Генетичне дослідження на визначення гену HLA-B27 (ПЛР) (якісне визначення)
Опис: Маркер діагностики серонегативного спондилоартриту
Біоматеріал: венозна кров
17 років якості
Ваш населений пункт:
17 років якості
Ваш населений пункт:
Синдром Жильбера (проста сімейна холемія, конституціональна гіпербілірубінемія, ідіопатична некон'югована гіпербілірубінемія, негемолітична сімейна жовтяниця) - пігментний гепатоз, що характеризується помірним інтермітуючим підвищенням вмісту незв'язаного (непрямого) білірубіну в крові, внаслідок порушення внутрішньоклітинного транспорту білірубіну в гепатоцитах до місця його з'єднання з глюкуроновою кислотою, зменшенням ступеня гіпербілірубінемії під дією фенобарбіталу та аутосомно-домінантним типом успадкування.
Це найчастіша форма спадкового пігментного гепатозу, яка виявляється у 1-5% населення. Синдром поширений серед європейців (2–5%), азіатів (3%) та африканців (36%). Захворювання вперше проявляється у юнацькому та молодому віці, у 8–10 разів частіше у чоловіків. У патогенезі синдрому лежить порушення захоплення білірубіну мікросомами васкулярного полюса гепатоциту, порушення його транспорту глутатіон-S-трансферазою, що доставляє некон'югований білірубін до мікросомів гепатоцитів, а також неповноцінність ферменту мікросом уридиндифосфат глюкоронілтрансферази, за допомогою якого здійснюється кон'югація білірубіну з глюкуроновою та іншими кислотами. Особливістю є збільшення вмісту некон'югованого білірубіну, який не розчинний у воді, але добре розчинний у жирах, тому може взаємодіяти з фосфоліпідами клітинних мембран, особливо головного мозку, чим пояснюється його нейротоксичність.
Цей аналіз призначений для визначення кількості ТА повторів в промоторній області гена UGT1A1, відповідального розвиток синдрому Жильбера. Причина розвитку синдрому – зниження активності ферменту печінки уридиндифосфат-глюкуронілтрансферази (УДФГТ), що кодується геном UGT 1A1. Мутація в промоторній ділянці гена UGT 1A1 характеризується збільшенням кількості ТА-повторів (у нормі їх кількість не перевищує 6). Якщо їх стає 7 (або рідше 8) у гомозиготному чи гетерозиготному стані, функціональна активність ферменту УДФГТ знижується – це обов'язкова умова виникнення синдрому Жильбера.
У гомозиготних носіїв мутації захворювання характеризується вищим вихідним рівнем білірубіну та більш тяжкими клінічними проявами. У гетерозиготних носіїв переважає латентна форма захворювання. Дослідження мутацій має діагностичне значення у хворих з клінічним та/або лабораторним проявом захворювання, а також може бути корисним як прогностичний тест при плануванні терапії препаратами, що мають гепатотоксичну дію. Для детекції однонуклеотидних поліморфізмів представляється система генетичного аналізу, заснована на методі піросеквенування - детекції пірофосфату, що вивільняється при синтезі ДНК. При піросеквенуючому синтезі добудовується комплементарний ланцюг ДНК і з наявності детектуємих сигналів на пірограмі визначається нуклеотидна послідовність досліджуваного генетичного локусу, зокрема гена UGTA1. Застосування методу піросеквенування дозволяє виявити поряд з частими поліморфізмами (ТА)6/7 у гомо- та гетерозиготному стані, і більш рідкісні алелі (ТА)5 та (ТА)8.
Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні
дослідження за однакових умов: здавати кров в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.
Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників у відділенні.
Припустимо здавати кров в будь-який час доби (не менше 3-4 годин голодування).
За 3 дні виключити інтенсивні фізичні навантаження.
У день взяття крові, допустимо випити простої води (не мінеральної) без газу.
Кількість води - за потребою організму.
Безпосередньо перед взяттям крові пацієнт повинен перебувати в стані спокою не менше 30 хвилин.
Напередодні дослідження виключити:
Не слід здавати кров:
Загальні правила підготовки:
Дітям до 3-х років мінімальний період голодування - 3-4 години, для немовлят - 2 - 4 години.
Жінкам необхідно здавати в день менструального циклу, рекомендований лікарем.
Для виконання дослідження з архівного матеріалу необхідно:
| Параметр | Норми |
|---|---|
| Генетичний ризик розвитку хвороби Жильбера (UGT1A1(ТА)5/6/(ТА)7/8) методом піросеквенування | (ТА)5ТАА/(ТА)5ТАА -Алель"Нейтральний"
(ТА)5ТАА/(ТА)6ТАА - Алель "Нейтральний" (ТА)6ТАА/(ТА)6ТАА - Алель Нейтральний" (ТА)5ТАА/(ТА)7ТАА - Алель "Ризику" (ТА)5ТАА/(ТА)8ТАА - Алель "Ризику" (ТА)6ТАА/(ТА)7ТАА - Алель "Ризику" (ТА)6ТАА/(ТА)8ТАА - Алель "Ризику" (ТА)7ТАА/(ТА)7ТАА - Алель "Ризику" (ТА)7ТАА/(ТА)8ТАА - Алель "Ризику" (ТА)8ТАА/(ТА)8ТАА - Алель "Ризику" |
Синдром Жильбера (проста сімейна холемія, конституціональна гіпербілірубінемія, ідіопатична некон'югована гіпербілірубінемія, негемолітична сімейна жовтяниця) - пігментний гепатоз, що характеризується помірним інтермітуючим підвищенням вмісту незв'язаного (непрямого) білірубіну в крові, внаслідок порушення внутрішньоклітинного транспорту білірубіну в гепатоцитах до місця його з'єднання з глюкуроновою кислотою, зменшенням ступеня гіпербілірубінемії під дією фенобарбіталу та аутосомно-домінантним типом успадкування.
Це найчастіша форма спадкового пігментного гепатозу, яка виявляється у 1-5% населення. Синдром поширений серед європейців (2–5%), азіатів (3%) та африканців (36%). Захворювання вперше проявляється у юнацькому та молодому віці, у 8–10 разів частіше у чоловіків. У патогенезі синдрому лежить порушення захоплення білірубіну мікросомами васкулярного полюса гепатоциту, порушення його транспорту глутатіон-S-трансферазою, що доставляє некон'югований білірубін до мікросомів гепатоцитів, а також неповноцінність ферменту мікросом уридиндифосфат глюкоронілтрансферази, за допомогою якого здійснюється кон'югація білірубіну з глюкуроновою та іншими кислотами. Особливістю є збільшення вмісту некон'югованого білірубіну, який не розчинний у воді, але добре розчинний у жирах, тому може взаємодіяти з фосфоліпідами клітинних мембран, особливо головного мозку, чим пояснюється його нейротоксичність.
Цей аналіз призначений для визначення кількості ТА повторів в промоторній області гена UGT1A1, відповідального розвиток синдрому Жильбера. Причина розвитку синдрому – зниження активності ферменту печінки уридиндифосфат-глюкуронілтрансферази (УДФГТ), що кодується геном UGT 1A1. Мутація в промоторній ділянці гена UGT 1A1 характеризується збільшенням кількості ТА-повторів (у нормі їх кількість не перевищує 6). Якщо їх стає 7 (або рідше 8) у гомозиготному чи гетерозиготному стані, функціональна активність ферменту УДФГТ знижується – це обов'язкова умова виникнення синдрому Жильбера.
У гомозиготних носіїв мутації захворювання характеризується вищим вихідним рівнем білірубіну та більш тяжкими клінічними проявами. У гетерозиготних носіїв переважає латентна форма захворювання. Дослідження мутацій має діагностичне значення у хворих з клінічним та/або лабораторним проявом захворювання, а також може бути корисним як прогностичний тест при плануванні терапії препаратами, що мають гепатотоксичну дію. Для детекції однонуклеотидних поліморфізмів представляється система генетичного аналізу, заснована на методі піросеквенування - детекції пірофосфату, що вивільняється при синтезі ДНК. При піросеквенуючому синтезі добудовується комплементарний ланцюг ДНК і з наявності детектуємих сигналів на пірограмі визначається нуклеотидна послідовність досліджуваного генетичного локусу, зокрема гена UGTA1. Застосування методу піросеквенування дозволяє виявити поряд з частими поліморфізмами (ТА)6/7 у гомо- та гетерозиготному стані, і більш рідкісні алелі (ТА)5 та (ТА)8.
Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні
дослідження за однакових умов: здавати кров в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.
Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників у відділенні.
Припустимо здавати кров в будь-який час доби (не менше 3-4 годин голодування).
За 3 дні виключити інтенсивні фізичні навантаження.
У день взяття крові, допустимо випити простої води (не мінеральної) без газу.
Кількість води - за потребою організму.
Безпосередньо перед взяттям крові пацієнт повинен перебувати в стані спокою не менше 30 хвилин.
Напередодні дослідження виключити:
Не слід здавати кров:
Загальні правила підготовки:
Дітям до 3-х років мінімальний період голодування - 3-4 години, для немовлят - 2 - 4 години.
Жінкам необхідно здавати в день менструального циклу, рекомендований лікарем.
Для виконання дослідження з архівного матеріалу необхідно:
| Параметр | Норми |
|---|---|
| Генетичний ризик розвитку хвороби Жильбера (UGT1A1(ТА)5/6/(ТА)7/8) методом піросеквенування | (ТА)5ТАА/(ТА)5ТАА -Алель"Нейтральний"
(ТА)5ТАА/(ТА)6ТАА - Алель "Нейтральний" (ТА)6ТАА/(ТА)6ТАА - Алель Нейтральний" (ТА)5ТАА/(ТА)7ТАА - Алель "Ризику" (ТА)5ТАА/(ТА)8ТАА - Алель "Ризику" (ТА)6ТАА/(ТА)7ТАА - Алель "Ризику" (ТА)6ТАА/(ТА)8ТАА - Алель "Ризику" (ТА)7ТАА/(ТА)7ТАА - Алель "Ризику" (ТА)7ТАА/(ТА)8ТАА - Алель "Ризику" (ТА)8ТАА/(ТА)8ТАА - Алель "Ризику" |
Ви зможете додати його знову в будь-який момент.
Дякуємо за Ваш коментар! Він буде опублікований відразу після перевірки*
*Це необхідно для уникнення некоректних висловлювань, шахрайських повідомлень, образ. Ми стежимо за безпекою наших читачів.