Антитіла до аннексину (1237)

  Аннексин, також відомий, як плацентарний антикоагулянтнийпротеїн (PAP I) не тільки належить до сімейства кальцій-залежних білків, що зв’язують фосфоліпіди, але також є можливим судинним антикоагулянтним протеїном.

Показання для призначення:

• підозра на антифосфоліпідний синдром (первинний та вторинний);
• рецидивуючий спонтанний аборт;
• внутрішньоутробна загибель плода.

  Причиною невиношування на середніх та пізніх термінах при прогресуванні антифосфоліпідного синдрому (АФС) є розвиток тромботичної васкулопатії спіральних артерій плаценти. Доведено роль аннексину V у патогенезі синдрому втрати плода у хворих на АФС, зниження якого на поверхні ворсинок призводить до розвитку тромбозів та інфарктів плаценти. Аннексин V представлений у багатьох тканинах, головним чином, на ендотеліальних клітинах та плаценті. У низьких концентраціях аннексин V присутній у тромбоцитах, у вищих – в еритроцитах та лейкоцитах. Має виражені антикоагулянтнівластивості, що обумовлено його високою спорідненістю до аніонних фосфоліпідів і здатністю перешкоджати активованим факторам згортання крові зв’язуватися з фосфоліпідами клітинних мембран. У хворих на АФС, у тому числі на тлі інфекційного процесу, можливе вироблення аутоантитіл до цього білка. Ці антитіла витісняють аннексин V з поверхні ендотеліоцитів та клітин трофобласту, що призводить до гіперкоагуляції та втрати вагітності. У міру прогресування вагітності процеси тромбоутворення в судинах плаценти стають все більш значущими. Наявність антитіл до аннексину V може бути пов’язана з артеріальними та венозними тромбозами, розвитком ревматоїдного артриту, системного червоного вовчаку та повторним невиношуванням вагітності.