Кортизол (слина) 3 порція

Кортизол-це стероїдний гормон, основний представник глюкокортикоїдних гормонів, синтезується в пучкової зоні кори надниркових залоз із загального попередника холестерину під контролем АКТГ гіпофіза і кортикотропінрилізинг – гормону гіпоталамуса (опосередковано через АКТГ). Взаємодія в системі "гіпоталамус-гіпофіз-наднирники" здійснюється за класичним принципом негативного зворотного зв`язку. 

У кров`яному руслі кортизол зв`язується з білками плазми крові: більше 75% кортизолу зв`язується зі специфічним транспортним білком-транскортином (КСГ), що синтезується в печінці, 15% — з альбуміном. Близько 10% циркулюючого кортизолу знаходиться у вільній формі і саме він забезпечує ефект на тканини-мішені; глюкокортикоїди прямо або опосередковано регулюють практично всі фізіологічні і біохімічні процеси, рецептори до них знаходяться у всіх тканинах організму. Вони відіграють ключову роль в реакціях організму на стресові ситуації, підтримці судинного тонусу, регуляції імунної відповіді.

 Кортизол впливає на вуглеводний обмін – підвищує концентрацію глюкози в крові за рахунок збільшення її синтезу в печінці і зниження утилізації на периферії (є антагоністом інсуліну). Вплив гормону на обмін ліпідів призводить до гальмування синтезу і посилення розщеплення жирів зі звільненням гліцерину і жирних кислот, підвищення в крові рівня холестерину, накопичення кетонових тіл. Відзначається також катаболічна  дія кортизолу на білковий метаболізм. Кортизол має невелику мінералокортикоїдну активність. У кортизолу виражена потужна протизапальна дія. Він інгібує практично всі стадії запального процесу, пригнічує міграцію фагоцитів до пошкоджених тканин і вивільнення запальних цитокінів, знижує синтез простогландинів, стабілізує мембрани лізосом. Метаболізується кортизол в печінці, фільтрується в ниркових клубочках, і виділяться з сечею у вільній формі. Період напіввиведення-80-100 хвилин.

У слині міститься вільний, стабільний кортизол, рівень якого не залежить від вмісту кортизолзв'язуючого глобуліну. На рівень кортизолу в слині не впливає об'єм і швидкість виділення слини, що має принципове значення при інтерпретації результатів. Як для вмісту кортизолу в крові, для кортизолу в слині також характерний добовий ритм секреції. У здорових людей вміст кортизолу максимальний в ранкові години (6.00-8.00) і в 2-5 разів нижче у вечірній час (22.00-24.00). Добовий ритм виділення кортизолу порушується у пацієнтів з синдромом Кушинга, під час вагітності, під впливом стресу – фізичного або психологічного. Так, пацієнти з синдромом Іценко-Кушинга мають високий рівень гормону плазми у вечірні години, який корелює з рівнем гормону в слині. Тому визначення кортизолу в слині в 23 години є зручним і ефективним тестом скринінгу у пацієнтів з підозрою на ендогенний гіперкортицизм. 

слина

Загальні вимоги за правилами підготовки:

• У слині не повинно бути крові (не проводити дослідження при загостренні захворювань порожнини рота, не проводити чистку зубів щіткою або ниткою, не вживати їжу і напої перед збором зразка слини протягом 30 хвилин).
  
• Необхідно видалити помаду або бальзам для губ.
  
• Протягом 1 години перед збором зразка пацієнт повинен бути в спокійному стані (фізична активність або емоційне збудження підвищують рівень кортизолу).
  
• Не курити, не жувати тютюн.
  
• За добу перед дослідженням необхідно утриматися від вживання алкоголю, солодки. Недотримання умов підготовки спотворює результат.
  
• У дітей рекомендується збирати слину в транспортний контейнер «Salivette» з 5-річного віку (для запобігання проковтування тампона). 

Інструкція зі збору слини:

• Вказати на пробірці дані пацієнта відкрити кришечку пробірки, не витягуючи ватний тампон з пробірки
  
• Не торкаючись до тампону руками, перемістити його безпосередньо в ротову порожнину шляхом нахилу пробірки до тих пір, поки тампон не впаде в ротову порожнину.
  
  Увага!
  
• Категорично забороняється витягувати внутрішню колбу із спец. пробірки.
  
• Акуратно пожувати тампон, переміщуючи його в ротовій порожнині протягом 2-3 хвилин (не менше, інакше слини буде недостатньо), щоб тампон просочився слиною
  
• Помістити тампон назад в пробірку (не торкаючись до нього руками!).
  
• Щільно закрити пробірку.
  
• Вказати на пробірці час взяття проби.
  
• До відправки в лабораторію біоматеріал повинен зберігатися в холодильнику при +2 ... + 8 ° С.  

Слина збирається в спеціальний контейнер «Sarstedt Cortisol-Salivette» (час збору вказує лікар). 
Контейнер необхідно придбати у відділенні напередодні збору біоматеріалу.  

АНАЛІЗАТОР:

РЕФЕРЕНСИ:

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ:

гіпопітуїтаризм, хвороба Аддісона, стан після прийому глюкокортикоїдів, адреногенітальний синдром, гіпотиреоїдний стан (зниження секреції), печінково-клітинна недостатність - зниження секреції (цироз печінки, гепатит), різке зниження ваги. 

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ:

хвороба / синдром Іценко-Кушинга, вузликова гіперплазія надниркових залоз, ектопічний КРГ-синдром (кортикотропін-рилізинг гормон), ектопічний АКТГ-синдром, синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), гіпертиреоїдний стан, гіпоглікемія, ожиріння, депресія, цироз печінки (зниження катаболізму), некомпенсований цукровий діабет, алкоголізм, вагітність. 

ФАКТОРИ ПІДВИЩЕННЯ:

мікрокровотечі з ясен, жувальний тютюн, лакриця, синтетичні глюкокортикостероїди (перорально, парентерально, інгаляційно, місцево), протисудомні препарати, аспірин, атропін, бензодіазепіни, кломіпрамін, пероральні контрацептиви, , інсулін, інтерферон (гамма), метоксамін, метоклопрамід, налоксон, ранітидин, спіронолактон, опіати, вазопресин, АКТГ, алкоголь. 

ФАКТОРИ ЗНИЖЕННЯ:

барбітурати, , ефедрин, індометацин, кетоконазол, лабеталол, леводопа, морфін, ніфедипін, оксазепам, правастатин, рифампіцин, синтетичні ГКС (преднізолон, метилпреднізолон). 

показання до призначення:

• діагностика синдрому / хвороби Іценко-Кушинга (ожиріння, артеріальна гіпертензія, гіперглікемія, міопатія, гірсутизм, плетора, остеопороз, патологічні переломи, червоні стрії, підвищена травматичність шкіри і м`яких тканин, порушення менструального циклу);
• діагностика хвороби Аддісона;
• нетипові клінічні симптоми для віку пацієнта (остеопороз, артеріальна гіпертензія);
• діти з відставанням у рості, надмірною вагою, передчасним статевим розвитком;
• диференціальна діагностика первинної та вторинної надниркової недостатності при спільному дослідженні з АКТГ.