Олігоклональні смуги (ліквор/сироватка) (0678)
Опис: Маркер внутрішньоцеребрального (інтратекального) синтезу IgG
Антитіла до фосфатидилсерину загальні IgG, IgМ (1094)
Фосфатидилсерин є одним із представників негативно заряджених фосфоліпідів, що входять до складу клітинних мембран. Антитіла, що формуються до фосфатидилсерину, є різновидом антифосфоліпідних антитіл і розглядаються як одні з можливих причин розвитку антифосфоліпідного синдрому. Визначення даних антитіл не входить у прийняті критерії постановки діагнозу АФС (Саппоро, 2006 р.), проте, у випадках наявності у пацієнта клінічних даних на користь АФС та негативних результатах антитіл до кардіоліпіну, β-2-глікопротеїду I, вовчакового антикоагулянту, на наявність даних антитіл підвищує діагностичну чутливість та дозволяє виявляти можливі причини тромботичних ускладнень.
Антифосфоліпідний синдром (AФС, синдром Х’юза) – Захворювання, що викликане аутоантитілами до білково-фосфоліпідних комплексів, та проявляється венозним або артеріальним тромбозом і акушерською патологією. Етіологія невідома. Патогенез намагаються пояснити прокоагулянтним ефектом антифосфоліпідних антитіл (аФЛ: вовчакового антикоагулянту, антитіл до кардіоліпіну та β2-глікопротеїну І. Вирізняють первинний АФС (не пов’язаний з іншими захворюваннями) та АФС, що супутній іншій хворобі (найчастіше СЧВ — 30–50 % випадків). Описано також серонегативний АФС, тобто ситуацію, в якій клінічні ознаки синдрому присутні, однак у сироватці виявити типові антитіла не вдається.
венозна кров
Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні
дослідження за однакових умов: здавати кров в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.
Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників у відділенні.
Рекомендується здавати кров з 7:00 до 11:00 години ранку або через 4-5 годин після останнього вживання їжі. За 3 дні виключити інтенсивні фізичні навантаження.
Незадовго до взяття крові випити 1–2 склянки звичайної негазованої води. Дітей обов’язково напувати негазованою водою (порціями, до 150-200 мл, протягом 30 хвилин).
Безпосередньо перед взяттям крові пацієнт повинен перебувати в стані спокою не менше 30 хвилин.
Напередодні дослідження виключити:
- прийом жирної їжі;
- теплові впливи (лазня, сауна);
- за 1 годину до проведення дослідження виключити куріння.
Не слід здавати кров:
- під час будь-яких гострих захворювань;
- в день проведення рентгенографії, КТ, МРТ, інструментального обстеження або фізіотерапевтичних процедур, крапельниць (ЕКГ, УЗД не є протипоказанням для здачі аналізу крові).
Обмеження щодо взяття біологічного матеріалу:
Дослідження можна здати у всіх відділеннях Смартлаб, окрім Врадіївки.
РЕФЕРЕНСИ:
| Параметр | Норми |
|---|---|
| Антитіла до фосфатидилсерину загальні IgG, IgМ (1094) | Не виявлено |
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ:
Зниження або нормалізація титру може спостерігатися при регресії імунної активності або на тлі лікування, але сама по собі не виключає раніше перенесеного антифосфоліпідного процесу.
Негативний результат не виключає АФС повністю, тому за наявності типової клініки зазвичай оцінюють також антикоагулянт вовчака, антитіла до кардіоліпіну та β2-глікопротеїну I.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ:
Підвищені IgG зазвичай більше відповідають хронічному або перенесеному аутоімунному процесу, тоді як IgM можуть вказувати на більш ранню або активну імунну відповідь.
Високі значення обох класів підсилюють підозру на АФС або іншу антифосфоліпідну аутоімунну активність, але діагноз встановлюють лише в поєднанні з клінічними проявами.
показання до призначення:
Аналіз доцільний при:
- підозрі на антифосфоліпідний синдром;
- повторних венозних або артеріальних тромбозах;
- невиношуванні вагітності, втраті плода, прееклампсії;
- тромбоцитопенії;
- системних автоімунних захворюваннях, насамперед системному червоному вовчаку;
- негативних або непереконливих результатах стандартної панелі АФС
Фосфатидилсерин є одним із представників негативно заряджених фосфоліпідів, що входять до складу клітинних мембран. Антитіла, що формуються до фосфатидилсерину, є різновидом антифосфоліпідних антитіл і розглядаються як одні з можливих причин розвитку антифосфоліпідного синдрому. Визначення даних антитіл не входить у прийняті критерії постановки діагнозу АФС (Саппоро, 2006 р.), проте, у випадках наявності у пацієнта клінічних даних на користь АФС та негативних результатах антитіл до кардіоліпіну, β-2-глікопротеїду I, вовчакового антикоагулянту, на наявність даних антитіл підвищує діагностичну чутливість та дозволяє виявляти можливі причини тромботичних ускладнень.
Антифосфоліпідний синдром (AФС, синдром Х’юза) – Захворювання, що викликане аутоантитілами до білково-фосфоліпідних комплексів, та проявляється венозним або артеріальним тромбозом і акушерською патологією. Етіологія невідома. Патогенез намагаються пояснити прокоагулянтним ефектом антифосфоліпідних антитіл (аФЛ: вовчакового антикоагулянту, антитіл до кардіоліпіну та β2-глікопротеїну І. Вирізняють первинний АФС (не пов’язаний з іншими захворюваннями) та АФС, що супутній іншій хворобі (найчастіше СЧВ — 30–50 % випадків). Описано також серонегативний АФС, тобто ситуацію, в якій клінічні ознаки синдрому присутні, однак у сироватці виявити типові антитіла не вдається.
венозна кров
Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні
дослідження за однакових умов: здавати кров в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.
Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників у відділенні.
Рекомендується здавати кров з 7:00 до 11:00 години ранку або через 4-5 годин після останнього вживання їжі. За 3 дні виключити інтенсивні фізичні навантаження.
Незадовго до взяття крові випити 1–2 склянки звичайної негазованої води. Дітей обов’язково напувати негазованою водою (порціями, до 150-200 мл, протягом 30 хвилин).
Безпосередньо перед взяттям крові пацієнт повинен перебувати в стані спокою не менше 30 хвилин.
Напередодні дослідження виключити:
- прийом жирної їжі;
- теплові впливи (лазня, сауна);
- за 1 годину до проведення дослідження виключити куріння.
Не слід здавати кров:
- під час будь-яких гострих захворювань;
- в день проведення рентгенографії, КТ, МРТ, інструментального обстеження або фізіотерапевтичних процедур, крапельниць (ЕКГ, УЗД не є протипоказанням для здачі аналізу крові).
Обмеження щодо взяття біологічного матеріалу:
Дослідження можна здати у всіх відділеннях Смартлаб, окрім Врадіївки.
РЕФЕРЕНСИ:
| Параметр | Норми |
|---|---|
| Антитіла до фосфатидилсерину загальні IgG, IgМ (1094) | Не виявлено |
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ:
Зниження або нормалізація титру може спостерігатися при регресії імунної активності або на тлі лікування, але сама по собі не виключає раніше перенесеного антифосфоліпідного процесу.
Негативний результат не виключає АФС повністю, тому за наявності типової клініки зазвичай оцінюють також антикоагулянт вовчака, антитіла до кардіоліпіну та β2-глікопротеїну I.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ:
Підвищені IgG зазвичай більше відповідають хронічному або перенесеному аутоімунному процесу, тоді як IgM можуть вказувати на більш ранню або активну імунну відповідь.
Високі значення обох класів підсилюють підозру на АФС або іншу антифосфоліпідну аутоімунну активність, але діагноз встановлюють лише в поєднанні з клінічними проявами.
показання до призначення:
Аналіз доцільний при:
- підозрі на антифосфоліпідний синдром;
- повторних венозних або артеріальних тромбозах;
- невиношуванні вагітності, втраті плода, прееклампсії;
- тромбоцитопенії;
- системних автоімунних захворюваннях, насамперед системному червоному вовчаку;
- негативних або непереконливих результатах стандартної панелі АФС
Дякуємо за Ваш коментар! Він буде опублікований відразу після перевірки*
*Це необхідно для уникнення некоректних висловлювань, шахрайських повідомлень, образ. Ми стежимо за безпекою наших читачів.