Антигліальні ядерні антитіла в лікворі / SOX1 (1965)

Антитіла проти SOX1 (або антигліальних ядерних антитіл, AGNA) це неспецифічні антитіла, що виявляються при паранеопластичній нейропатії, синдромі Ламберта-Ітона та при неясних формах нейропатії та атаксії. Антитіла SOX1 часто асоціюються з антитілами проти VGCC, Hu, CV2 / CRMP5 або амфіфізину. Найбільш поширеною формою раку, пов’язаною з продукцією антитіл до  SOX1, є дрібноклітинний рак легенів, але також антитіла виявляють при лімфоїдній пухлині, пухлині молочної залози, вілочкової залози та яєчників.

Показання для призначення:
Діагностика паранеопластичного синдрому, міастенічного синдрому Ламберта -Ітона (LEMS)

Клінічна значимість: міастенічний синдром Ламберта–Ітона

(МСЛІ) — це аутоімуне захворювання, що рідко зустрічається  та характеризується порушенням нервово-м’язової передачі внаслідок впливу аутоантитіл до кальцієвих каналів P/Q типу (VGCC), що порушує вивільнення нейромедіаторів ацетилхоліна. Клінічно характеризується  м’язовою слабкістю (особливо в м’язах ніг), втомлюваністю, сухістю у роті, обвисанням повік та болями у верхній частині рук та стегон. Зазвичай синдром Ламберта –Ітона передує розвитку певних видів раку, співпадає з ними по часу або розвивається після їх виникнення, наприклад у вигляді паранеопластичного синдрому.

Паранеопластичний неврологічний синдром (ПНС) — це клініко-лабораторний прояв злоякісної пухлини,  що обумовлено не її локальним або метастатичним ростом, а  неспецифічними реакціями з боку різних органів та систем або ектопічною продукцією пухлиною біологічно активних речовин, що спричиняють імуноопосередковані неврологічні розлади, викликані віддаленою імунною перехресною реакцією між антигенами, які експресуються нейронами та пухлинними клітинами.