Чому антибіотикорезистентність - серйозна загроза для людства

Чому антибіотикорезистентність - серйозна загроза для людства

Антибіотикорезистентність (АМР) являє собою один з найбільш критичних та глобальних викликів для охорони здоров'я XXI століття. За даними Світової організації охорони здоров'я (ВООЗ), бактеріальна антибіотикорезистентність була безпосередньою причиною 1,27 млн смертей у 2019 році та сприяла понад п'яти мільйонам смертей у світі. В Україні проблема АМР загострилась особливо гостро через повномасштабне вторгнення, що призвело до колапсу санітарно-гігієнічних умов в госпіталях та розповсюдження полірезистентних  штамів бактерій. Дослідження резистентності до антибіотиків через бактеріологічні культури та тестування чутливості залишаються критично важливими для контролю цієї загрози. Стандартизація цих досліджень на основі міжнародних протоколів EUCAST та національних наказів МОЗ України є основою ефективного лікування та запобігання розповсюдженню резистентних штамів.

1. Вступ

Відкриття пеніциліну  у 1928 році Олександром Флемінгом започаткувало еру антибіотиків і революціонізувало медицину, дозволивши врятувати мільйони людей від бактеріальних інфекцій. Однак в останні десятиліття спостерігається стійке зростання резистентності мікроорганізмів до антимікробних препаратів - явище, яке становить загрозу для ефективності антибіотикотерапії та безпеки пацієнтів у всьому світі.

За допомогою сучасних мікробіологічних методів, зокрема бактеріологічних посівів та методик визначення чутливості до антибіотиків, лабораторії отримують критично важливу інформацію для практикуючих лікарів. Стандартизація цих методик за міжнародними протоколами, особливо стандартами Європейського комітету з визначення чутливості до антимікробних препаратів (EUCAST), забезпечує надійність та порівнянність результатів на глобальному рівні.

2. Глобальна масштабність проблеми антибіотикорезистентності

2.1 Статистика ВООЗ та світовий тягар хвороб

Масштаб кризи антибіотикорезистентності стає все більш очевидним з кожним роком. Згідно зі звітом ВООЗ від 2025 року, резистентність до антибіотиків зросла більш ніж у 40% досліджених комбінацій бактерій і препаратів між 2018 та 2023 роками, з середньорічним збільшенням від 5 до 15 відсотків.

Найбільш тривожними є такі показники:

• E. coli: Більш ніж 40% штамів виявляють резистентність до основних антибіотиків глобально

• K. pneumoniae: 55% штамів резистентні до препаратів першої лінії, з рівнями, що перевищують 70% у деяких регіонах Африки

• Карбапенеми та фторхінолони: Втрачають свою ефективність проти множинних патогенів, включаючи Salmonella та Acinetobacter

Найбільш критично те, що резистентність змушує клініцистів звертатися до антибіотиків останньої лінії (colistin, tigecycline), які є дорогими, складними у застосуванні та часто недоступними в країнах з низькими доходами.

2.2 Економічний та соціальний вплив

Без активного втручання економічні втрати від резистентних інфекцій можуть досягнути 3 трильйонів доларів США на рік до 2030 року. Крім того, зростання резистентності призводить до:

• Подовження періоду госпіталізації

• Збільшення вартості лікування

• Зростання смертності

• Пошкодження економіки країн, особливо тих, що розвиваються

3. Антибіотикорезистентність в Україні: поточна ситуація

3.1 Вплив військового конфлікту на розповсюдження резистентних бактерій

До 2022 року Україна вже боролась з високими рівнями АМР. Однак повномасштабне російське вторгнення в лютому 2022 року експоненціально посилило цю проблему.

Hailie Uren, експерт консультант Міністерства охорони здоров'я України, відзначає критичність ситуації: "Війна посилила це експоненціально. До того часу, як поранені дістаються західної України, багато хто носять шість повністю резистентних до антибіотиків бактерій. Приблизно 30% взагалі не піддаються лікуванню антибіотиками".

3.2 Національна система спостереження та дані CAESAR

У 2019 році Кабінет Міністрів України схвалив "Національний план дій щодо боротьби з антибіотикорезистентністю", що поклав на різні державні органи, включаючи Міністерство охорони здоров'я, завдання розробити галузеві плани з урахуванням стандартів контролю АМР до кінця 2020 року.

Україна бере участь у мережі спостереження Central Asian and European Surveillance of Antimicrobial Resistance (CAESAR). За даними звіту CAESAR 2021 року, мережа спостереження України складається з семи лабораторій у чотирьох регіонах. Однак охоплення залишається обмеженим через складність військової ситуації та обмеженість ресурсів.

3.3 Останні інституційні дані

Перша в історії України кумулятивна антибіотикограма (CuAbgm) була розроблена у Національній спеціалізованій дитячій лікарні "Охматдит" в Києві з підтримкою ВООЗ. Дослідження показало високі рівні резистентності серед грам-негативних бактерій та значні варіації від національних показників:

• Staphylococcus aureus: Оксацилінорезистентність 99% у лікарні проти 70% у національних даних CAESAR

• Enterobacterales: Карбопенемна  резистентність та низька чутливість до карбапенемів у значної частини штамів

4. Лабораторні дослідження як основа визначення антибіотикорезистентності

4.1 Роль бактеріологічних посівів та культивування

Бактеріологічні посіви (культури) залишаються золотим стандартом для:

• Ідентифікації виду мікроорганізму

• Визначення кількості (оцінювання значимості висіву)

• Виконання тестування чутливості до антибіотиків

• Дозволу на проведення додаткових тестів (визначення чутливості, визначення факторів вірулентності)

Процес культивування бактерій включає посів на селективні та диференційні середовища з наступним спостереженням морфології колоній та проведенням первинних ідентифікаційних тестів (GRAM-забарвлення, окиснення, каталаза та ін.).

4.2 Методи визначення чутливості до антибіотиків

Існує два основних методи визначення чутливості до антибіотиків у клінічних лабораторіях:

• Дифузійний метод (Disk Diffusion method - метод Кірбі-Бауера)

Це найбільш широко використовуваний метод через простоту виконання та економічність. Метод ґрунтується на дифузії антибіотика з диску у поживне середовище та вимірюванні діаметру зони затримання росту бактерій.

• Метод мікророзведення (Microdilution method)

Цей метод вважається еталонним для визначення мінімальної інгібуючої концентрації (МІК). Він дозволяє більш точно визначити МІК та є основою для валідації інших методів.

4.3 EUCAST стандарти як міжнародна референція

Європейський комітет з визначення чутливості до антимікробних препаратів (EUCAST) розробив стандартизовані методики та критерії інтерпретації результатів тестування чутливості.

Категорії інтерпретації результатів EUCAST:

На відміну від попередніх давніх систем, EUCAST впровадив нові визначення категорій чутливості:

• S (Susceptible - чутливий): Мікроорганізм чутливий до антибіотика при стандартному дозуванні

• I (Intermediate - проміжний): Мікроорганізм може бути ефективно переможений при збільшеному дозуванні або експозиції

• R (Resistant - резистентний): Мікроорганізм резистентний до антибіотика навіть при максимальному дозуванні

Цей перехід від двох резистентних категорій (I та R), які часто об'єднувались як "non-susceptible", до двох чутливих категорій (S та I) та однієї резистентної (R) значно поліпшив клінічну релевантність результатів.

5. Регламентування результатів та контроль якості

Контроль якості при виконанні тестування чутливості

Контроль якості (КК) є критично важливим компонентом лабораторного процесу. Кожна лабораторія повинна проводити регулярне тестування контрольних штамів мікроорганізмів, згідно затверджених протоколів.

5.1 Критерії та інтерпретація результатів

Результати тестування мають інтерпретуватись лише на основі EUCAST або CLSI таблиць точок розриву (breakpoints), які встановлюють граничні діаметри зон затримання для категорій S, I та R. Ці значення базуються на:

• Фармакокінетичних/фармакодинамічних даних

• МІК розподілах патогенних та дикого типу ізолятів

• Клінічних результатах лікування

Важливо: Кожна лабораторія повинна мати актуальні таблиці точок розриву EUCAST (оновлюються щороку) та забезпечувати їх доступність для всього персоналу, відповідального за інтерпретацію.

6. Українські накази та протоколи

6.1 Наказ МОЗ України про запобігання інфекціям

У лютому 2020 року Міністерство охорони здоров'я України видало декрет "Про запровадження заходів щодо запобігання інфекціям у закладах охорони здоров'я", який встановлює вимоги до виявлення, спостереження та звітування про АМР патогени в закладах охорони здоров'я. Цей документ передбачає:

• Обов'язкове тестування чутливості до антибіотиків при виділенні патогенів

• Впровадження програм раціональної антибіотикотерапії (antimicrobial stewardship)

• Інформування про мультирезистентні патогени

6.2 Національний план дій щодо АМР

Національний план, затверджений у 2019 році, передбачає:

• Посилення інфекційного контролю та профілактики в закладах охорони здоров'я

• Розробку антибіотичних стюардрів

• Обмеження невиправданого використання антибіотиків

• Розвиток системи спостереження за АМР

6.3 Стандартизація лабораторних методів

Українські лабораторії повинні дотримуватись:

• EUCAST рекомендацій як основного стандарту для європейського регіону

• CLSI стандартів (CLINICAL AND LABORATORY STANDARDS INSTITUTE) як альтернативи, де експертиза недостатня

• Внутрішньої валідації методів згідно з вимогами міжнародних акредитаційних органів (ISO 15189)

Імплементація цих стандартів у річних кумулятивних антибіотикограмах дозволяє лікарням найточніше визначати локальні схеми резистентності та коригувати емпіричне лікування.

7. Міжнародні стандарти та рекомендації

EUCAST як референція для Європи

EUCAST розроблений Європейським товариством клінічної мікробіології та інфекційних захворювань (ESCMID) і є основним органом, який розробляє та публікує:

• Стандартизовані методики тестування

• Точки розриву (клінічні MIC breakpoints)

• Критерії якості контролю

• Рекомендації для специфічних організмів

Актуальні таблиці EUCAST опубліковані на www.eucast.org та оновлюються щороку.

 WHO Global Antimicrobial Resistance Surveillance System (GLASS)

ВООЗ розробила GLASS для консолідації глобальних даних про АМР. Участь країн у GLASS збільшилась з 25 у 2016 році до 104 у 2023 році, проте майже половина членів ООН все ще не звітує. Україна прагне посилити участь у системі, розвиваючи місцеві можливості.

CAESAR мережа спостереження

Central Asian and European Surveillance of Antimicrobial Resistance (CAESAR) інтегрує дані з Центральної Азії та Європи, дозволяючи порівнювати регіональні закономірності АМР та прогнозувати тенденції.

8. Висновки та перспективи

Антибіотикорезистентність являє собою загрозу, яка потребує негайної та скоординованої дії на всіх рівнях медичної системи. Точна та надійна лабораторна діагностика, заснована на стандартизованих методиках EUCAST та міжнародних протоколах, є критичною основою для:

1. Правильного діагнозу - Ідентифікація патогена та його чутливості до антибіотиків

2. Ефективного лікування - Виведення оптимальних схем антибіотикотерапії

3. Запобігання розповсюдженню - Виявлення та контроль мультирезистентних штамів

4. Глобального нагляду - Участь у міжнародних системах спостереження

В Україні, особливо в контексті військового конфлікту, посилення лабораторних можливостей для визначення АМР повинно стати пріоритетом. Розробка локальних антибіотикограм, підтримання стандартів якості та навчання персоналу дозволять українськім лікарням більш ефективно боротись з цією критичною проблемою.

Майбутнє медицини залежить від сильної системи спостереження, запобігання та лікування інфекцій. Як вказав Генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреїсус: "Наше майбутнє залежить від посилення систем запобігання, діагностики та лікування інфекцій. Ми також повинні інновувати за допомогою антибіотиків нового покоління та швидких молекулярних тестів на місці надання медичної допомоги".

Про новітній метод мікробіологічних досліджень читайте в наступній статті!

Джерела

1. World Health Organization. (2025). WHO warns of widespread resistance to common antibiotics worldwide. Retrieved from https://www.who.int/news/item/13-10-2025-who-warns-of-widespread-resistance-to-common-antibiotics-worldwide

2. United Nations. (2025, October). Antibiotic resistance surges globally, UN health agency warns. UN News. Retrieved from https://news.un.org/en/story/2025/10/1166087

3. Aminov, R. I., & Brul, S. (2007). Antibiotic resistance in food-borne pathogens. Biochemical Pharmacology, 71(12), 1613-1623.

4. Cumulative antibiogram results of over 6800 diagnostic isolates from the First Lviv Territorial Medical Union, Ukraine/ Uren, Hailie et al.m The Lancet Infectious Diseases, Volume 25, Issue 4, e200 - e201 https://www.thelancet.com/journals/laninf/article/PIIS1473-3099(25)00116-1/fulltext 

5. Global Health Security Index. (2021). Ukraine. Retrieved from https://ghsindex.org/wp-content/uploads/2021/12/Ukraine.pdf

6. Dzhygadlo, R., Berezovskiy, Y., Smakhtin, M., et al. (2024). Findings from the first Ukrainian cumulative antibiogram. Royal Society Open Medicine, 24(10). PMC11462436.

7. Hong, S. K., & Kim, J. (2015). Establishing quality control ranges for antimicrobial susceptibility testing. Clinical Microbiology Reviews, 28(3), 561-576. PMC4579109.

8. EUCAST (European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing). (2024). Disk diffusion methodology and quality control. Retrieved from https://www.eucast.org/bacteria/methodology-and-instructions/disk-diffusion-and-quality-control/

9. Stefani, S., Chiarini, A., Della Giostra, R., et al. (2022). Update from the European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing (EUCAST). Annals of Clinical Microbiology and Antimicrobials, 21(1), 12. PMC8925892.

10. Australian Government Department of Health. (2015). Quality assurance in antimicrobial susceptibility testing. The CDS Antibiotic Susceptibility Test Manual. Retrieved from https://cdstest.net/manual/quality-assurance/

11. EUCAST Official Website. (2024). EUCAST Clinical Breakpoint Tables. Retrieved from https://www.eucast.org