Антитіла до метаботропних глутаматних рецепторів 5, IgG/mGluR5 (3041)

Метаботропні рецептори глутамату є трансмембранними білками в мембранах нейронів. На відміну від іонотропних рецепторів, метаботропні глутаматні рецептори (mGluR) не є іонними каналами. Натомість вони активують біохімічні каскади, що призводить до модифікації інших білків, наприклад, іонних каналів.

Показання для призначення:

• лімбічний енцефаліт з (або без) лімфомою Ходжкіна (синдром Офелії)
• шизофренія
• аутизм
• хвороба Паркінсона
• хвороба Хантінгтона
  

Глутамат, основний збудливий амінокислотний нейромедіатор, присутній у центральній нервовій системі, здійснює свою дію шляхом зв’язування та активації рецепторів, які класифікуються як іонотропні (ліганд-контрольовані іонні канали) або метаботропні глутаматні рецептори (mGluR 2; рецептори GPCR, зв’язані з G-білком). Один із таких GPCR, mGluR5, є не лише ключовим гравцем у багатьох аспектах розвитку нейронів, синаптичної пластичності, навчання та пам’яті, але також бере участь у різних неврологічних розладах, таких як епілепсія, синдром крихкої Х-хромосоми, невропатичний біль і хвороба Паркінсона.

Енцефаліт спровокований наявністю антитіл до mGluR5 асоціюється зі складним нейропсихіатричним синдромом, не обмежуючись лімбічним енцефалітом, може виникнути на фоні онкопроцесу та без пухлини. Пацієнти позитивно реагують на лікування ( симптоми є оборотними), але можливі рецидиви. Антитіла мають патогенну дію, змінюючи рівні клітинної поверхні mGluR5.

Основними клінічними ознаками є психіатричні, когнітивні, рухові розлади, дисфункція сну і судоми.