Копрограмa

Нормальний кал - аморфна маса з частинок харчових залишків. У здорових людей напівпереварені м`язові і сполучнотканинні волокна, які є залишками білкової їжі, містяться в дуже незначній кількості. З патологічних домішок у калі можна виявити слиз, кров, гній, а також гельмінти, їхні  яйця, найпростіші і цисти. При мікроскопічному дослідженні визначають основні елементи калу: м`язові волокна, рослинну клітковину, нейтральний жир, жирні кислоти і їх солі, лейкоцити, еритроцити, клітини кишкового епітелію, клітини злоякісних новоутворень,  слиз, тощо. 

І. Колір калу зумовлений, головним чином, пігментом стеркобіліну. Зміна забарвлення є важливою діагностичною ознакою багатьох захворювань: колір чорний при  шлунково-кишковій кровотечі; темно-коричневий при недостатності шлункового травлення, гнильній  диспепсії, коліті із запором, коліті з виразкою, підвищеній секреторній функцїї товстої кишки, запорах; світло-коричневий при прискореній евакуації з товстої кишки; червоний при коліті з виразками; жовтий при недостатності перетравлення в тонкій кишці і бродильній  диспепсії; світло-жовтий при недостатності підшлункової залози; сірувато-білий:при ненадходженні жовчі в кишківник.

ІІ. Запах: гнильний при недостатності шлункового травлення, гнильної диспепсії, коліті із запором, рухових розладах кишківника; смердючий: при порушенні секреції підшлункової залози, відсутності надходження жовчі, підвищеній секреторній функціїї товстої кишки; слабкий: при недостатності перетравлення в товстій кишці, запорах, прискореній евакуації з тонкої кишки; нерізкий: при коліті з виразкою; кислий: при бродильній диспепсії, а також у дітей грудного віку.

ІІІ. Кількість: при запорах, при порушенні надходження жовчі, недостатньому перетравлюванні в тонкій кишці (бродильна і гнильна диспепсія, запальні процеси), при коліті з проносом, коліті з виразками, прискореної евакуації з тонкої і товстої кишки,  при недостатності підшлункової залози.

ІV. Консистенція: мазеподібний: характерний при порушенні секреції підшлункової залози і відсутності надходження жовчі; рідкий: при недостатньому перетравлюванні в тонкій кишці (гнильна диспепсія або прискорена евакуація) і товстій кишці (коліт з виразкою або підвищена секреторна функція); кашкоподібний: при бродильній диспепсії, коліті з проносом і прискореній евакуації з товстої кишки; пінистий: при бродильній диспепсії; овечий: при коліті із запором; великими грудками щільний кал: виділяється один раз в декілька днів при запорах.

V. Реакція: нейтральна або слаболужна (рН 7,0-7,5) в нормі; слаболужна: при недостатності перетравлення в тонкій кишці; лужна: при недостатності шлункового перетравлення, порушенні секреції підшлункової залози, колітах з запорами, колітах з виразками, підвищеній секреторній функції товстої кишки, запорах; різко лужна: при гнильній диспепсії; кисла реакція (рН.6,0-6,5) : може бути пов`язана з присутністю жирних кислот (прискорена евакуація розщепленого хімусу або порушення всмоктування в результаті запального процесу в тонкій кишці); різко кисла реакція (рН 5,0-5,5): характерна для посилених бродильних процесів в тонкій кишці (бродильна диспепсія: бродильний дисбіоз, дисбактеріоз, коліт); зсув рН в лужну сторону призводить до активації гнильної флори і утворення в товстій кишці аміаку та інших компонентів гниття, які дратують слизову товстої кишки, викликаючи мацерацію, потім ексудацію і розвиток гнильного коліту, при якому рН калових мас різко лужна: (рН 8,5- 9, 5).

VI. Домішки: при макроскопічному дослідженні калу можуть проявлятися залишки неперетравленої білкової і рослинної їжі, слиз; м`язові волокна: виявляють в першу чергу при недостатності шлункового перетравлення, порушенні секреції підшлункової залози і порушенні процесів всмоктування в кишківнику; наявність м`язових волокон в калі супроводжується картиною гнильної диспепсії; в нормі зустрічаються поодинокі,  рідкісні в полі зору м`язові волокна; сполучна тканина: при недостатності шлункового травлення і при функціональній недостатності підшлункової залози; нейтральний жир: при недостатності секреторної функції підшлункової залози; жирні кислоти: при відсутності  надходження жовчі, недостатності перетравлення в тонкій кишці, прискореній евакуації з тонкої кишки, бродильній диспепсії, при недостатній секреції підшлункової залози і прискореній евакуації з товстої кишки; мила: перераховане вище для жирних кислот, але з тенденцією до запорів; крохмаль: при порушенні секреції підшлункової залози, недостатності перетравлення в тонкій кишці, бродильній диспепсії, прискореній  евакуації з товстої кишки, недостатності шлункового перетравлення; йодофільна флора: при недостатності перетравлення в тонкій кишці, прискореній евакуації з товстої кишки, бродильній диспепсії, порушенні секреції підшлункової залози; переварена клітковина: при недостатності шлункового травлення, при гнильній диспепсії, відсутності надходження жовчі, недостатності перетравлення в тонкій кишці, прискореній евакуації з товстої кишки, бродильній диспепсії, при недостатній секреції підшлункової залози, колітах з виразками; неперетравлена ​​клітковина діагностичного значення не має; слиз: при коліті із запорами, з виразками, бродильній гнильній  диспепсії, підвищеній  секреторній функції товстої кишки, відзначається при запорах; еритроцити: при коліті з виразками, дизентерії, геморої, поліпах, тріщинах прямої кишки; кров «прихована»: при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при злоякісних захворюваннях шлунка і кишківника; лейкоцити: при коліті з виразками, поява в калі лейкоцитів при параінтестінальному абсцесі вказує на його прорив в кишківник; при наявності пухлини - на її розпад.

VII. Гельмінти, яйця гельмінтів, найпростіші.
Аналіз калу на яйця гельмінтів є прямим методом виявлення гельмінтів, їх фрагментів, яєць і личинок, цист, вегетативних форм найпростіших. При виявленні в калі гельмінтів, їх фрагментів, яєць і личинок, цист, вегетативних форм ніяких інших (непрямих) методів дослідження не потрібно. 
За їх морфологічними особливостями встановлюється наявність інвазії і вид гельмінта та найпростіших. Діагностується широкий перелік гельмінтозів і протозоонозів: опісторхоз, клонорхоз, фасціольоз, дикроцеліоз, метагонімоз, нанофієтоз, дифілоботріоз, гіменолепідоз, аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомідоз, стронгілоїдоз, тріхостронгільоз, некатороз, шистосомоз, кишкові протозоози (лямбліоз, криптоспоридіоз, ізоспороз).
При одноразовому дослідженні відсоток виявлення найпростіших, гельмінтів і яєць в калі не високий (30%). Тому негативний результат однократного дослідження калу не свідчить про відсутність паразитів. Навіть повторні дослідження з негативним результатом не можуть категорично виключити наявність гельмінтів і найпростіших. При першому негативному результаті дослідження проводиться ще двічі, з інтервалом 2-4 дні.

кал

Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників у відділенні.

Дане дослідження оформлюється тільки з приносного біоматеріалу.

Правила взяття біологічного матеріалу

• Для дослідження збирають свіжевиділений кал. Перед збором необхідно помочитись (для виключення можливості потрапляння сечі у фекальні маси).
• В спеціально підготовлену ємність (судно, горщик), попередньо добре вимиту (без використання дезінфікуючих засобів) і оброблену окропом, зібрати кал шляхом самостійної дефекації.
• На дослідження набираеться середня порція калових мас, з 3-4 різних ділянок спеціальним шпателем в пластиковий контейнер.
• При наявності в випорожненнях патологічних домішок (слиз, пластівці, гній) їх слід включити у відбираєму пробу.
• Обсяг матеріалу повинен бути не менше 10-15 г (обсяг від чайної до столової ложки) і не більше, ніж 1/3 об'єму стерильної ємності.
  

Для немовлят:

• допустимо проводити відбір матеріалу з середньої частини фекальних мас ложкою, не торкаючись памперса; 
• дозволено використовувати мікроклізму з кип'яченою охолодженою водою (100 мл);
• заборонено використовувати ректальні свічки. 

Не слід здавати:

• Кал, отриманий після клізми, а також після прийому барію (при рентгенологічному обстеженні).
• Жінкам не рекомендовано здавати під час менструації. 

За 3-4 дні до дослідження припинити прийом ліків, що впливають на перистальтику (пілокарпін, беладона, фестал, панкреатин, креон і подібні препарати).
За 4-5 днів до дослідження рекомендовано:

• скасувати прийом проносних препаратів, касторового, вазелінового масел.
• припинити введення ректальних свічок. 
• виключити прийом препаратів, які можуть забарвлювати кал (залізо, вісмут).

Важливо! Скасування або прийом лікарських препаратів обговорюється з лікарем в кожному індивідуальному випадку.

Cпеціальні умови зберігання біологічного матеріалу:

• Для м.Одеси, м.Миколаєва та м. Вінниці– біологічний матеріал, набраний у стерильну ємність, необхідно доставити у відділення лабораторії протягом 1-2 годин після дефекації. При неможливості доставити матеріал протягом цього часу до відділень м.Одеси та м.Миколаєва, транспортний контейнер необхідно зберігати в холодильнику при температурі +2…+8°С, але не більше 10-12 годин (за умови доставки б/м у відділення до 10 години ранку).
• Для інших міст необхідно доставити ранковий кал, набраний у стерильну ємність, протягом 1-2 годин після дефекації.
  

Транспортний контейнер - стерильний пластиковий стаканчик з ложкою і кришкою аптечного зразка. На контейнері необхідно вказати ПІБ пацієнта, а також дату і час збору матеріалу. 

З цим дослідженням в одній ємності можна здати: 

• Аналіз калу на яйця глистів (якісне визначення)
• Аналіз калу на приховану кров (якісне визначення)
• Cito-test Rota-Adeno (виявлення антигену ротавірусів та аденовірусів в калі) (якісне визначення)
• Визначення лактоферину у калі (кількісне визначення) (не виконується дітям на грудному вигодовуванні)
• Аналіз калу на кишкові паразити (метод концентрування Parasep) якісне визначення
• Cito-тест на визначення антигену лямблій у калі (якісне визначення)
• Cito-test FOB-Transferrin (виявлення гемоглобіну та трансферину у калі) (якісне визначення)
• Визначення кальпротектину у калі (кількісне визначення)
• Cito-тест на антиген Helicobacter pylori у калі (якісне визначення)
• Cito-test Clostridium difficile токсинів А/В (кал) якісне визначення 
• Cito-test визначення кальпротектину та лактоферину у калі (якісне визначення) (не виконується дітям на грудному вигодовуванні) 

АНАЛІЗАТОР:

РЕФЕРЕНСИ:

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ:

див. в описі дослідження. 

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ:

див. в описі дослідження. 

показання до призначення:

• діагностика захворювань органів травлення;
• оцінка результатів проведеного лікування.