг - оцінювати ризик прогресування до діабету, серцево-судинних захворювань, MASLD (Metabolic Dysfunction-Associated Steatotic Liver 

За рекомендаціями KSSO 2024 (Korean Society for the Study of Obesity), контрольне обстеження слід проводити кожні 3–6 місяців для оцінки ваги, метаболічних параметрів та побічних ефектів терапії.

Висновок

Сучасна лабораторна діагностика надає клініцисту потужний арсенал інструментів для комплексної оцінки метаболічного статусу пацієнтів з ожирінням. Перехід від традиційного підходу, зосередженого виключно на вазі, до концепції «клінічного ожиріння» з оцінкою органних дисфункцій відкриває нові можливості для персоналізованої медицини. Своєчасне виявлення інсулінорезистентності, дисліпідемії, стеатозу печінки, альбумінурії та інших ускладнень на субклінічних стадіях дозволяє реалізувати превентивну стратегію та значно покращити довгострокові результати лікування. 

Використані джерела:

1. https://healthindex.com.ua/HI_Report_UA_2023.pdf 
2. https://www.frontiersin.org/journals/nutrition/articles/10.3389/fnut.2025.1560080/full    
3. https://www.fisiologiadelejercicio.com/wp-content/uploads/2025/02/Effects-of-various-exercise-types-on-inflammatory.pdf 
4. https://easo.org/easo-at-icomes-2025-hosted-by-the-korean-society-for-the-study-of-obesity-ksso/ 
5. https://www.kosso.or.kr/eng/content/about/general.php 
6. https://academicmed.org/Uploads/Volume7Issue4/110. 5609. JAMP_Medpulse_582-590.pdf   
7. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC12583794/   
8. https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2024/07/1300_24072024_ykpmd_diabet_2.pdf 
9. https://www.jmir.org/2025/1/e73190 
10. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC11433343/ 
11. https://www.nature.com/articles/s41440-023-01566-7 
12. https://www.archivesofmedicalscience.com/2024-Guidelines-of-the-Polish-Society-of-Laboratory-Diagnostics-and-the-Polish-Lipid,186191,0,2.html 
13. https://www.portailvasculaire.fr/sites/default/files/docs/2025_esc_eas_update_dyslipidemies.pdf 
14. https://www.chemistryjournals.net/archives/2024/vol6issue2/PartA/6-2-38-734.pdf  https://www.frontiersin.org/journals/medicine/articles/10.3389/fmed.2024.1499013/full  
15. https://waltersport.com/wp-content/uploads/2025/11/NEJM-Noninvasive-Assessment-of-Liver-Fibrosis-Castera-et-al.-2025.pdf   
16. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/39887699/ 
17. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC11763674/   
18. https://www.cerrahpasamedj.org/public/pdfs/148/CMJ_August_2024-191-196.pdf 
19. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/39691855/ 
20. https://www.mjhs.md/sites/default/files/2024-07/10_1_2023_Rotaru.pdf 
21. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC12001440/ 
22. https://easo.org/easo-response-to-the-lancet-commission-report-on-obesity-diagnosis-and-management/ 
23. https://diabetesatlas.org/media/uploads/sites/3/2025/04/IDF_Atlas_11th_Edition_2025.pdf 
24. https://idf.org/media/uploads/2025/04/IDF_Rec_2025.pdf 
25. https://pdfs.semanticscholar.org/d392/4b212aefbb5996e9571056bce8bca9630a24.pdf 
26. https://aseestant.ceon.rs/index.php/arhfarm/article/view/50458 
27. http://phc.org.ua/news/kozhna-pyata-ditina-v-ukraini-mae-nadlishkovu-masu-tila-rezultati-pershogo-nacionalnogo 
28. https://herzmedizin.de/international-content/esc-congress-2025-update-guideline-dyslipidemia.html 
29. https://www.novonordisk.ua/content/dam/nncorp/ua/uk/media/world-obesity-day-2025-press-release.pdf 
30. https://www.pjms.org.pk/index.php/pjms/article/download/12690/3062/82555