Антитіла до GABA-B1-рецептора у лікворі (2015)

Рецептори гамма-аміномасляної кислоти (GABA) — це рецептори, пов’язані з G-білком, що опосередковує повільний початок і тривалу синаптичну дію GABA в центральній нервовій системі.

Показання для призначення:

• підозра на лімбічний енцефаліт з або без асоційованої неоплазії
• складні і дифузні енцефалопатії
• підозра на синдром м’язової скутості (stiff-man syndrome).

У пацієнтів з лімбічним енцефалітом, що характеризується психіатричними симптомами та вираженими судомами, антитіла націлені на субодиницю В1 рецептора гамма-аміномасляної кислоти типу В (ГАМК-В). Приблизно 50% пацієнтів з позитивним антитілами мають дрібноклітинний рак легенів (ДРКЛ). Чоловіки та жінки страждають однаково. Середній вік початку захворювання становить 60 років.

  Зазвичай у пацієнтів спостерігаються судоми, втрата пам’яті, зміни настрою, особистості, психози, марення або розлади сну. Імовірність аутоімунної етіології підвищується, якщо в анамнезі пацієнта є аутоімунні розлади, рак або фактори ризику раку, такі як куріння.

  Пацієнти з антитілами до рецептора GABA-BR можуть мати інші співіснуючі антитіла, такі як антитіла кальцієвого каналу типу N, антитіла GAD65, антитіла до щитовидної залози та антитіла GNA/SOX 1

  Антитіла можна виявити як у сироватці крові, так і в спинномозковій рідині. Якщо антитіла виявлені в сироватці крові, подальше дослідження ліквору не має особливого значення. Однак пацієнти з негативними результатами сироватки іноді мають позитивні результати СМР. Високий титр антитіл більш специфічний для лімбічного енцефаліту.