ALEX-тест: як подолати діагностичні пастки алергічних захворювань

ALEX-тест як сучасний метод молекулярної діагностики

Технологія та можливості

ALEX (Allergy Xplorer)  -  це багатокомпонентний тест, розроблений австрійською компанією Macro Array Diagnostics на основі нанотехнології ELISA-based multiplex. Тест дозволяє одночасно виявити специфічні IgE-антитіла до 295 найпоширеніших алергенів (218 молекулярних компонентів та 82 екстракти з 145 алергенних джерел).

ALEX-тест забезпечує алергологічний паспорт пацієнта  -  детальний профіль його індивідуальної сенсибілізації. У складі тесту інтегрований потужний інгібітор перехресно-реактивних карбогідратних детермінант (ССDs), який мінімізує хибнопозитивні результати, обумовлені структурною подібністю рослинних білків.

Переваги ALEX-тесту в клінічній практиці

Особливості інтерпретації

Критичну роль у розумінні результатів ALEX-тесту відіграє правильна інтерпретація. Повинна враховуватись тісна кореляція з клінічною історією. Позитивний результат тесту підтверджує сенсибілізацію (наявність специфічних IgE-антитіл), але не завжди означає клінічну алергію.

Типові клінічні ситуації та відповіді на запитання лікарів

Ситуація 1: “Чому ALEX-тест негативний, а у пацієнта є клінічні симптоми алергії?”

Це питання зустрічається вкрай часто в практиці. Можливі причини:

• Не-IgE механізми - алергічні реакції типу III-IV, гіперчутливість V типу (парадоксальні реакції), клітинні механізми без участі IgE;
• Харчова непереносимість -  гістамінова непереносимість, дефіцит ферментів (лактази, сахаразо-ізомальтази), синдром роздратованого кишківника;
• Локальна IgE-продукція - специфічні IgE вироблюються на рівні слизових оболонок (назальної, кишкової), але не потрапляють до крові;
• Рання сенсибілізація - на початковому етапі розвитку алергії специфічні IgE ще не детектуються;
• Лікарські засоби -  деякі препарати (топічні кортикостероїди, системні імуносупресори) можуть знижувати продукцію IgE;
• Інші патології -  інфекції, аутоімунні стани, психосоматичні розлади.

У таких випадках можливі додаткові дослідження:

• Гістаміновий тест - для виявлення гіперчутливості до гістаміну;
• Клітинні тести - базофільний тест активації (BAT);
• Дослідження маркерів запалення - еозинофіли, FeNO (фракція оксиду азоту в видиху);
• Ендоскопічна діагностика - при підозрі на локальні IgE-реакції.
   

Ситуація 2: “Пацієнт алерго-позитивний, але симптоми легкі. Чи потрібно лікування?”

Відповідь залежить від кількості сенсибілізованих алергенів, тяжкості симптомів та впливу на якість життя. За ARIA-EAACI 2024-2025 та GINA 2024:

• Якщо симптоми помірні та контрольовані антигістамінними -  можна обійтись елімінаційними заходами та освітою пацієнта;
• При наявності слідів полісенсибілізації та ризику прогресії -  варто розглянути профілактичну АСІТ;
• Визначення потреби в АСІТ залежить від: ступеня сенсибілізації, типу алергенів, можливості їх уникнення, мотивації пацієнта.
   

Ситуація 3: “Часті перехресні реакції. Як їх розрізнити від справжньої алергії?”

Саме для цього тесту вбудований ССD-інгібітор. Алгоритм інтерпретації:

1. Визначити молекулу, що вибивається більш за інших;
2. Перевірити, чи є вона високоспецифічною (наприклад, Bet v 1 для берези, Par j 2 для амброзії);
3. Молекули з ССD-активністю (наприклад, CCD антигени) позначаються окремо;
4. Враховуючи кривизну ССD-активності, перестраховані позитивні результати відсіюються автоматично.

Висновок

Алергічні захворювання - це глобальний виклик, який вимагає сучасного персоналізованого підходу. ALEX-тест та інші методи молекулярної алергодіагностики представляють новий стандарт в діагностиці, що дозволяє клініцистам отримати точну, детальну, молекулярно-розрізнену карту сенсибілізації кожного пацієнта. 

Це, у свою чергу, дозволяє:

• Правильно встановити діагноз;
• Мінімізувати хибнопозитивні результати та непотрібні обмеження;
• Обрати оптимальну терапевтичну стратегію;
• Прогнозувати перебіг захворювання;
• Покращити якість життя пацієнтів.

Рекомендації ARIA-EAACI 2024-2025, GINA 2024, EAACI Guidelines та українські клінічні протоколи одностайно визнають необхідність молекулярної діагностики в сучасній алергологічній практиці. Для максимальної користі ALEX-тесту потрібна інтеграція результатів з клінічною історією та врахування множинних факторів, включаючи можливості уникнення, мотивацію пацієнта та показання до АСІТ.
 

Література та джерела

Інформація в статті базується на:

• Міжнародних рекомендаціях ARIA, EAACI, GINA, BTS/NICE/SIGN (2024–2025);
• Українських клінічних протоколах та журналах («Allergy Practice», Health-ua);
• Публікаціях виробника ALEX-тесту (Macro Array Diagnostics);
• Систематичних оглядах та мета-аналізах у виданнях Nature, Allergy, Frontiers in Allergy;
• Статистичних даних ВООЗ та європейських реєстрів алергії.

1. https://eaaci.org/guidelines-position-papers/nomenclature-of-allergic-diseases-and-hypersensitivity-reactions-adapted-to-modern-needs-an-eaaci-position-paper/ 
2. https://www.aaaai.org/about/news/for-media/allergy-statistics  
3. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC12194400/ 
4. https://eaaci.org/guidelines-position-papers/patient-centered-digital-biomarkers-for-allergic-respiratory-diseases-and-asthma-the-aria-eaaci-approach-aria-eaaci-task-force-report/ 
5. http://phc.org.ua/news/na-kharchovu-alergiyu-strazhdae-1-3-doroslikh-ta-4-6-ditey-u-sviti 
6. https://www.mattioli1885journals.com/index.php/actabiomedica/article/view/12421 
7. https://www.elsevier.es/en-revista-allergologia-et-immunopathologia-105-resumen-molecular-diagnostics-improves-diagnosis-treatment-S0301054618301071   
8. https://db.macroarraydx.com.ua/files/Molecular_Allergology-web.pdf   
9. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/37186333/  
10. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/41268627/   
11. https://www.madx.com/products/alex  
12. https://www.imd-berlin.de/fileadmin/user_upload/Diag_Info_Englisch/318_ALEX_IgE-Allergen_profile.pdf   
13. https://www.frontiersin.org/journals/allergy/articles/10.3389/falgy.2024.1456585/full 
14. https://www.uspharmacist.com/article/gina-definition-of-asthma-and-phenotypes 
15. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/39051318/ 
16. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/39473345/ 
17. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC5332176/ 
18. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK560718/ 
19. https://allergenbureau.net/allergy-experts-review-current-food-allergy-issues/ 
20. http://mpu.med-expert.com.ua/article/view/267913 
21. https://www.anaphylaxis.org.uk/2024-allergy-research-healthcare-news-roundup-key-highlights-and-breakthroughs/