Цитомегаловірус, ліквор ПЛР / CMV-PCR (0056)

Взяття біоматеріалу здійснює лікар Пацієнта.

Цитомегаловірусна інфекція - широко поширена вірусна інфекція. Збудник - цитомегаловірус (ЦМВ), є ДНК-вірус, відноситься до сімейства Herpesviridae. Після закінчення гострого періоду інфекція найчастіше переходить в латентну форму, з якої може реактивировать. Первинна ЦМВ-інфекція, вроджена ЦМВ-інфекція становить небезпеку при різних імунодефіцитних станах і вагітності, при цьому виникає ризик внутрішньоутробного зараження плода. Серед різноманітних варіантів перебігу ЦМВ-інфекції переважають субклінічні форми і латентний вірусоносійство. Клінічно вираженою інфекція стає в умовах імунодефіциту. Цитомегаловірусна інфекція - широко поширена вірусна інфекція. Збудник - цитомегаловірус (CMV), ДНК-вірус, відноситься до сімейства Herpesviridae. Після закінчення гострого періоду інфекція найчастіше переходить в латентну форму, з якої може реактивуватися. Первинна ЦМВ-інфекція, вроджена ЦМВ-інфекція становить небезпеку при різних імунодефіцитних станах і вагітності, при цьому виникає ризик внутрішньоутробного зараження плода. Серед різноманітних варіантів перебігу ЦМВ-інфекції переважають субклінічні форми і латентне вірусоносійство. Клінічно вираженою інфекція стає в умовах імунодефіциту. 

Первинне інфікування цитомегаловірусом під час вагітності в 40-50% випадків призводить до інфікування плода, тоді як при реактивації - тільки в 1% (за різними даними до 8%). При цьому внутрішньоутробне інфікування плода може відбутися в будь-який період вагітності при первинному інфікуванні вагітної і при реактивації хронічної інфекції. Найбільший ризик інфікування для дитини - в третьому триместрі. Важкі ураження плода при реактивації практично не зустрічаються. У 90-95% новонароджених вроджена цитомегаловірусна інфекція протікає безсимптомно і не викликає вад розвитку. 

 ПЛР дозволяє виявити збудник в досліджуваному матеріалі. При цьому необхідно вибирати біологічний матеріал з урахуванням стадії інфекційного процесу (це визначає можливість виявлення даного збудника в даному біологічному матеріалі), клінічних проявів, діагностичних цілей лабораторного обстеження. Найбільш поширеним матеріалом для ПЛР є кров, проте необхідно враховувати, що збудник не постійно знаходиться в крові, тільки в стадії віремії, тому негативний результат не завжди виключає наявність інфекції, потрібне додаткове тестування іншого біологічного матеріалу, в якому збудник може персистувати. ПЛР-дослідження (якісне визначення) може бути використано для встановлення факту наявності вірусу в досліджуваному матеріалі (встановлення етіології клінічних проявів, виявлення персистенції вірусу, контагіозності людини - виділення вірусу з різними біологічними рідинами). 

ліквор (спинномозкова рідина)

Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування  препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні дослідження за однакових умов: здавати біоматеріал в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.
Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників у відділенні.
Дане дослідження оформлюється тільки з приносного біоматеріалу, взяття зразків проводить лікар.

Напередодні дослідження:

За 24 години до проведення дослідження виключити прийом алкоголю. 

• До початку прийому противірусних та імуномодулюючих препаратів синтетичного і рослинного походження або через 7 днів після їх відміни.
  
• Важливо! Скасування або прийом лікарських препаратів обговорюється з лікарем в кожному індивідуальному випадку.

Спеціальні умови зберігання біологічного матеріалу:

Спеціальної підготовки не потрібно. 

Біоматеріал «ліквор» необхідно доставляти в об'ємі 2 мл стерильної ємності. 

показання до призначення: