Ієрсиніоз (кишковий ієрсиніоз) - гостре інфекційне захворювання, що характеризується переважним ураженням шлунково-кишкового тракту, з тенденцією до генералізованого ураження різних органів та систем. Ієрсини– грамнегативні палички із сімейства ентеробактерій. Збудником кишкового ієрсиніозу є Y.enterocolitica.
Джерелом інфекції може бути хвора людина, тварина чи ґрунт. Захворювання може обмежуватися як проявами гострої кишкової інфекції з блювотою, діареєю, так і мати більш поширені форми з ураженням лімфатичних мезентеріальних вузлів, термінальним ілеїтом, мезаденітом або навіть сепсисом. У деяких випадках перебіг інфекції нагадує гострий апендицит. У патологічний процес нерідко залучаються нирки, печінка, підшлункова залоза, серцево-судинна та нервова система. Іноді розвивається респіраторний синдром із болями в горлі, почервонінням задньої стінки глотки, набряком піднебіння, кашлем та закладеністю носа. При кишковому ієрсиніозі можливий перехід інфекції в хронічну форму.
Поширеним імунопатологічним ускладненням, наступним за ентеритами, є реактивні артрити, які маніфестують через 1-4 тижні після початку інфекції; у 2/3 випадків гострих артритів вони персистують від 1 до 4 місяців; можливий розвиток хронічних та зворотних форм артритів. 60–80% пацієнтів із реактивними артритами мають HLA-B27 антиген гістосумісності. "Вхідними воротами" захворювання зазвичай є шлунково-кишковий тракт.
Yersinia enterocolitica - широко поширені в природі: в органах та фекаліях багатьох видів ссавців, птахів, земноводних, членистоногих, а також на овочах, коренеплодах, у ґрунті, пилу, воді. Основним резервуаром збудника та джерелом захворювань людини є гризуни, які інфікують своїми виділеннями продукти харчування, воду та ґрунт, у яких збудник не тільки зберігається тривалий час, але за певних умов розмножується.
Патогенність ієрсиній залежить від наявності плазмід (нехромосомні генетичні елементи), і експресії білків, що кодуються на них, — важливих факторів вірулентності або патогенності. Ці білки описують як білки зовнішньої мембрани (Yersinia outer memrane proteins - Yop) або білки вивільнення (release proteins - RP). Дані білки є специфічними для ієрсиній і не виявлені в інших бактеріях.
Для лабораторного підтвердження ієрсиніозу використовують мікробіологічні та серологічні дослідження. Серед останніх є інформативним тест на антитіла до факторів вірулентності Yersinia enterocolitica.
IgA антитіла можуть бути виявлені у ранню фазу після контакту з факторами вірулентності Yersinia enterocolitica, їх рівень знижується протягом кількох місяців.
При хронічних формах захворювання та імунопатологічних ускладненнях IgA можуть виявлятися протягом більш тривалого періоду. Yersinia enterocolitica може персистувати роками в слизовій оболонці кишечника і лімфатичної тканини. Персистенція збудника може асоціюватися з персистенцією специфічних антитіл IgA.
Дякуємо за Ваш коментар! Він буде опублікований відразу після перевірки*
*Це необхідно для уникнення некоректних висловлювань, шахрайських повідомлень, образ. Ми стежимо за безпекою наших читачів.