Helicobacter pylori і 3 основних мутацій, що викликають резистентність до кларитроміцину, методом ПЛР (біоптат слизової оболонки шлунка) (взяття біоматеріалу здійснюється лікарем)

Helicobacter pylori - грамнегативна рухома спіралевидна бактерія, яка паразитує в складках слизової оболонки шлунка. Інфікування Helicobacter pylori є основною причиною хронічного гастриту, виразкової хвороби та раку шлунка. Ураження слизової оболонки обумовлено прямою ушкоджуючою дією Helicobacter pylori. Обсіменіння слизової оболонки шлунка Helicobacter pylori веде до підвищення секреції соляної кислоти. Надалі, при наявності додаткових факторів ризику (аліментарні причини, куріння, прийом ульцерогенних лікарських препаратів, часті стреси, спадкова схильність) формується виразковий дефект. 

 Гелікобактеріоз дуже поширений: бактерія H. pylori може бути виявлена у 50% людей на планеті. При цьому H. pylori-асоційовані захворювання (гастрит, виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, аденокарцинома шлунка, MALT-лімфома) виникають лише у 15-20% інфікованих пацієнтів.

Присутність Helicobacter pylori в організмі часто не проявляється яскраво вираженими симптомами, тому діагностика захворювання може бути ускладненою.

Одним із найчутливіших методів виявлення H. pylori є полімеразна ланцюгова реакція в режимі реального часу (РТ-ПЛР). РТ-ПЛР – це метод молекулярної діагностики, що дозволяє виявляти у біологічному матеріалі (наприклад, у зразку тканини) фрагменти генетичного матеріалу (ДНК) збудника інфекції. Так як аналіз заснований на виявленні генетичного матеріалу, РТ-ПЛР дозволяє виявляти присутність будь-яких форм H. pylori (не тільки активних спіралеподібних, але і неактивних кокових, некультивованих). Така висока чутливість тесту означає, що отримання негативного результату дослідження дозволяє в більшості випадків виключити H. pylori як причину захворювання.

Прийом комбінації антибіотиків є основним стандартом лікування інфекції , тому діагностика  резистентності  інфекції Helicobacter pylori до кларитроміцину є вкрай актуальною. Кларитроміцин – це один з ключових антибіотиків, які використовуються для лікування інфекції Helicobacter pylori. Однак, в результаті попереднього прийому, неадекватної дози, або інфікуванням специфічним штамом інфекції може виникнути ситуація, коли бактерії Helicobacter pylori розвивають резистентність до кларитроміцину. Це може стати перепоною на шляху до успішної ерадикації інфекції.

Існують три основні мутації в геномі H. pylori, які відомі своєю здатністю викликати резистентність до кларитроміцину: A2143G, A2142G та A2142C. Ці мутації можуть змінювати структуру рибосоми, на яку впливає кларитроміцин, і зменшувати його здатність до зв’язування з рибосомою. Виявлення цих мутацій за допомогою ПЛР дозволяє лікарю персоналізувати підхід до лікування, вибрати найбільш ефективні антибіотики та уникнути застосування тих, що не принесуть бажаного результату.

Таким чином, попереднє тестування інфекції з визначенням резистентності до кларітроміцину важливе для запобігання розвитку резистентності у Helicobacter pylori. Це повинно включати правильний вибір антибіотиків та підбір  їх дозування, а також врахування індивідуальних особливостей пацієнта та характеристик інфекції.

Додатковою стратегією для запобігання резистентності може бути комбіноване використання антибіотиків з іншими препаратами або використання резервних схем лікування. Важливо також регулярно оцінювати ефективність лікування та здійснювати моніторинг рівня резистентності у Helicobacter pylori для жителів України для розробки та погодження  оптимальних стратегій лікування.
 

частка тканини

АНАЛІЗАТОР:

РЕФЕРЕНСИ:

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ:

відсутність Helicobacter pylori у біоматеріалі. 

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ:

наявність Helicobacter pylori у біоматеріалі. 

показання до призначення:

• виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки;
• невиразкова диспепсія; 
• гастро-езофагальна рефлюксна хвороба; 
• атрофічний гастрит.