Helicobacter pylori і 3 основних мутацій, що викликають резистентність до кларитроміцину, методом ПЛР (кал)

Helicobacter pylori - грамнегативна рухома спіралевидна бактерія, яка паразитує в складках слизової оболонки шлунка. Інфікування Helicobacter pylori є основною причиною хронічного гастриту, виразкової хвороби та раку шлунка. Ураження слизової оболонки обумовлено прямою ушкоджуючою дією Helicobacter pylori. Обсіменіння слизової оболонки шлунка Helicobacter pylori веде до підвищення секреції соляної кислоти. Надалі, при наявності додаткових факторів ризику (аліментарні причини, куріння, прийом ульцерогенних лікарських препаратів, часті стреси, спадкова схильність) формується виразковий дефект. 

 Гелікобактеріоз дуже поширений: бактерія H. pylori може бути виявлена у 50% людей на планеті. При цьому H. pylori-асоційовані захворювання (гастрит, виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, аденокарцинома шлунка, MALT-лімфома) виникають лише у 15-20% інфікованих пацієнтів.

Присутність Helicobacter pylori в організмі часто не проявляється яскраво вираженими симптомами, тому діагностика захворювання може бути ускладненою.

Одним із найчутливіших методів виявлення H. pylori є полімеразна ланцюгова реакція в режимі реального часу (РТ-ПЛР). РТ-ПЛР – це метод молекулярної діагностики, що дозволяє виявляти у біологічному матеріалі (наприклад, у зразку тканини) фрагменти генетичного матеріалу (ДНК) збудника інфекції. Так як аналіз заснований на виявленні генетичного матеріалу, РТ-ПЛР дозволяє виявляти присутність будь-яких форм H. pylori (не тільки активних спіралеподібних, але і неактивних кокових, некультивованих). Така висока чутливість тесту означає, що отримання негативного результату дослідження дозволяє в більшості випадків виключити H. pylori як причину захворювання.

Прийом комбінації антибіотиків є основним стандартом лікування інфекції , тому діагностика  резистентності  інфекції Helicobacter pylori до кларитроміцину є вкрай актуальною. Кларитроміцин – це один з ключових антибіотиків, які використовуються для лікування інфекції Helicobacter pylori. Однак, в результаті попереднього прийому, неадекватної дози, або інфікуванням специфічним штамом інфекції може виникнути ситуація, коли бактерії Helicobacter pylori розвивають резистентність до кларитроміцину. Це може стати перепоною на шляху до успішної ерадикації інфекції.

Існують три основні мутації в геномі H. pylori, які відомі своєю здатністю викликати резистентність до кларитроміцину: A2143G, A2142G та A2142C. Ці мутації можуть змінювати структуру рибосоми, на яку впливає кларитроміцин, і зменшувати його здатність до зв’язування з рибосомою. Виявлення цих мутацій за допомогою ПЛР дозволяє лікарю персоналізувати підхід до лікування, вибрати найбільш ефективні антибіотики та уникнути застосування тих, що не принесуть бажаного результату.

Таким чином, попереднє тестування інфекції з визначенням резистентності до кларітроіцину, важливе для запобігання розвитку резистентності у Helicobacter pylori. Це повинно включати правильний вибір антибіотиків та підбір  їх дозування, а також врахування індивідуальних особливостей пацієнта та характеристик інфекції.

Додатковою стратегією для запобігання резистентності може бути комбіноване використання антибіотиків з іншими препаратами або використання резервних схем лікування. Важливо також регулярно оцінювати ефективність лікування та здійснювати моніторинг рівня резистентності у Helicobacter pylori для жителів України для розробки та погодження  оптимальних стратегій лікування.
 

кал

Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування  препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні дослідження за однакових умов: здавати кал в одній лабораторії, в однаковий час доби, тощо.
Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників у відділенні.
Дане дослідження оформлюється тільки з приносного біоматеріалу.

Правила взяття біологічного матеріалу

• Для дослідження збирають свіжевиділений кал. Перед збором необхідно помочитися (для виключення можливості потрапляння сечі у фекальні маси).
• В спеціально підготовлену ємність (судно, горщик), попередньо добре вимиту (без використання дезінфікуючих засобів) і оброблену окропом, зібрати кал шляхом самостійної дефекації.
• На дослідження береться середня порція калових мас. 
• Обсяг матеріалу повинен бути не менше 10-15 г (обсяг від чайної до столової ложки) і не більше, ніж 1/3 об'єму стерильної ємності. 

Для немовлят:

• допустимо проводити відбір матеріалу з середньої частини фекальних мас ложкою, не торкаючись памперса;
• дозволено використовувати мікроклізму з кип'яченою охолодженою водою (100 мл);
• заборонено використовувати ректальні свічки.

Не слід здавати:

Жінкам не рекомендується здавати аналіз калу під час менструації. 

За 3-4 дні до дослідження рекомендовано скасувати:

• прийом проносних препаратів, касторового і вазелінового масла і припинити введення ректальних свічок;
• виключити прийом препаратів, які можуть забарвлювати кал (залізо, вісмут).

Взяття матеріалу здійснюється до початку антибактеріального і антимікробного лікування (загального і місцевого значення), або через 2-3 тижні після відміни цих препаратів.
Важливо! Скасування або прийом лікарських препаратів обговорюється з лікарем в кожному індивідуальному випадку. 

Спеціальні умови зберігання біологічного матеріалу:

Біологічний матеріал, набраний у стерильну ємність, необхідно доставити у відділення лабораторії протягом 1-2 годин після дефекації. При неможливості доставити матеріал протягом цього часу, транспортний контейнер необхідно зберігати в холодильнику при температурі +2…+8 °С, але не більше 30 годин.

Транспортний контейнер - стерільний пластиковий стаканчик з ложкою і кришкою. на контейнері необхідно вказати ПІБ пацієнта, а також дату і час збору матеріалу.
Неприпустимо приносити кал на дослідження в сірникових або картонних коробках, так як при цьому змінюються форма і консистенція калу, що впливає на результати аналізу. 

АНАЛІЗАТОР:

РЕФЕРЕНСИ:

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ:

відсутність Helicobacter pylori у біоматеріалі. 

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ:

наявність Helicobacter pylori у біоматеріалі. 

показання до призначення:

• виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки;
• невиразкова диспепсія; 
• гастро-езофагальна рефлюксна хвороба; 
• атрофічний гастрит.