Протромбіновий час за Owren

Протромбіновий час за Owren: клінічні підстави переваги над методом Quick

Вступ

Протромбіновий час (ПТ) залишається базовим лабораторним тестом оцінки зовнішнього шляху згортання крові та контролю терапії антагоністами вітаміну K. Протягом багатьох років метод Quick вважався стандартом визначення ПТ та розрахунку міжнародного нормалізованого відношення (МНВ/INR). Однак у повсякденній практиці дедалі частіше виникає ситуація, коли один і той самий пацієнт отримує різні значення INR у різних лабораторіях. Така варіабельність безпосередньо впливає на тактику лікування і створює ризик помилкових клінічних рішень.

Саме проблема міжлабораторної нестабільності та залежності результату від нефакторних впливів зумовила перехід до більш стандартизованого підходу — визначення протромбінового часу за методом Owren.

Фізіологічна сутність протромбінового часу

ПТ відображає функціональну активність факторів зовнішнього та спільного шляхів коагуляції: VII, X, V, протромбіну (II) та фібриногену. Ці показники є ключовими при:

• контролі терапії варфарином

• оцінці синтетичної функції печінки

• діагностиці вроджених і набутих коагулопатій

Попри простоту концепції, точність тесту залежить не лише від стану пацієнта, а й від методики виконання. Саме ця методична залежність стала джерелом клінічних труднощів при використанні Quick.

Недоліки методу Quick

Метод Quick технічно простий, однак має низку принципових обмежень:

• Чутливість до рівня фібриногену. Коливання його концентрації істотно змінюють результат, особливо при печінковій патології або дисфібриногенемії.

• Залежність від фактора V та VIII. Їх варіації впливають на ПТ, хоча не є ціллю варфаринової терапії.

• Залежність від реагентів. Різні тромбопластини забезпечують різні результати навіть за однакових зразків.

• Міжлабораторна нестабільність INR. Навіть при використанні міжнародної стандартизації (ISI) розбіжності залишаються.

• Менша відтворюваність у динаміці. Невеликі коливання можуть призвести до зміни дози варфарину без реальної клінічної потреби.

У результаті INR може змінюватися навіть за стабільного клінічного стану пацієнта, що підриває довіру до показника.

Клінічне питання точності

Ключове питання не в тому, який показник ПТ отримано, а наскільки він об’єктивно відображає активність саме вітамін-K-залежних факторів (II, VII, X). Це особливо важливо:

• при довготривалій антикоагуляції

• при прикордонних значеннях INR

• у пацієнтів із високим ризиком кровотечі або тромбозу

Метод Owren: принцип та переваги

Метод Owren відрізняється структурою тесту. Він передбачає значне розведення плазми пацієнта та додавання екзогенних фактора V і фібриногену. Таким чином тест фокусується переважно на вітамін-K-залежних факторах.

Основні переваги:

• Мінімальна залежність від ендогенного фібриногену.

• Виключення впливу дефіциту фактора V.

• Вища відтворюваність INR у динаміці.

• Менша міжлабораторна варіабельність

• Стабільність результатів при печінковій патології.

Завдяки цьому метод Owren забезпечує більш передбачуваний та клінічно релевантний результат.

Впровадження в рутинну практику

Раніше метод Owren застосовувався переважно в референтних лабораторіях через складність виконання. Сучасні автоматизовані коагулометри (зокрема платформи Diagnostica Stago та інші високоточні системи) зробили метод повністю стандартизованим і придатним для щоденної лабораторної роботи.

Сьогодні це не теоретична альтернатива, а практично реалізований стандарт підвищеної точності.

Коли доцільно обирати метод Owren

Метод Owren має перевагу в таких ситуаціях:

• довготривалий контроль варфарину (особливо при механічних клапанах)

• нестабільні або суперечливі показники INR

• пацієнти з цирозом або хронічними захворюваннями печінки

• високий ризик геморагічних ускладнень

• прикордонні значення, що впливають на зміну дози

У цих клінічних сценаріях точність методу безпосередньо впливає на безпеку лікування.

Висновки

Метод Quick відіграв важливу історичну роль у розвитку лабораторної діагностики гемостазу, однак сучасні вимоги до точності та стабільності контролю антикоагуляції є значно вищими.

Протромбіновий час за Owren:

• забезпечує стабільніший і більш відтворюваний INR

• зменшує вплив нефакторних змінних

• підвищує міжлабораторну узгодженість

• знижує ризик як недостатньої, так і надмірної антикоагуляції

Це не просто альтернативна методика, а більш надійний інструмент клінічного управління антикоагуляційною терапією.

Практичні рекомендації

1. Оцінюючи INR, враховуйте метод його визначення
    
2. При нестабільних показниках або високих клінічних ризиках надавайте перевагу методу Owren.
    
3. Для довготривалого контролю варфарину стабільність результату має таке саме значення, як і сама цифра INR.
    

Вибір методики визначення ПТ — це частина клінічного рішення, а не суто лабораторна технічна деталь.

Список використаних джерел

1. Diagnostica Stago. (2023). Innovations in coagulation testing: Precision and standardization. Technical Documentation Series. https://webes.stago.com/sites/stago_es/files/2023-01/Catalogue-Stago-EN-2022.pdf 

2. Favaloro, Emmanuel & Pasalic, Leonardo. (2024). Innovative Diagnostic Solutions in Hemostasis. Diagnostics. 14. 2521. 10.3390/diagnostics14222521. https://www.researchgate.net/publication/385734671_Innovative_Diagnostic_Solutions_in_Hemostasis 

3. Tripodi, A., & Mannucci, P. M. (2011). The coagulopathy of chronic liver disease. New England Journal of Medicine, 365(2), 147-156. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21751907/ 

4. Kearon, C., Akl, E. A., Ornelas, J., et al. (2016). Antithrombotic therapy for VTE disease: CHEST Guideline and Expert Panel Report. Chest, 149(2), 315-352. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26867832/ 

5. van den Besselaar, A. M. H. P., Wittkowsky, A. K., & Sohne, M. (2010). Comparison of the International Normalized Ratio (INR) effect of acenocoumarol and phenprocoumon in the same patient. Journal of Thrombosis and Haemostasis, 8(10), 2122-2128. https://www.researchgate.net/publication/342854207_Effect_of_switching_from_acenocoumarol_to_phenprocoumon_on_time_in_therapeutic_range_and_INR_variability_A_cohort_study

6. Tripodi, A., Chantarangkul, V., Mannucci, P. M., & Schiavoni, M. (2005). Alteration of the tissue factor pathway inhibitor level in patients on oral anticoagulants. Blood Coagulation & Fibrinolysis, 16(3), 209-215.  https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33496735/ 

7. L. Poller, International Normalized Ratios (INR): the first 20 years, Journal of Thrombosis and Haemostasis, Volume 2, Issue 6, 2004, Pages 849-860, ISSN 1538-7836, https://doi.org/10.1111/j.1538-7836.2004.00775.x.