Глутатіон (1208)

Глутатіон – один із ключових антиоксидантів, що присутній у всіх клітинах організму людини. Він існує у відновленій (GSH) та окисленій (GSSG) формах. Відновлений глутатіонздатний віддавати вільний електроніншим нестабільним сполукам, що обумовлює його виражені антиоксидантні властивості. Основні функції відновленого глутатіону включають пригнічення реакцій утворення кисневих радикалів, пероксидів, ксенобіотиків, канцерогенів, забезпечення імунного захисту організму, а також підтримання структури, функцій і метаболізму білків.

У нормі внутрішньо- та позаклітинні ферменти забезпечують динамічний баланс між відновленою і окисленою формами глутатіону, запобігаючи таким чином розвитку оксидативного стресу. Коли цей баланс порушується, запаси відновленого глутатіону стають недостатніми для нейтралізації вільних радикалів, що призводить до широкого спектру метаболічних порушень. Низька концентрація глутатіону спостерігається при багатьох захворюваннях, зокрема діабеті, алкогольній хворобі печінки, геморагічному гастриті, катаракті, ревматоїдному артриті, гострому респіраторному дистрес-синдромі, хворобі Паркінсона, аутизмі, а також при природному старінні.

Недостатність відновленого глутатіону є характерною ознакою ферментопатій, які проявляються гемолітичною анемією – дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази і глутатіонсинтетази. Вважається, що концентрація відновленого глутатіону в крові відображає запаси цієї сполуки в організмі і може використовуватися для діагностики та оцінки ризику розвитку цих захворювань.

 З іншого боку, підвищений рівень відновленого глутатіонуможе бути значним недоліком при лікуванні онкологічних захворювань за допомогою хіміотерапевтичних препаратів. Підвищена продукція відновленого глутатіону пухлинними клітинами є одним із механізмів лікарської резистентності щодо мелфалану, кармустину, етакринової кислоти, блеоміцину, адріаміцину, цисплатину та деяких інших препаратів.