Сучасні виклики алергодіагностики: чи вирішує їх ALEX-тест?

Вступ

Алергічні захворювання вийшли на перший план серед актуальних медико-соціальних проблем XXI століття. За даними Всесвітної організації охорони здоров'я та міжнародних реєстрів, 20–30% населення планети страждає від алергій, що становить понад 500–600 млн осіб. При цьому близько 40–50% школярів та молоді мають позитивні тести на сенсибілізацію до хоча б одного алергену, навіть якщо не мають клінічних симптомів. В Україні ситуація не менш критична: до 20% населення (близько 10 млн осіб) мають ті чи інші форми алергії, особливо гостро проблема стоїть серед дітей.

Алергія -  це патологічна імунна реакція на субстанції, які для більшості людей є нетоксичними та не викликають збільшену реакцію. Алергени  -  це специфічні антигени, які можуть запустити алергічну реакцію в сенсибілізованих осіб. Вони можуть бути різного походження: білки з рослин, тварин, мікроорганізмів, а також хімічні сполуки та ліки.
За останнє десятиліття спостерігається неухильне зростання поширеності алергічних захворювань, особливо в розвинених країнах. Цей феномен пов'язується з індустріалізацією, урбанізацією, змінами мікробіому, забруднюванням навколишнього середовища та змінами харчової поведінки. Багато факторів сприяють розвитку алергії:

• Генетична предиспозиція: Наявність атопічної конституції в сім'ї
• Епітеліальна бар’єрна дисфункція: Порушення цілісності шкірних та слизових бар'єрів
• Мікробіомний дисбаланс: Зміни у складі мікрофлори шкіри, кишечнику та дихальних шляхів
• Екологічні фактори: Забруднення, куріння, хімічні речовини, мікропластик
• Харчові та дієтичні фактори: Високе  короткочасне  навантаження, недостатнє вживання клітковини 

Класифікація гіперчутливих реакцій

Гіперчутливі реакції, включаючи алергічні реакції, традиційно класифікуються за системою Джелла-Кумбса на чотири типи. Однак сучасна номенклатура, розроблена Європейською академією алергології та клінічної імунології (EAACI), пропонує більш деталізовану класифікацію, врахувавши молекулярні механізми та клінічні фенотипи.
 

Nomenclature of allergic diseases and hypersensitivity reactions: Adapted to modern needs: An EAACI position paper 

1. Гіперчутливість I типу (Негайна гіперчутливість, IgE-опосередкована)
   Реакції гіперчутливості I типу є IgE-опосередкованими  негайними реакціями, які розвиваються впродовж хвилин після контакту з алергеном. Вони виникають у раніше сенсибілізованих осіб і характеризуються швидким розвитком симптомів.
   Клінічні прояви:
   1. Алергічний риніт (сезонний та цілорічний)
   2. Атопічний дерматит (частково)
   3. Кропив’янка та ангіоневротичний набряк
   4. Алергічна астма
   5. Харчова алергія
   6. Анафілаксія
   7. Реакції на укуси комах (гіпертоксичні реакції на яди)
   8. Алергічні реакції на ліки
2. Гіперчутливість II типу (Цитотоксична, опосередкована антитілами та Fc-рецепторами)
   Реакції II типу характеризуються зв'язуванням антитіл (переважно IgG, іноді IgM або IgA) з антигенами на поверхні клітин або позаклітинних матриксів, що призводить до активації комплементарної системи або антитілозалежної клітинної цитотоксичності (ADCC).
   Клінічні приклади:
   1. Гемолітична анемія, викликана ліками (наприклад, пеніцилін)
   2. Трансфузійні реакції (несумісність групи крові)
   3. Pemphigus vulgaris, булезний пемфігоїд (аутоімунні дерматози)
   4. Деякі ліки-опосередковані реакції
3. Гіперчутливість III типу (Імунокомплексна)
   Реакції III типу викликаються  циркулюючими або депонованими імунними комплексами (антиген-антитіло-комплемент), які активують комплемент та привертають запальні клітини.
   Клінічні приклади:
   1. Сивороткова  хвороба (reaction on antitoxins, vaccines)
   2. Хвороба Артюса (місцева реакція при введенні антигену в шкіру попередньо імунізованої особи)
   3. Деякі хімічні реакції на ліки
   4. Постінфекційні стани
4. Гіперчутливість IV типу (Запізніла гіперчутливість, Т-клітинна, клітинна)
   Реакції IV типу є Т-клітинними імунними реакціями, які розвиваються протягом 48-72 годин  або набагато довше. Включають як CD4+, так і CD8+ Т-лімфоцити та не опосередковуються антитілами.
   Клінічні приклади:
   1. Контактний дерматит (allergins, nickel, urushiol від отруйного  плюща)
   2. Туберкульозний шкірний тест (реакція Манту)
   3. Трансплантаційне відторгнення (гостре та хронічне)
   4. Синдром Стівена-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (SJS/TEN) 
   5. DRESS-синдром (Drug Reaction with Eosinophilia and Systemic Symptoms)
   6. Гіперсенситивний пневмоніт  (екзогенний алергічний  альвеоліт)
5. V тип гіперчутливості: епітеліальний, «tissue‑driven» механізм
   У новій класифікації гіперчутливості EAACI (Jutel et al., Allergy 2023; addendum 2025) додано V–VII типи реакцій. V тип описують як епітеліальний, або бар’єр‑опосередкований тип гіперчутливості. На відміну від класичних I–IV типів (антитіла або Т‑клітини в центрі), тут первинною ланкою є дефект самої тканини, насамперед епітелію, а вже потім – «підключення» імунної відповіді.
   Типові захворювання V типу: астма, алергічний риніт/ринокон’юнктивіт, хронічний риносинусит, атопічний дерматит, еозинофільний езофагіт, FPIES, целіакія.

Клінічне значення лабораторної діагностики

Чому традиційних методів недостатні?
Класичні підходи до діагностики алергій (анамнез, шкірні проби, неспецифічний скринінг на загальний IgE) часто дають неповну картину, особливо у випадках:

• Полісенсибілізації  -  коли пацієнт має чутливість до декількох алергенів одночасно (більш ніж 80% хворих з алергічним ринітом);
• Перехресних реакцій -  коли структурна подібність білків з різних джерел викликає помилкові сенсибілізації (до 25% пацієнтів з алергією);
• Розрізнення справжньої алергії від непереносимості - особливо при харчових реакціях.

Стандартні шкірні проби не рекомендуються протягом загострення, при прийомі антигістамінних препаратів, при наявності поширеного дерматиту, а також у дітей раннього віку та осіб з тяжкою супутньою патологією.

Молекулярна алергодіагностика: новий стандарт

Компонент-резольована діагностика (CRD  -  Component Resolved Diagnosis) представляє революційний перехід від традиційних тестів екстрактів алергенів до тестування конкретних молекул, які відповідають за алергічні реакції. За останні два десятиліття до 1000 окремих молекул з різних алергенних джерел було охарактеризовано на молекулярному рівні, що дозволяє клініцистам отримати граммулярну карту сенсибілізації кожного пацієнта.
За рекомендаціями EAACI Molecular Allergology User's Guide 2.0 та ARIA-EAACI 2024-2025 Guidelines, молекулярна алергологія слугує трьом критичним цілям:

1. Розрізнення справжньої сенсибілізації від перехресних реакцій та артефактів;
2. Оцінка ризику системних реакцій (особливо у харчовій алергії);
3. Ідентифікація оптимальних кандидатів для алергенспецифічної імунотерапії (АСІТ).

Література та джерела

Інформація в статті базується на:

• Міжнародних рекомендаціях ARIA, EAACI, GINA, BTS/NICE/SIGN (2024–2025);
• Українських клінічних протоколах та журналах («Allergy Practice», Health-ua);
• Публікаціях виробника ALEX-тесту (Macro Array Diagnostics);
• Систематичних оглядах та мета-аналізах у виданнях Nature, Allergy, Frontiers in Allergy;
• Статистичних даних ВООЗ та європейських реєстрів алергії.
   

1. https://eaaci.org/guidelines-position-papers/nomenclature-of-allergic-diseases-and-hypersensitivity-reactions-adapted-to-modern-needs-an-eaaci-position-paper/ 
2. https://www.aaaai.org/about/news/for-media/allergy-statistics  
3. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC12194400/ 
4. https://eaaci.org/guidelines-position-papers/patient-centered-digital-biomarkers-for-allergic-respiratory-diseases-and-asthma-the-aria-eaaci-approach-aria-eaaci-task-force-report/ 
5. http://phc.org.ua/news/na-kharchovu-alergiyu-strazhdae-1-3-doroslikh-ta-4-6-ditey-u-sviti 
6. https://www.mattioli1885journals.com/index.php/actabiomedica/article/view/12421 
7. https://www.elsevier.es/en-revista-allergologia-et-immunopathologia-105-resumen-molecular-diagnostics-improves-diagnosis-treatment-S0301054618301071   
8. https://db.macroarraydx.com.ua/files/Molecular_Allergology-web.pdf   
9. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/37186333/  
10. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/41268627/   
11. https://www.madx.com/products/alex  
12. https://www.imd-berlin.de/fileadmin/user_upload/Diag_Info_Englisch/318_ALEX_IgE-Allergen_profile.pdf   
13. https://www.frontiersin.org/journals/allergy/articles/10.3389/falgy.2024.1456585/full 
14. https://www.uspharmacist.com/article/gina-definition-of-asthma-and-phenotypes 
15. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/39051318/ 
16. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/39473345/ 
17. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC5332176/ 
18. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK560718/ 
19. https://allergenbureau.net/allergy-experts-review-current-food-allergy-issues/ 
20. http://mpu.med-expert.com.ua/article/view/267913 
21. https://www.anaphylaxis.org.uk/2024-allergy-research-healthcare-news-roundup-key-highlights-and-breakthroughs/

ДАЛІ БУДЕ