Антитіла IgM до ранніх антигенів вірусу Епштейна-Барр (ЕА)
Опис: Маркер гострої інфекції вірусу Епштейна Барра
Біоматеріал: венозна кров
17 років якості
Ваш населений пункт:
17 років якості
Ваш населений пункт:
Діагностика інфекційного мононуклеозу ґрунтується на клінічній картині, характерних змінах в клінічному аналізі крові. Але гематологічні зміни, які розвиваються при інфекційному мононуклеозі, можуть спостерігатися і при цитомегаловірусної інфекції, токсоплазмозі, гострих респіраторних вірусних захворюваннях, вітряній віспі, кору, інфекційних гепатитах та інших захворюваннях. Тому для постановки діагнозу доцільно проведення ПЛР - діагностики, імунологічних досліджень. Імунологічна діагностика вірусу Епшейна-Барр заснована на використанні комбінації тестів, які виявлятимуть наявність IgG і IgM антитіл до різних антигенів вірусу, що, в більшості випадків, дозволяє диференціювати інфекцію і уточнити стадію патологічного процесу.
Первинна інфекція ВЕБ визначається серологічно ранньою появою антитіл IgM VCA, які можуть з`являтися до клінічних симптомів. Високі тири бувають на 1-6 тижні від початку інфекції, зазвичай,зникають через 1-6 міс. Цей тип антитіл виявляється також і при реактивації інфекції. Наявність VCA IgM на тлі відсутності IgG до VEB NA підтверджує первинну інфекцію. Тривала персистенція високих титрів цих антитіл характерна для хронічної Епштейна-Барр вірусної інфекції, пухлин, викликаних хронічною Епштейна-Барр вірусною інфекцією, для аутоімунних захворювань, вторинних імунодефіцитних станів. Антитіла VCA IgM виявляються іноді при відсутності підтвердженої нещодавно перенесеної інфекції (наприклад, хронічна активна VEB-інфекція).Антитіла Ig G до VEB VCA з`являються на 1-4 тижні, незабаром після антитіл Ig М до VEB VCA, досягають піку до 2 місяця захворювання. Після одужання VCA IgG зберігаються довічно. Наявність VCA IgG свідчить про перенесену інфекцію та про наявність імунітету до вірусу. У дітей до 7 років антитіла VCA IgG можуть не виявлятися. Постійна присутність VCA IgG у високих титрах вказує на хронічну фазу інфекції.
Антитіла до ядерного антигену вірусу Епштейна-Барр з`являються в період одужання (через 3-12 місяців від початку захворювання), вони можуть зберігатися протягом багатьох років після хвороби. При реактивації інфекції відбувається повторне збільшення рівня антитіл Ig G до VEB NA. У хворих з безсимптомною інфекцією виявлення Ig G до VEB NA разом з антитілами VCA IgM і IgG використовується в диференціації ранньої стадії реконвалесценції від гострої фази інфекційного мононуклеозу.
Антитіла Ig G до VEB EA (ранні антигени) -тест ранньої діагностики гострої первинної інфекції (при відсутності антитіл Ig G до VEB NA), реактивації, хронічної ВЕБ - інфекції, відсутні при атипової формі захворювання.
Дослідження авідності VCA антитіл Ig G до VEB дозволяє оцінити давність інфікування: низькоавідні антитіла циркулюють близько 3 місяців після первинного інфікування і потім змінюються високоавідними антитілами. Виявлення низькоавідних антитіл IgG служить додатковим підтверджуючим імунологічним тестом при підозрі на первинну VEB- інфекцію.
Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні дослідження за однакових умов: здавати кров в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.
Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників у відділенні.
Припустимо здавати кров протягом дня натще (не менше 4 годин голодування).
За 3 дні виключити інтенсивні фізичні навантаження.
У день взяття крові, допустимо випити простої води (не мінеральної) без газу.
Кількість води - за потребою організму.
Безпосередньо перед взяттям крові пацієнт повинен перебувати в стані спокою не менше 30 хвилин.
Рекомендовано проводити дослідження до прийому противірусних та імуномодулюючих препаратів синтетичного і рослинного походження або через 7 днів після їх відміни.
Загальні правила підготовки:
| Параметр | Норми |
|---|---|
| IgG до капсидного антигену EBV | ( - ) - негативний ( +/- ) - граничне значення ( + ) - позитивний |
| Авідність IgG антитіл | ( - ) - негативний |
| IgМ до капсидного антигену EBV | ( - ) - негативний ( +/- ) - граничне значення ( + ) - позитивний |
| IgG до ранніх антигенів EBV | ( - ) - негативний ( +/- ) - граничне значення ( + ) - позитивний |
| IgG до ядерних антигенів EBV | ( - ) - негативний ( +/- ) - граничне значення ( + ) - позитивний |
відсутність інфікування, інкубаційний період, ранні чи пізні терміни поточної інфекції, первинна атипова інфекція.
різні стадії інфекції ВЕБ, реактивація інфекції.
Діагностика інфекційного мононуклеозу ґрунтується на клінічній картині, характерних змінах в клінічному аналізі крові. Але гематологічні зміни, які розвиваються при інфекційному мононуклеозі, можуть спостерігатися і при цитомегаловірусної інфекції, токсоплазмозі, гострих респіраторних вірусних захворюваннях, вітряній віспі, кору, інфекційних гепатитах та інших захворюваннях. Тому для постановки діагнозу доцільно проведення ПЛР - діагностики, імунологічних досліджень. Імунологічна діагностика вірусу Епшейна-Барр заснована на використанні комбінації тестів, які виявлятимуть наявність IgG і IgM антитіл до різних антигенів вірусу, що, в більшості випадків, дозволяє диференціювати інфекцію і уточнити стадію патологічного процесу.
Первинна інфекція ВЕБ визначається серологічно ранньою появою антитіл IgM VCA, які можуть з`являтися до клінічних симптомів. Високі тири бувають на 1-6 тижні від початку інфекції, зазвичай,зникають через 1-6 міс. Цей тип антитіл виявляється також і при реактивації інфекції. Наявність VCA IgM на тлі відсутності IgG до VEB NA підтверджує первинну інфекцію. Тривала персистенція високих титрів цих антитіл характерна для хронічної Епштейна-Барр вірусної інфекції, пухлин, викликаних хронічною Епштейна-Барр вірусною інфекцією, для аутоімунних захворювань, вторинних імунодефіцитних станів. Антитіла VCA IgM виявляються іноді при відсутності підтвердженої нещодавно перенесеної інфекції (наприклад, хронічна активна VEB-інфекція).Антитіла Ig G до VEB VCA з`являються на 1-4 тижні, незабаром після антитіл Ig М до VEB VCA, досягають піку до 2 місяця захворювання. Після одужання VCA IgG зберігаються довічно. Наявність VCA IgG свідчить про перенесену інфекцію та про наявність імунітету до вірусу. У дітей до 7 років антитіла VCA IgG можуть не виявлятися. Постійна присутність VCA IgG у високих титрах вказує на хронічну фазу інфекції.
Антитіла до ядерного антигену вірусу Епштейна-Барр з`являються в період одужання (через 3-12 місяців від початку захворювання), вони можуть зберігатися протягом багатьох років після хвороби. При реактивації інфекції відбувається повторне збільшення рівня антитіл Ig G до VEB NA. У хворих з безсимптомною інфекцією виявлення Ig G до VEB NA разом з антитілами VCA IgM і IgG використовується в диференціації ранньої стадії реконвалесценції від гострої фази інфекційного мононуклеозу.
Антитіла Ig G до VEB EA (ранні антигени) -тест ранньої діагностики гострої первинної інфекції (при відсутності антитіл Ig G до VEB NA), реактивації, хронічної ВЕБ - інфекції, відсутні при атипової формі захворювання.
Дослідження авідності VCA антитіл Ig G до VEB дозволяє оцінити давність інфікування: низькоавідні антитіла циркулюють близько 3 місяців після первинного інфікування і потім змінюються високоавідними антитілами. Виявлення низькоавідних антитіл IgG служить додатковим підтверджуючим імунологічним тестом при підозрі на первинну VEB- інфекцію.
Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні дослідження за однакових умов: здавати кров в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.
Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників у відділенні.
Припустимо здавати кров протягом дня натще (не менше 4 годин голодування).
За 3 дні виключити інтенсивні фізичні навантаження.
У день взяття крові, допустимо випити простої води (не мінеральної) без газу.
Кількість води - за потребою організму.
Безпосередньо перед взяттям крові пацієнт повинен перебувати в стані спокою не менше 30 хвилин.
Рекомендовано проводити дослідження до прийому противірусних та імуномодулюючих препаратів синтетичного і рослинного походження або через 7 днів після їх відміни.
Загальні правила підготовки:
| Параметр | Норми |
|---|---|
| IgG до капсидного антигену EBV | ( - ) - негативний ( +/- ) - граничне значення ( + ) - позитивний |
| Авідність IgG антитіл | ( - ) - негативний |
| IgМ до капсидного антигену EBV | ( - ) - негативний ( +/- ) - граничне значення ( + ) - позитивний |
| IgG до ранніх антигенів EBV | ( - ) - негативний ( +/- ) - граничне значення ( + ) - позитивний |
| IgG до ядерних антигенів EBV | ( - ) - негативний ( +/- ) - граничне значення ( + ) - позитивний |
відсутність інфікування, інкубаційний період, ранні чи пізні терміни поточної інфекції, первинна атипова інфекція.
різні стадії інфекції ВЕБ, реактивація інфекції.
Ви зможете додати його знову в будь-який момент.
Дякуємо за Ваш коментар! Він буде опублікований відразу після перевірки*
*Це необхідно для уникнення некоректних висловлювань, шахрайських повідомлень, образ. Ми стежимо за безпекою наших читачів.