Ендомізіум-АТ (IgG) (2892)

Антитіла до ендомізії (EMA) – це аутоантитіла, що взаємодіють із сполучнотканинною оболонкою м’язового волокна (ендомізією). Основний антиген до них – фермент тканинна трансглутаміназ. Антитіла до ендомізії є клініко-лабораторним маркером глютенової ентеропатії. Їх концентрацію визначають для скринінгу, діагностики та контролю лікування Целіакії.

Показання для призначення:

Підозра на целіакію. > 90% нелікованих/не дотримувалися безглютенову дієту хворих мають позитивні результати тесту на антитіла

• періодичний пронос, що чергується із запорами
• втрата ваги
• уповільнення зростання у дітей або здуття живота
• остеопороз
• залізодефіцитна анемія
• Дефіцит фолієвої кислоти – структурні дефекти та пошкодження емалі на постійних зубах

Спостереження за пацієнтом, які дотримуються безглютенової дієти

Підозра на герпетиформний дерматит (результат позитивний у 90% хворих

Клінічна значимість:

Целіакія – це генетично детерміноване аутоімунне захворювання з переважним ураженням тонкого кишечника, яке пов’язане з вживанням глютена. Якщо в раціоні є глютен, імунна система хворого на целіакію знаходиться під постійним антигенним пресингом. Під впливом глютену утворюються специфічні антитіла (до тканинної трансглутамінази типу 2 [tTG], антиендомізіальні [EMA], до дезамінованих пептидів гліадину [DGP]) і розвивається аутоімуна запальна реакція, яка призводить до атрофії ворсинок слизової оболонки тонкої. Аутоімунне запалення слизової тонкого кишечника викликає порушення всіх його функцій, а саме травлення, засвоєння, секреторної та рухової активності.

Серологічна діагностика корисна як попереднє скринінгове обстеження при підозрі на целіакію та вирішенні питання направлення на біопсію з гістологічним дослідженням. Поєднання тестів підвищує специфічність та чутливість дослідження (тест на антитіла до гліадину більш чутливий, тести на антитіла до ендомізії та ретикуліну – більш специфічні).