Ієрсиніоз (кишковий ієрсиніоз) - гостре інфекційне захворювання, що характеризується переважним ураженням шлунково-кишкового тракту, з тенденцією до генералізованого ураження різних органів та систем. Ієрсини– грамнегативні палички із сімейства ентеробактерій. Збудником кишкового ієрсиніозу є Y.enterocolitica.
Джерелом інфекції може бути хвора людина, тварина чи ґрунт. Захворювання може обмежуватися як проявами гострої кишкової інфекції з блювотою, діареєю, так і мати більш поширені форми з ураженням лімфатичних мезентеріальних вузлів, термінальним ілеїтом, мезаденітом або навіть сепсисом. У деяких випадках перебіг інфекції нагадує гострий апендицит. У патологічний процес нерідко залучаються нирки, печінка, підшлункова залоза, серцево-судинна та нервова система. Іноді розвивається респіраторний синдром із болями в горлі, почервонінням задньої стінки глотки, набряком піднебіння, кашлем та закладеністю носа. При кишковому ієрсиніозі можливий перехід інфекції в хронічну форму.
Поширеним імунопатологічним ускладненням, наступним за ентеритами, є реактивні артрити, які маніфестують через 1-4 тижні після початку інфекції; у 2/3 випадків гострих артритів вони персистують від 1 до 4 місяців; можливий розвиток хронічних та зворотних форм артритів. 60–80% пацієнтів із реактивними артритами мають HLA-B27 антиген гістосумісності. "Вхідними воротами" захворювання зазвичай є шлунково-кишковий тракт.
Yersinia enterocolitica - широко поширені в природі: в органах та фекаліях багатьох видів ссавців, птахів, земноводних, членистоногих, а також на овочах, коренеплодах, у ґрунті, пилу, воді. Основним резервуаром збудника та джерелом захворювань людини є гризуни, які інфікують своїми виділеннями продукти харчування, воду та ґрунт, у яких збудник не тільки зберігається тривалий час, але за певних умов розмножується.
Патогенність ієрсиній залежить від наявності плазмід (нехромосомні генетичні елементи), і експресії білків, що кодуються на них, — важливих факторів вірулентності або патогенності. Ці білки описують як білки зовнішньої мембрани (Yersinia outer memrane proteins - Yop) або білки вивільнення (release proteins - RP). Дані білки є специфічними для ієрсиній і не виявлені в інших бактеріях.
Для лабораторного підтвердження ієрсиніозу використовують мікробіологічні та серологічні дослідження. Серед останніх є інформативним тест на антитіла до факторів вірулентності Yersinia enterocolitica.
IgG антитіла можуть бути виявлені у ранню фазу після контакту з факторами вірулентності Yersinia enterocolitica. Антитіла IgG класу, зазвичай, персистують довгий період і можуть виявлятися в сироватці через 12 місяців і більше після початкового контакту з антигенами збудника.
Для гострого періоду характерні наростаючі або високі рівні антитіл IgG. При хронічних формах захворювання та імунопатологічних ускладненнях антитіла класу IgG можуть виявлятися довготривалий період. Yersinia enterocolitica може персистувати роками в слизовій оболонці кишківника і лімфатичної тканини.
Дякуємо за Ваш коментар! Він буде опублікований відразу після перевірки*
*Це необхідно для уникнення некоректних висловлювань, шахрайських повідомлень, образ. Ми стежимо за безпекою наших читачів.