CHECK-UP «Діти 4-12 роки»

Інформація про окремі дослідження

• Загальний аналіз крові
  Загальний аналіз крові — основний, головний скринінговий аналіз, який містить всі формені елементи крові, ШОЕ. Це  кількісний і якісний аналіз картини крові. За допомогою загального аналізу крові оцінюють основні функції крові, визначають наявність і активність патологічного процесу в організмі, визначають загальний стан всієї системи кровотворення.
  Виконується загальний аналіз крові на автоматичних гематологічних аналізаторах SELL-DYN Ruby «Abbott laboratories», (США), Sysmex XT 2000i,  Sysmex XE 2100 (Японія), які визначають 24 параметри загального аналізу крові, і дозволяють отримати цілий ряд додаткових характеристик клітин, які неможливо оцінити при візуальному аналізі мазка крові, водночас гарантована висока точність дослідження, оскільки підрахунку долучається кілька тисяч клітин з однієї проби. Аналізатор Sysmex ХS-2000i не тільки виконує розвернутий аналіз крові з диференціацією лейкоцитів на 5 підтипів, але й будує графіки розподілу лейкоцитів, еритроцитів і тромбоцитів за розмірами. Аналіз цих графіків дозволяє отримати додаткову діагностичну цінну інформацію. Унікальною особливістю даного аналізатора є можливість виявлення незрілих лейкоцитів, бластів, атипових і патологічних лімфоцитів. Присутність навіть 1% таких клітин у зразку може бути проявом серйозної патології, проте, коли в мазку аналізується тільки 100 клітин, їх можна «пропустити».
  Визначення швидкості осідання еритроцитів виконується  на автоматичному  аналізаторі для вимірювання ШОЕ ALIFAX Roller 20 LC, ALIFAX Roller 20 PN (Італія), який  відкалібрований  за методом Вестергрена. Метод Вестергрена рекомендований Міжнародним комітетом стандартизації в гематології (ICSH), він є еталонним. Результати визначення ШОЕ методом Вестергрена вважаються максимально об’єктивними.
  На відміну від методу Панченкова, метод Вестергрена:

  1. виконується на повністю автоматизованій системі визначення ШОЕ венозної крові

  2. входить до складу системи контролю якості

  3. стандартизирований

  4. за інформацією виробника обладнання, кожна проба вимірюється 1000 разів протягом  20 секунд, зміна пропускання трансформується в мм/год шкали Вестергрена

  5. відсутність  впливу на показники ШОЕ рівня гематокриту, в’язкості плазми, MCV.
      

  Важлива примітка!
  Фізико-хімічні показники сечі визначаються на сечовому автоматичному аналізаторі iChem Velocity Iris (Beckman Coulter) і автоматичному біохімічному аналізаторі AU480 (Beckman Coulter).
  Дослідження організованого осаду (епітелій, лейкоцити, еритроцити, циліндри) і неорганізованого осаду (слиз, солі, бактерії, гриби) проводяться на автоматичному аналізаторі IQ 200, UF1000i (Sysmex).

• Глюкоза
  Маркер порушень вуглеводного обміну.
  Дослідження виконується на автоматичному біохімічному аналізаторі AU — 480 «Beckman Coulter Inc». (Японія), AU — 680 «Beckman Coulter Inc». (Японія), AU — 5800 «Beckman Coulter Inc». (Японія).
  Вимір глюкози крові є одним з основних лабораторних тестів в діагностиці цукрового діабету.
  Для клінічних цілей діагноз цукровий діабет завжди має бути підтверджений повторним тестуванням в наступні дні, за винятком випадків безперечної гіперглікемії з гострою метаболічною декомпенсацією або очевидними симптомами (поліурія, полідипсія, зниження маси тіла, іноді з поліфагією, розпливчатість зору).
  Рекомендується проводити контрольні дослідження на наявність діабету 2 типи у всіх пацієнтів (без симптомів діабету) старше 45 років. У більш ранньому віці скринінгове дослідження проводиться у людей при підвищеному ризику діабету (включаючи дітей).
  Біохімічні зрушення можуть бути виявлені за декілька років до клінічної маніфестації захворювання.

  • Підвищення рівня :
    цукровий діабет, гіперглікемія при ендокринопатіях — надлишок контрінсулярних гормонів при феохромоцитомі, тиреотоксикозі, акромегалії, синдромі Іценко-Кушинга, ПГПТ, ПГА, соматостатиномі, глюкагономі, гострий і хронічний панкреатит, панкреатит при епідемічному паротиті, муковісцидозі, гемохроматозі, пухлині підшлункової залози, хронічні захворювання нирок і печінки, гострий емоційний або фізичний стрес, наявність антитіл до інсулінових рецепторів

  • Пониження рівня :
    тривале голодування, порушення всмоктування вуглеводів при захворюваннях шлунку, кишечника, демпінг-синдромі, хронічні захворювання печінки, захворювання, пов’язані з дефіцитом контрінсулярних гормонів (гіпопітуїтаризм, хронічна недостатність кори надниркових залоз, гіпотиреоз), захворювання, що мають перебіг з «функціональною» гіперінсулінемією — ожиріння, ЦД 2 типу легкого ступіню, інсулінома, гіперплазія бета-клітин підшлункової залози, спонтанні гіпоглікемії при саркоїдозі, недоношені новонароджені діти від матері з діабетом, ферментопатії (глікогенози — хвороба Гірке, галактоземія, порушена толерантність до фруктози), постпрандіальна гіпоглікемія після хірургічного втручання на шлунково-кишковому тракті (гастроентеростома, постгастроектомія)

• Загальний імуноглобулін Е
  Маркер алергічних реакцій.
  Виконується на автоматичному хемілюмінесцентному аналізаторі Immulite 2000 «Siemens Healthcare Diagnostics Inc.», (США).
  Визначення загального IgE особливо важливо для діагностики одного з основних видів алергії — атопії.  При інтерпретації показників загального IgE слід враховувати ряд факторів: приблизно у 30% пацієнтів з атопічним захворюваннями рівень загального IgE знаходиться в межах норми; так, частина хворих з бронхіальною астмою можуть мати гіперчутливість тільки до одного антигену, в результаті чого рівень загального IgE може бути в межах норми; концентрація загального IgE в сироватці крові також підвищується при неатопічних станах (особливо при глистової інвазії, деяких формах імунодефіцитів, бронхопульмонального аспергільозу ) з наступною нормалізацією її після відповідного лікування; виключно високі концентрації загального IgE (наприклад, у деяких пацієнтів з атопічним дерматитом) можуть бути обумовлені неспецифічним зв’язуванням з різними антигенами.

  • Підвищення рівня:
    атопічні алергічні захворювання (алергічний риніт, атопічна бронхіальна астма, атопічний дерматит, алергічна гастроентеропатія), анафілактичні реакції (системна анафілаксія, ангіоневротичний набряк), алергічний бронхопульмональний аспергільоз, гельмінтози, гіпер-IgE-синдром (синдром Джоба), синдром Віскотта-Олдріча, селективний IgA дефіцит, тимусна аплазія (синдром Ді-Джорджі), IgE-мієлома, реакція «трансплантат проти господаря».

  • Зниження рівня:
    вроджений або набутий імунодефіцит, синдром атаксії-телеангіектазії, похилий вік.

• СРБ – С- реактивний білок
  Маркер гострої фази запалення.
  Дослідження виконується на автоматичному біохімічному аналізаторі AU — 480 «Beckman Coulter Inc». (Японія), AU — 680 «Beckman Coulter Inc». (Японія), AU — 5800 «Beckman Coulter Inc». (Японія).С-реактивний білок (СРБ) — неглікозильований білок, який синтезується під впливом цитокінів (в середньому через 4-6 годин після пошкодження тканин) переважно в гепатоцитах. СРБ стимулює імунні реакції, фагоцитоз, активує класичну систему комплементу.
  Збільшення СРБ є неспецифічною реакцією на запальні та інфекційні процеси. Він є протизапальним «тригером», оскільки стимулює вироблення IL-1, IL-6 і TNF-α.
  Рівень СРБ може досягати дуже великих значень (збільшуватися в 100 раз або навіть більше) після важких травм, бактеріальних інфекцій, запалень, хірургічних втручань або неопластичної проліферації.
  При успішному лікуванні рівень СРБ знижується, нормалізуючи на 6-10 добу хвороби, що дозволяє використовувати цей тест для спостереження за перебігом хвороби та контролю ефективності лікування.

  • Підвищення рівня:
    запалення, некроз тканини, травма, інфаркт міокарда, хвороби шлунково-кишкового тракту, системні імунні захворювання, сепсис новонароджених, менінгіт, туберкульоз, післяопераційні ускладнення реакція відторгнення трансплантата, злоякісні пухлини, вторинний амілоїдоз.

• Білірубін загальний
  Маркер порушень функції печінки і жовчовивідних шляхів.
  Дослідження виконується на автоматичному біохімічному аналізаторі AU — 480 «Beckman Coulter Inc». (Японія), AU — 680 «Beckman Coulter Inc». (Японія), AU — 5800 «Beckman Coulter Inc». (Японія).
  Білірубін — один з основних компонентів жовчі, утворюється, головним чином, з кров’яного пігменту еритроцитів — гемоглобіну. Іншим джерелом білірубіну є міоглобін, цитохроми і пігменти, які містять гем. При розпаді гемоглобіну спочатку утворюється вільний (непрямий) білірубін. Білірубін транспортується з селезінки в печінку в комплексі з альбуміном. Потім в печінці вільний білірубін зв’язується з глюкуроновою кислотою. В результаті утворюється кон’югований (прямий) білірубін, який активно екскретується в жовчні протоки.

  • Підвищення рівня:
    збільшення інтенсивності гемолізу еритроцитів, всі види жовтяниць (для диференціальної діагностики проводять дослідження фракцій білірубіну), токсичні ушкодження печінки, низька активність ферментів печінки.

  • Зниження рівня:
    збільшення інтенсивності гемолізу еритроцитів, всі види жовтяниць (для диференціальної діагностики проводять дослідження фракцій білірубіну), токсичні ушкодження печінки, низька активність ферментів печінки.

• Вітамін D загальний (25-OH)(D2+D3)
  Маркер метаболізму кісткової тканини, що бере участь у гормональній регуляції обміну кальцію та фосфору в системі паратгормон (ПТГ)-кальцитонін (КТ)-вітамін D.
  Дослідження проводиться на автоматичному хемілюмінесцентному аналізаторі  Mindray CL 900i.Вітаміном D називають кілька жиророзчинних речовин – D2 (ергокальциферол) та D3 (холекальциферол), 1,25 (ОН)2D3 (1,25 – дигідроксивітамін D3, кальцитріол). 1,25 (ОН)2D3 (1,25 — дигідроксивітамін D3, кальцитріол) утворюється з холекальциферолу або ергокальциферолу. Вітамін D3 надходить з їжею, а також утворюється в результаті ендогенного синтезу в шкірі під впливом ультрафіолетового випромінювання, вітамін D2 надходить лише з їжею.
  Основна роль вітаміну D в організмі пов’язана із регуляцією кальцієвого обміну. Рівень вітаміну D може варіювати, залежно від віку (у людей похилого віку частіше спостерігається зниження рівня), сезону (вище наприкінці літа, нижче взимку), характеру їжі, етнічної та географічної популяції, спостерігається зниження вмісту в крові вітаміну D при вагітності. Вітамін D бере участь у регуляції та диференціації клітин імунної системи як безпосередньо, так і непрямим чином. В епідеміологічних дослідженнях показано зв’язок недостатності вітаміну D з імунними порушеннями: підвищеною схильністю до інфекцій, у тому числі хронічних, а також до розвитку аутоімунних захворювань. Нормальний рівень вітаміну D, навпаки, формує адекватну імунну відповідь, забезпечуючи нормальне співвідношення про- та протизапальних цитокінів. Також у дослідженнях останніх років продемонстровано, що достатня кількість вітаміну D пов’язана зі зниженням ризику розвитку низки онкологічних захворювань, цукрового діабету 1 та 2 типу, ожиріння, розсіяного склерозу, серцево-судинних захворювань, туберкульозу.

  • Підвищення рівня:
    надмірна експозиція ультрафіолетової радіації.

  • Зниження рівня:
    гіпопаратиреоз, первинний гіперпаратиреоз, хронічна ниркова недостатність, рахіт, порушення харчування, мальабсорбція, стеаторея, біліарний і портальний цироз, остеомаляція, пов’язана з прийомом антиконвульсантів, ниркова остеодистрофія, кистозно-фіброзний остеїт, резекція кишківника, хвороба Альцгеймера.

• Зішкріб на ентеробіо
  Маркер діагностики ентеробіозу.

  Ентеробіоз — гельмінтоз, клінічними проявами якого є перианальний свербіж і кишкові розлади. Збудник — гострики (Enterobius vermicularis або Охуuris vermicularis). Це дрібна нематода, яка мешкає в товстому кишківнику, відкладає яйця в складках анального отвору.
  Джерело зараження — хвора людина.
  Механізм зараження — фекально-оральний (хвороба «брудних рук»). Личинки гостриків, прикріплений до шкіри, викликають запалення, а зрілі глисти порушують моторну і секреторну функції кишківника. Продукти життєдіяльності цих глистів і, особливо, продукти їх розпаду мають токсичну і алергічне дію. Часто спостерігається еозинофілія, порушення обміну речовин, авітаміноз.

• Кал на яйця глистів
  Аналіз калу на яйця гельмінтів є прямим методом виявлення гельмінтів, їх фрагментів, яєць і личинок, цист, вегетативних форм найпростіших. При виявленні в калі яєць гельмінтів по їх морфологічним особливостям встановлюється наявність інвазії і вид гельмінта. При одноразовому дослідженні відсоток виявлення гельмінтів і яєць в калі не високий (30%). Тому негативний результат однократного дослідження калу не свідчить про відсутність гельмінтів. Навіть повторні дослідження з негативним результатом не можуть категорично виключити наявність гельмінтів. При першому негативному результаті дослідження проводиться ще двічі, з інтервалом 2-4 дні.