Дефіцит вітаміну D

Дефіцит вітаміну D зараз не є рідкістю в більшості країн світу. Це стан організму, що у подальшому призводить до гіпокальціємії та/або гіпофосфатемії, а також до рахіту і остеомаляції у дітей та дорослих. Cубклінічний же дефіцит вітаміну D зустрічається навіть у розвинених країнах і може буди пов'язаний з інфекційними та аутоімуними захворюваннями, захворюваннями нервової тканини та навіть пухлинними новоутвореннями.
 

Сам по собі вітамін D є умовно необхідною поживною речовиною, яка перетворюється на стероїдний гормон 1,25(OH)D, що регулює експресію генів клітини через взаємодію з рецепторами. Його ж основна біологічна функція полягає в участі в ендокринній системі, що контролює кальцієвий гомеостаз.
 

Вітамін D необхідний в значно меншій кількості ніж інші жиророзчинні вітаміни, через те, що частина його продукується у нашому ж організмі з 7-дегідрохолестеролу (що є передостаннім компонентом в ланцюгу синтезу холестерину у нас в організмі). 
 

Але організм людини не може синтезувати повністю усю необхідну кількість вітаміну D самостійно, тому значна частина його поступає із їжею. Так, з дріжджів, деяких грибів та рослин до нас надходить форма вітаміну D2 (необхідно зазначити, що деякі більш дороговартісні біологічні добавки для вегетаріанців якраз містять у собі D2), та з жиру морської риби (лосось, скумбрія, оселедець, печінка тріски), жовтків яєць та більшої частини біологічних добавок - у формі вітаміну D3.
 

Існує така думка, що форма вітаміну D2 є менш активна. Але дослідження на людях виявили, що доза 25 нг/у день D2 та D3 впливають на наш організм однаково [2].
 

Далі ці форми вітаміну потрапляють у печінку та перетворюється на прогормон 25(OH)D. Це також не є активною формою, але саме вона є золотим критерієм лабораторної діагностики балансу вітаміну у нашому організмі. Все через те, що період напіврозпаду форми 25(OH)D становить майже 2 тижні.
 

Останній же етап перетворення проходить у нирках під управлінням паратиреоїдного гормону, де синтезується активна форма 1,25(OH)D, період напіврозпаду котрої лише 15 годин. Саме ця форма відповідальна за усі функції даної гормоноподібної речовини у нашому організмі.
 

За даними дослідженнями по США, а саме "What we eat in America" у період 2013-16 р., було виявлено, що 92% чоловіків і 97% жінок старше 19 років не споживають необхідної кількості вітаміну D у своїй дієті [1]. На території ж України такого дослідження поки що не проводили.
 

Якщо ж людина споживає вітамін D у вигляді добавок, то необхідно пам'ятати, що це є жиророзчинний вітамін. Тобто, для його всмоктування необхідно виділення жовчі та сам процес абсорбції в кишківнику проходить за принципом "слідувати за жиром". Тому, його рекомендують приймати після прийому їжі збагаченої насиченими та ненасиченими жирними кислотами [15].
 

Необхідно ще також зазначити, що частина вітаміну залишається у крові, коли інша може бути депонована у жировій тканині. Але організм людини не може вилучити його із запасів при виявленні необхідності та єдиний спосіб звільнення вітаміну D з депо є лише процес схуднення. Так, людям котрі страждають від ожиріння необхідна більша кількість даної біологічної речовини. А людям, котрі навпаки на етапі втрати маси тіла - кількість необхідна в значно нижчій дозі [14].
 

До чого ж призводить дефіцит вітаміну D? 

Не поглиблюючись у загальновизначену клініку відмічають ще зміни у таких системах як:

• Іммунна система.
  Так дослідження показують, що сприйнятливість до ревматоїдного артриту та тяжкість симптомів більша при низьких рівнях вітаміну D (<20 нг/мл)[5]. Також дефіцит пов'язаний з виникненням і тяжкістю системного червоного вовчаку та ювенільного дерматоміозиту, особливо у пацієнтів з рівнем 25(OH)D3 знов нижчим за <20 нг/мл[6]. Це ж виявляється при вивчені хвороби Крона (при вищому рівні 25(OH)D3 за 20 нг/мл знижується індекс активності даного захворювання)[7]. Мало того, при будь-якому запалені відмічається збільшення синтезу 1,25(OH)D, що також може впливати на лабораторні показники [8].
  Але з іншого боку, у 2023 році було опубліковано результат подвійного сліпого рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження із висновком, що ні добавки вітамін D, ні добавки цинку не покращують результати лікування COVID-19 [8].
   
• Мʼязова тканина.
  У Берлінському дослідженні старіння II недостатність вітаміну D (<20 нг/мл) була пов'язана з 1,5 вищим співвідношенням шансів для пацієнта похилого віку бути слабким або кволим. Для даної групи населення також у 1.8 разів підвищувався шанс мати низьку мʼязову масу (що цікаво, в реаналізі це було більше характерно для чоловіків) [9].
  Але дослідження на спортсменах не виявили значного покращення фізичних показників при підвищенні вмісту вітаміну D у крові до 50 нг/мл і вище [10]
   
• Нервова тканина.
  Вітамін D дуже важливий для нейропротекції та процесів розвитку мозку. Більш того вивчення на тваринах виявило його важливу роль у захисних механізмах від біологічних процесів когнітивного зниження і в значному покращенні навчання та пам'ять. Так дефіцит 25(OH)D у сироватці крові <12 нг/мл постійно асоціюється з когнітивними порушеннями [11], хоча інші дослідження вказують на поріг <20 нг/мл [12].
   
• Пухлинні захворювання
  Порівняно з референтною групою (20-25 нг/мл), ризик колоректального раку збільшився на 31% в осіб з рівнем 25(OH)D у сироватці крові < 20 нг/мл, а в осіб з рівнем 25(OH)D у сироватці крові між 35 і 40 нг/мл цей ризик був на 27% нижчим [13].

У нашій лабораторіі референсні значення для діагностики вмісту 25(OH)D (D2+D3) є наступними:

Дані референтні норми засновані на протоколі 2011 р. від Асоціації Ендокринологів "Evaluation, Treatment, and Prevention of Vitamin Deficiency: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline", котрі брали за основу дослідження людей із вже наявними захворюваннями кісткової тканини.
 

За даними Журналу Клінічної Ендокринології та Метаболізму, підтвердженого Асоціацією Ендокринологів, а саме публікацією 3 червня 2024 року, виявилось, що вже з 2019 стоїть питання зі змін референтних значень для вмісту 25(OH)D у сироватці крові [16].
 

Так, на основі останніх досліджень, для здорової людини віком від 16 до 70 років, що не має ніяких захворювань кісткової тканини, оптимальним рівнем може вже вважатися концентрація від 20 нг/мл до 50 нг/мл. Рівень нижче 10 нг/мл все ще вважається дефіцитом. А рівень від 10 до 19 нг/мл вважається помірним-легким дефіцитом (це може буди пов'язано з підвищенням ризику остеопорозу та вторинного гіперпаратиреоїдиту).
 

Але на цей час ще немає офіційного протоколу норм, що можна використовувати у медичній практиці [16]. З практики лікарів більшість здорових дорослих віком від 16 до 70 років з рівнем 25(OH)D у сироватці крові від 12 до <20 нг/мл не потребують додаткового обстеження.
 

Пацієнти з рівнем 25(OH)D у сироватці крові <12 нг/мл належать до групи ризику розвитку остеомаляції. У таких пацієнтів необхідно виміряти сироватковий кальцій, фосфор, лужну фосфатазу, паратиреоїдний гормон (ПТГ), електроліти, азот сечовини крові (АСК), креатинін та антитіла до тканинної трансглутамінази (для оцінки на целіакію). Рентгенографія необхідна в певних випадках, наприклад, при наявності болю в кістках. Але деякі лікарі проводять ці дослідження і при рівні <20 нг/мл [17].
 

Отже, дефіцит вітаміну D насамперед спричинений недостатнім впливом сонячного світла, нестачею в раціоні джерел, багатих на вітамін D, факторами навколишнього середовища та індивідуальними особливостями (мальабсорбція, ожиріння, зниження всмоктування необхідних мікро- та макроелементів, захворювання печінки та нирок, використання препаратів, що знижують синтез холестерину, деякі антибіотики та препарати від туберкульозу). Також такі фактори, як тривалість і час перебування на сонці, широта, сезон, рівень забруднення, вибір одягу, пігментація шкіри, використання сонцезахисних засобів і генетична схильність відіграють також вирішальну роль у шкірному синтезу вітаміну D. 

 

1. USDA. What We Eat in America, NHANES 2013e2016; 2019. https://www.ars.usda.gov/ARSUserFiles/80400530/pdf/usualUsual_Intake_gender_WWEIA_2013_2016.pdf.
2. Holick MF, Biancuzzo RM, Chen TC, et al. Vitamin D2 is as effective as vitamin D3 in maintaining circulating concentrations of 25-hydroxyvitamin D. J Clin Endocrinol Metab. 2008
3. Taylor CL, Rosen CJ, Dwyer JT. Considerations in dietetic counseling for vitamin D. J Acad Nutr Diet. 2019;119(6)
4. Prietl B, Treiber G, Pieber TR, Amrein K. Vitamin D and immune function. Nutrients. 2013;5(7):2502e2521.
5. Matsumoto Y, Sugioka Y, Tada M, et al. Relationships between serum 25-hydroxycalciferol, vitamin D intake and disease activity in patients with rheumatoid arthritis e TOMORROW study. Mod Rheumatol. 2015;25(2):246-250
6. Robinson AB, Thierry-Palmer M, Gibson KL, Rabinovich CE. Disease activity, proteinuria, and vitamin D status in children with systemic lupus erythematosus and juvenile dermatomyositis. J Pediatr. 2012;160(2):297-302.
7. Jorgensen SP, Hvas CL, Agnholt J, Christensen LA, Heickendorff L, Dahlerup JF. Active Crohn’s disease is associated with low vitamin D levels. J Crohns Colitis. 2013;7(10): e407e413.
8. Uttara Partap, Kamal Kant Sharma, Yogesh Marathe, Molin Wang, Vitamin D and Zinc Supplementation to Improve Treatment Outcomes among COVID-19 Patients in India: Results from a Double-Blind Randomized Placebo-Controlled Trial. 2023; 11(7)
9. Spira D, Buchmann N, Demuth I, Steinhagen-Thiessen E, Volzke H, Ittermann T. Association of thyroid function with hand grip strength - data from the SHIP-Study and the Berlin Aging Study II. Thyroid. 2019;62:1-6.
10. Farrokhyar F, Sivakumar G, Savage K, et al. Effects of vitamin D supplementation on serum 25-hydroxyvitamin D concentrations and physical performance in athletes: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Sports Med. 2017; 47(11):2323-2339.
11. Goodwill AM, Campbell S, Simpson Jr S, et al. Vitamin D status is associated with executive function a decade later: data from the Women’s Healthy Ageing Project. Maturitas. 2018;107:56-62
12. Buell JS, Scott TM, Dawson-Hughes B, et al. Vitamin D is associated with cognitive function in elders receiving home health services. J Gerontol A Biol Sci Med Sci. 2009;64(8):888-895.
13. McCullough ML, Zoltick ES, Weinstein SJ, et al. Circulating vitamin D and colorectal cancer risk: an international pooling project of 17 cohorts. J Natl Cancer Inst. 2019;111(2):158-169
14. Forsythe LK, Livingstone MB, Barnes MS, et al. Effect of adiposity on vitamin D status and the 25-hydroxycholecalciferol response to supplementation in healthy young and older Irish adults. Br J Nutr. 2012;107(1):126-134.
15. Dawson-Hughes B, Harris SS, Lichtenstein AH, Dolnikowski G, Palermo NJ, Rasmussen H. Dietary fat increases vitamin D-3 absorption. J Acad Nutr Diet. 2015;115(2):225-230.
16. Christopher R McCartney, Marie E McDonnell, Mareen D Corrigan. Vitamin D Insufficiency and Epistemic Humility: An Endocrine Society Guideline Communication. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 03 June 2024
17. Vitamin D deficiency in adults: Definition, clinical manifestations, and treatment. UpToDate https://www.uptodate.com/contents/vitamin-d-deficiency-in-adults-definition-clinical-manifestations-and-treatment?search=vitamin%20d%20deficiency%20in%20adults&source=search_result&selectedTitle=1%7E150&usage_type=default&display_rank=1#H6252781