СПКЯ - це не про кісти: чому світ переходить до терміну ПМОС

СПКЯ - це не про кісти: чому світ переходить до терміну ПМОС

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), який у новій міжнародній номенклатурі отримав назву polyendocrine metabolic ovarian syndrome (PMOS), є найпоширенішим ендокринно-метаболічним розладом у жінок репродуктивного віку, що вражає орієнтовно 8–12% пацієнток. Оновлена Міжнародна настанова 2026 року та глобальна ініціатива з перейменування підкреслюють, що це не «кисти в яєчниках», а поліендокринний і метаболічний синдром із вираженими репродуктивними, кардіометаболічними та психоемоційними наслідками. 

Епідеміологія та значущість проблеми

СПКЯ/PMOS діагностують приблизно у кожної восьмої жінки репродуктивного віку, що робить цей стан найчастішою ендокринною патологією в цій групі. При цьому СПКЯ становить до 80% усіх випадків ановуляторного безпліддя, що формує значне навантаження на репродуктивну медицину та систему охорони здоров’я.

Окрім безпліддя, ПМОС  асоціюється з підвищеним ризиком ожиріння, метаболічного синдрому, цукрового діабету 2 типу, артеріальної гіпертензії, неалкогольної жирової хвороби печінки, серцево-судинних подій, а також тривожно-депресивних розладів та зниження якості життя.

Чому СПКЯ отримав нову назву ПМОС

У 2023–2025 роках міжнародна мережа PCOS Network та експертні товариства провели масштабні опитування пацієнток і лікарів, де 76–86% респондентів підтримали зміну назви, оскільки термін «polycystic ovary syndrome» вводить в оману, фокусуючи увагу на «кістах» і органі, а не на системному гормонально-метаболічному розладі. У травні 2026 року в The Lancet була опублікована пропозиція нової назви – Polyendocrine Metabolic Ovarian Syndrome (PMOS), яку анонсовано на Європейському конгресі ендокринологів. 

Нова назва має краще відображати поліендокринний характер (гіпоталамо‑гіпофізарно‑яєчникова вісь, інсулін, інші гормони) та домінуючі метаболічні порушення, зменшити стигму «кіст» та стимулювати адекватне фінансування досліджень і мультидисциплінарний підхід до менеджменту. Запланований перехідний період близько трьох років, а повна інтеграція назви PMOS очікується в оновлених міжнародних рекомендаціях 2028 року. 

Патогенез: поліендокринний та метаболічний характер

СПКЯ/PMOS розглядають як полігенне та поліендокринне захворювання, у розвитку якого поєднуються генетичні, епігенетичні й середовищні чинники. Ключову роль відіграють інсулінорезистентність, гіперінсулінемія та гіперандрогенія, що взаємно підсилюють одна одну та призводять до дисфункції фолікулогенезу, ановуляції та полікістозної морфології яєчників.

Поряд із репродуктивною дисфункцією важливими є системні наслідки – формування метаболічного синдрому, неалкогольної жирової хвороби печінки, підвищення серцево-судинного ризику та виражений психоемоційний тягар. Останні дані також акцентують на ролі хронічного запалення, оксидативного стресу, змін жирової тканини та мікробіоти кишечника у формуванні фенотипу СПКЯ.

Клінічні прояви: погляд лікаря і пацієнтки

Класичні прояви ПМОС включають оліго- або аменорею, клінічну або біохімічну гіперандрогенію (гірсутизм, акне, алопеція) та ультразвукові ознаки полікістозних яєчників. У практиці часто зустрічаються й «нетипові» фенотипи: нормальна маса тіла, збережена овуляція, мінімальні косметичні прояви при виражених метаболічних порушеннях або навпаки. 

З погляду пацієнтки, ПМОС  – це не лише «цикл і шкіра», а й хронічна втома, коливання ваги, труднощі із зачаттям, страх безпліддя й онкології, відчуття стигми через зовнішність, а також високий рівень тривоги та депресії. Саме тому сучасні рекомендації наголошують на скринінгу психічного здоров’я, інформованій згоді та спільному прийнятті рішень (shared decision-making).

Проблеми діагностики: зволікання, гіпердіагностика, стигматизація

Середній час від появи перших симптомів до встановлення діагнозу ПМОС може сягати 2–6 років, що пов’язано з нормалізацією пацієнтками нерегулярного циклу, фрагментацією допомоги та низькою обізнаністю медичних працівників. З іншого боку, спрощене трактування ультразвукової картини яєчників та надмірне використання терміну «полікістоз» у підлітків і молодих жінок сприяє гіпердіагностиці та зайвій тривозі. 

Європейське опитування ендокринологів у 2023 році показало, що попри існування міжнародних рекомендацій, у практиці зберігається значна невизначеність щодо інтерпретації хронічної ановуляції, вибору гормональних тестів і метаболічного скринінгу. Для українського контексту додатковим викликом є фрагментарна імплементація міжнародних рекомендацій та нерівномірна доступність сучасних лабораторних та візуалізаційних методів.

Сучасні діагностичні критерії СПКЯ / PMOS

Історично використовують три основні набори критеріїв: NIH (1990), Rotterdam (2003) та критерії AE-PCOS Society (2006), які по‑різному комбінують гіперандрогенію, овуляторну дисфункцію та полікістозні яєчники. Роттердамські критерії (2003), схвалені ESHRE/ASRM, вимагають наявності двох із трьох ознак (оліго-/ановуляція, клінічна/біохімічна гіперандрогенія, полікістозні яєчники на УЗД) за умови виключення інших причин.

Міжнародна доказова настанова 2018 року та її оновлення 2023 року фактично зберігають роттердамський підхід, але уточнюють критерії, вводять сучасні ультразвукові параметри та дозволяють використання рівня антимюлерового гормона (АМГ) як альтернативи УЗД для дорослих жінок. Окремо підкреслюється, що діагностика у підлітків повинна бути більш обережною, з відмовою від використання критерію полікістозної морфології та АМГ у цій віковій групі.

Що обов’язково виключити перед встановленням діагнозу

Перед тим як підтвердити СПКЯ/PMOS, необхідно виключити інші стани, що можуть імітувати клініку гіперандрогенії чи ановуляції. До них належать:

• Вагітність (при аменореї).

• Порушення функції щитоподібної залози (гіпо‑/гіпертиреоз). 

• Гіперпролактинемія.

• Некласична вроджена гіперплазія наднирників (17‑ОН‑прогестерон).

• Андроген‑секретуючі пухлини яєчників/наднирників (раптовий виражений гіперандрогенізм).

• Синдром Кушинга та інші форми ендогенного гіперкортицизму. 

Ці кроки чітко відображені в оновленій міжнародній настанові 2023 року та її оглядах. 

Алгоритм діагностики та лабораторні аналізи

Нижче – практичний алгоритм, що базується на Міжнародній настанові 2023 року та її адаптаціях 

Крок 1. Клінічний скринінг

1. Збір анамнезу: вік дебюту порушень циклу, зміни маси тіла, сімейний анамнез ПМОС, діабету 2 типу, серцево-судинних подій, безпліддя. 

2. Оцінка менструальної функції: регулярний чи нерегулярний цикл, тривалість менструацій, періоди аменореї.

3. Оцінка гіперандрогенії: гірсутизм (Ferriman–Gallwey), акне, алопеція, швидкість прогресування симптомів.

4. Антропометрія й ризики: ІМТ, окружність талії, артеріальний тиск, ознаки інсулінорезистентності (acanthosis nigricans тощо). 

Крок 2. Базовий лабораторний блок

Рекомендований мінімум (для первинної ланки та спеціалізованих центрів) включає:

• ХГЛ (β‑ХГЛ) для виключення вагітності (за наявності аменореї/затримки).

• ТТГ (± вільний T4) – оцінка функції щитоподібної залози. 

• Пролактин – виключення гіперпролактинемії. 

• 17‑ОН‑прогестерон (ранковий, фолікулярна фаза) – скринінг некласичної ВГН. 

• Загальний тестостерон і/або вільний тестостерон (або розрахований індекс вільних андрогенів за участі SHBG), за можливості – з використанням високоточних методів (LC‑MS/MS).

• ДГЕАС – для оцінки наднирникового внеску в гіперандрогенію. 

• ЛГ, ФСГ (з урахуванням того, що співвідношення ЛГ/ФСГ >2 не є діагностичним, але може бути підтримувальною ознакою). 

Крок 3. Метаболічний профіль

Згідно з міжнародними рекомендаціями, усім жінкам із ПМОС, незалежно від ІМТ, рекомендується метаболічний скринінг:

• Глюкоза плазми натще та пероральний глюкозотолерантний тест (75 г) – бажано як первинний метод оцінки ризику діабету. 

• Ліпідний профіль (загальний холестерин, ЛПНЩ, ЛПВЩ, тригліцериди). 

• Оцінка артеріального тиску, факторів ризику ССЗ, за потреби – маркери функції печінки для скринінгу НАЖХП.

Крок 4. Візуалізація яєчників

У дорослих пацієнток критерії полікістозної морфології яєчників базуються на сучасних параметрах трансвагінального УЗД високої роздільної здатності. Оновлені рекомендації 2023 року дозволяють замінити УЗД визначенням рівня АМГ як сурогатного маркера кількості антральних фолікулів, але лише у дорослих жінок і за валідованих локальних референсних значень.

У підлітків застосування критеріїв полікістозної морфології яєчників і АМГ не рекомендується, щоб уникнути гіпердіагностики. 

Крок 5. Формулювання діагнозу

Діагноз СПКЯ/PMOS встановлюють при наявності ≥2 із 3 критеріїв (оліго-/ановуляція, клінічна/біохімічна гіперандрогенія, полікістозні яєчники/підвищений АМГ у дорослих) за умови виключення інших ендокринних патологій. Важливо чітко описувати фенотип (наприклад, гіперандрогенний, метаболічний, нормо‑ або надмірна маса тіла), що сприяє персоналізації терапії.

Особливості діагностики у підлітків

У підлітковому віці частина ознак ПМОС (нерегулярні цикли, акне, помірний гіперандрогенізм) може бути варіантом фізіологічного пубертату, що ускладнює діагностику. Систематичні огляди й оновлені рекомендації наголошують на необхідності більш суворих критеріїв, з акцентом на персистуючій ановуляції через ≥2 роки після менархе та стійкій гіперандрогенії, при цьому УЗД‑морфологія яєчників та АМГ не рекомендуються як діагностичні критерії у підлітків.

У випадках, коли клінічна картина «підозріла, але не діагностична», пропонується використовувати термін «ризик ПМОС», з фокусом на модифікації способу життя, підтримці психоемоційного стану та динамічному спостереженні без «навішування» остаточного діагнозу. 

Перебіг і довгострокові ризики

СПКЯ/PMOS – хронічний стан з варіабельним перебігом, де симптоми можуть змінюватися з віком, масою тіла, вагітністю й менопаузою. Жінки з ПМОС мають значно вищий ризик гестаційного та маніфестного діабету 2 типу, гіпертензії вагітних, прееклампсії та ускладнень вагітності, що потребує посиленого прегравідарного консультування та міждисциплінарного спостереження під час вагітності.

У довгостроковій перспективі зростає ризик цукрового діабету 2 типу, метаболічного синдрому, неалкогольної жирової хвороби печінки, ймовірно – певних форм серцево-судинної патології, хоча ступінь цього ризику все ще активно досліджується. Психоемоційний тягар, включно з тривожними й депресивними розладами та зниженням якості життя, є одним із найменш усвідомлюваних, але клінічно значущих аспектів перебігу ПМОС. 

Висновки 

ПМОС / Polyendocrine Metabolic Ovarian Syndrome – це хронічний поліендокринний і метаболічний розлад, який виходить далеко за межі «полікістозних» яєчників і потребує системного, а не суто гінекологічного підходу. Оновлена Міжнародна настанова 2023 року та ініціатива з перейменування дозволяють оновити діагностичні алгоритми,  посилення метаболічного та психоемоційного скринінгу, а також впровадження мультидисциплінарних моделей ведення. 

Для української практики це шанс інтегрувати сучасні доказові алгоритми діагностики (з акцентом на виключенні альтернативних причин, раціональному використанні лабораторних тестів і УЗД, оцінці АМГ в дорослих), посилити роль первинної ланки та лабораторій, а також поставити в центрі уваги не лише цикл і фертильність, а й довгострокове метаболічне й психічне здоров’я пацієнток.

Список використаних джерел

1. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/37580861/                                     

2. http://reproduct-endo.com/article/view/290278                 

3. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/37983875/                                 

4. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10047373/                                     

5. http://zmj.zsmu.edu.ua/article/download/218474/218756 

6. https://www.endocrinology.org/news/item/23445/polyendocrine-metabolic-ovarian-syndrome-(pmos)-is-the-new-name-for-pcos   

7. https://whirlcre.edu.au/pcos-name-change/ 

8. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC11898310/ 

9. https://gpnotebook.com/pages/gynaecology/polycystic-ovary-syndrome-pcos-diagnostic-criteria         

10. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3218544/   

11. https://medialt.clinic/blog/zhinoche-zdorov-ya/shcho-take-polikistoz-yaechnikiv-spkya 

12. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8409808/ 

13. https://health-ua.com/akusherstvoginekologiya/zapalni-ta-disbioticni-zaxvoriuvannia/75604-mzhnarodna-nastanova-zmenedzhmentu-spkya-2023-roku         

14. https://www.ijrcog.org/index.php/ijrcog/article/download/11865/7462/42493 

15. https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/S0002937824010524