Антинуклеарні антитіла/ANA (0006)

Оформлення дослідження можливе лише в обмеженому переліку відділень. Детальніше — у вкладці "Де здати". 

Антитіла до ядерних антигенів (ANA) – це гетерогенна група аутоантитіл, спрямованих проти компонентів власних ядер. Вони виявляються в крові пацієнтів з різноманітними аутоімунними захворюваннями, такими як системні захворювання сполучної тканини, аутоімунний панкреатит і первинний біліарний цироз, а також з деякими злоякісними новоутвореннями. Дослідження ANA використовується в якості скринінгу аутоімунних захворювань у пацієнта з клінічними ознаками аутоімунного процесу (тривала лихоманка неясного генезу, суглобовий синдром, шкірні висипання, слабкість і ін.). Такі пацієнти при позитивному результаті аналізу потребують подальшого лабораторного обстеження, що включає більш специфічні для кожного аутоімунного захворювання тести (наприклад, анти-Scl-70 при підозрі на системну склеродермію, антитіла до мітохондрій при підозрі на первинний біліарний цироз). Слід зазначити, що негативний результат дослідження ANA не виключає наявності аутоімунного захворювання. 

Клінічна значимість:
  ANA найбільш характерні для пацієнтів з системним червоним вовчаком (ВКВ). Вони виявляються у 98% хворих нею, що дозволяє вважати це дослідження основним тестом для діагностики ВКВ. Висока чутливість ANA щодо ВКВ означає, що повторні негативні результати роблять діагноз “ВКВ” сумнівним. При цьому відсутність ANA повністю не виключає захворювання. У невеликої частини хворих ANA відсутні на момент появи симптомів ВКВ, але виникають протягом першого року хвороби. У 2% хворих антитіла до ядерних антигенів не виявляються ніколи. При негативному результаті аналізу у пацієнта з симптомами ВКВ доцільно провести більш специфічні для ВКВ лабораторні тести, в першу чергу на антитіла до дволанцюгової ДНК (анти-dsDNA). Виявлення анти-dsDNA у пацієнта з клінічними ознаками ВКВ трактується на користь діагнозу “ВКВ” навіть за відсутності ANA.

  Аутоантитіла до нуклеарних антигенів можуть виявлятися в крові також при інфекційному мононуклеозі, гострих і хронічних лейкозах, набутої гемолітичної анемії, хвороби Вальденстрема, цирозі печінки, біліарному цирозі печінки, гепатитах, малярії, лепрі, хронічній нирковій недостатності, тромбоцитопеніях, лімфопроліферативних захворюваннях, міастенії. 

венозна кров

Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування  препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні
дослідження за однакових умов: здавати кров в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.

Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників  у відділенні.

Рекомендується здавати кров з 7:00 до 11:00 години ранку або через 4-5 годин після останнього вживання їжі. За 3 дні виключити інтенсивні фізичні навантаження.
Незадовго до взяття крові випити 1–2 склянки звичайної негазованої води. Дітей обов’язково напувати негазованою водою (порціями, до 150-200 мл, протягом 30 хвилин).
Безпосередньо перед взяттям крові пацієнт повинен перебувати в стані спокою не менше 30 хвилин. 

Напередодні дослідження виключити: 

• прийом жирної їжі;
  
• емоційні навантаження і стрес;
  
• теплові впливи (лазня, сауна);
  
• за 1 годину до проведення дослідження виключити куріння. 

Не слід здавати кров: 

• під час будь-яких гострих захворювань;
  
• в день проведення рентгенографії, КТ, МРТ, інструментального обстеження або фізіотерапевтичних процедур,  крапельниць (ЕКГ, УЗД  не є протипоказанням для здачі аналізу крові). 

Дослідження можна здати тільки у відділеннях:
м. Одеса
м. Миколаїв
м. Південне
м. Чорноморськ
смт Авангард
с. Фонтанка
с. Лиманка
с. Таїрове 

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ:

Негативний: виключає активні СЗСТ (СЧВ <5%); низький титр у здорових — не клінічно значущий 

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ:

Позитивний (титр ≥1:80): аутоімунний процес; гомогенний — СЧВ/dsDNA; плямистий — RNP/См (МКЧС); центромерний — CREST; ядерцевий — склеродермія; потреба в ENA-профіль. 

показання до призначення:

• Підозра на СЧВ/СЗСТ: артрит, висипка (метелик), фоточутливість, лейкопенія, протеїнурія.
  
• Хронічна втома, Raynaud, інтерстиціальна хвороба легень нез'ясованої етіології.
  
• Моніторинг аутоімунних гепатитів, PBC/AIH overlap.
  
• Скринінг при недиференційованих системних симптомах.