Шистосомоз (Більгарциоз), антитіла IgG / Schistosoma mansoni (EIA; PHA) (1028)

Шистосомоз (шистосоматоз, більгарціоз) - глистяна інвазія, яку спричиняє Schistosoma spp., паразит із класу трематод. Входить до числа найчастіших патогенів. Schistosoma mansoni - найпоширеніший вид роду Schistosoma. Залежно від виду і локалізації паразитів захворювання характеризується ураженням печінки, селезінки, захворюванням кишечника, а також сечовивідних шляхів. Для всіх форм захворювання виділяють гостру і хронічну стадії. Хронічний шистосомоз може протікати з гранулематозним запаленням печінки та кишківника, спричиненим яйцями паразитів, які потрапляють у ці тканини. Кишковий шистосомоз необхідно диференціювати від амебіазу, бактеріальної дизентерії, балантидіазу. Часто шистосомоз поєднується з цими захворюваннями.

Показання: діагностика шистосомозу; за епід. показаннями у пацієнтів, які повернулися з ендемічних районів (Африка, Єгипет, Кіпр, Індія); гематурія, цистит, криваві випорожнення, гепатоспленомегалія.  

Шистосомоз — паразитарне захворювання, викликане трематодами роду Schistosoma (найчастіше Schistosoma haematobium, Schistosoma mansoni, Schistosoma japonicum). Захворювання проявляється гострою формою (лихоманка Катаяма) через 2-6 тижнів після інфікування та хронічними симптомами залежно від виду паразита. Зараження відбувається через контакт шкіри з прісною водою, що містить церкарії — інвазійні форми паразита.

Показання:

Пацієнти з клінічними проявами, що можуть відповідати шистосомозу.

Диференційна діагностика причин еозинофілії.

Підозра на хронічний або позакишковий шистосомоз.

Дослідження антитіл IgG до Schistosoma spp. є важливим для серологічної діагностики шистосомозу. Антитіла з’являються через 4-8 тижнів після інфікування та можуть зберігатися роками, включно після лікування. Це дозволяє підтвердити контакт з паразитом, особливо при хронічній формі захворювання або низькій інтенсивності інвазії, коли виявлення яєць паразита в калі чи сечі утруднене або неможливе.