Ентеровірусна інфекція – гостре інфекційне захворювання, що викликається політропними ентеровірусами серед яких нараховується понад 70 типів збудників. Найбільш поширені ЕСНО, Коксакі А і В, 68, 69, 70, 71 типи ентеровірусів. Ентеровіруси вирізняються високою стійкістю в зовнішньому середовищі, здатні зберігати життєздатність у воді поверхневих водоймищ і вологому ґрунті до декількох місяців.
Джерелом інфекції є хворий або носій вірусу, у якого симптоми захворювання не проявлені, що виділяє збудника з випорожненнями, крім того вірус може потрапляти в навколишнє середовище зі слизом верхніх дихальних шляхів.
Механізм передачі – фекально-оральний, аспіраційний (аерозольний).
Шляхи передачі – водний, контактно-побутовий, харчовий, повітряно-краплинний. Сезонність захворювання типова для випадків з фекально-оральним механізмом передачі, пік захворюваності спостерігається в кінці літа — початку осені (в період з серпня по жовтень).
Симптоми ентеровірусної інфекції різноманітні: захворювання може протікати у вигляді серозного менінгіту (частіше у дітей), ангіни, респіраторної інфекції (нежить,підвищення температури), кишкової інфекції (блювання, пронос).
Метод ПЛР дозволяє виявити у біологічному матеріалі (у калі) фрагменти
генетичного матеріалу збудника інфекції.
Дякуємо за Ваш коментар! Він буде опублікований відразу після перевірки*
*Це необхідно для уникнення некоректних висловлювань, шахрайських повідомлень, образ. Ми стежимо за безпекою наших читачів.