Bartonella henselae, антитіла IgM (метод IFT)
Показати всі аналізиBartonella henselae – грамнегативна бактерія, збудник хвороби котячих подряпин (фелінозу), що передається переважно через подряпини або укуси кішок
Збудник та клініка
Бартонельоз у людей найчастіше виявляється як хвороба котячої подряпини (феліноз) з локальним ураженням шкіри та регіонарною лімфаденопатією, інколи з системними проявами, особливо у імуноскомпрометованих пацієнтів. Дослідження на Bartonella (серологія, іноді ПЛР) показане при незрозумілій лімфаденопатії, підозрі на хворобу котячої подряпини або атипових системних формах з відповідним анамнезом контакту з кішками
Клінічна картина
Типова хвороба котячої подряпини починається через 1–2 тижні після подряпини/укусу кішки появою папули або пустули в місці інокуляції, а згодом – болючої регіонарної лімфаденопатії (частіше аксилярної, шийної, пахвинної). Часто приєднуються субфебрилітет або помірна лихоманка, слабкість, нездужання, у частини пацієнтів – висип, головний біль, іноді ураження очей (нейроретиніт), печінки, селезінки чи нервної системи.
B. henselae паразитує переважно в еритроцитах та ендотеліальних клітинах і спричиняє локальне ураження шкіри з подальшим регіонарним лімфаденітом, лихоманкою та загальним нездужанням.
У більшості імунокомпетентних пацієнтів перебіг доброякісний, захворювання часто самообмежується, але у імуноскомпрометованих можливі системні ураження (печінки, селезінки, очей, ЦНС).
Антитіла IgM до B. henselae
Специфічні антитіла IgM з'являються на ранніх етапах інфекції та є маркером гострої або недавньої інфекції Bartonella henselae.
Виявлення IgM (часто разом з IgG) використовують для підтвердження діагнозу хвороби котячої подряпини та диференціальної діагностики лімфаденітів, особливо у дітей та осіб з відповідним епідеміологічним анамнезом (контакт з кішками, подряпини, укуси)
венозна кров
Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні дослідження за однакових умов: здавати кров в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.
Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників у відділенні.
Припустимо здавати кров протягом дня натще, період голодування повинен складати не менше 4 годин.
За 3 дні виключити інтенсивні фізичні навантаження.
У день взяття крові, допустимо випити простої води (не мінеральної) без газу.
Кількість води - за потребою організму.
Безпосередньо перед взяттям крові пацієнт повинен перебувати в стані спокою не менше 30 хвилин.
Напередодні дослідження виключити:
- прийом жирної їжі та алкоголю;
- емоційні навантаження і стрес;
- теплові впливи (лазня, сауна);
- за 1 годину до проведення дослідження виключити куріння.
Не слід здавати кров:
- в день проведення рентгенографії, КТ, МРТ, інструментального обстеження або фізіотерапевтичних процедур, крапельниць (ЕКГ, УЗД не є протипоказанням для здачі аналізу крові).
Загальні правила підготовки:
- Дітям до 3-х років мінімальний період голодування - 4 години, для немовлят - 2 - 4 години.
- Жінкам необхідно здавати в день менструального циклу, рекомендований лікарем.
АНАЛІЗАТОР:
Флуоресцентний мікроскоп EUROStar IІІ Plus (Німеччина)РЕФЕРЕНСИ:
| Параметр | Норми |
|---|---|
| Bartonella henselae, антитіла IgM (метод IFT) | 1:<100 |
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ:
Відсутність інфікування Bartonella henselae; термін інфікування перевищує 3 тижні
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ:
Гострий бартонельоз викликаний Bartonella henselae
показання до призначення:
- Гостра або підгостра регіонарна лімфаденопатія нез'ясованої етіології, особливо у дітей та молодих дорослих, за наявності контакту з кішками, подряпин чи укусів.
- Підозра на атипові/системні форми: незрозуміла гранульоматозна хвороба, бацилярний ангіоматоз, пролонгована лихоманка, гепато-/спленомегалія, окулогландулярний синдром, неврологічні чи офтальмологічні прояви при можливому контакті з кішками.
- Обстеження імуноскомпрометованих пацієнтів (ВІЛ, після трансплантації, хіміотерапія) з лихоманкою неясного генезу, судинними або шкірними ураженнями, підозрою на Bartonella-асоційовані ураження.
- Додатковий тест у складі диференційної діагностики лімфаденітів/гранулематозів (відмежування від туберкульозу, лімфом, інших інфекцій) та у TORCH-подібних панелях при затяжних лихоманках.
Bartonella henselae – грамнегативна бактерія, збудник хвороби котячих подряпин (фелінозу), що передається переважно через подряпини або укуси кішок
Збудник та клініка
Бартонельоз у людей найчастіше виявляється як хвороба котячої подряпини (феліноз) з локальним ураженням шкіри та регіонарною лімфаденопатією, інколи з системними проявами, особливо у імуноскомпрометованих пацієнтів. Дослідження на Bartonella (серологія, іноді ПЛР) показане при незрозумілій лімфаденопатії, підозрі на хворобу котячої подряпини або атипових системних формах з відповідним анамнезом контакту з кішками
Клінічна картина
Типова хвороба котячої подряпини починається через 1–2 тижні після подряпини/укусу кішки появою папули або пустули в місці інокуляції, а згодом – болючої регіонарної лімфаденопатії (частіше аксилярної, шийної, пахвинної). Часто приєднуються субфебрилітет або помірна лихоманка, слабкість, нездужання, у частини пацієнтів – висип, головний біль, іноді ураження очей (нейроретиніт), печінки, селезінки чи нервної системи.
B. henselae паразитує переважно в еритроцитах та ендотеліальних клітинах і спричиняє локальне ураження шкіри з подальшим регіонарним лімфаденітом, лихоманкою та загальним нездужанням.
У більшості імунокомпетентних пацієнтів перебіг доброякісний, захворювання часто самообмежується, але у імуноскомпрометованих можливі системні ураження (печінки, селезінки, очей, ЦНС).
Антитіла IgM до B. henselae
Специфічні антитіла IgM з'являються на ранніх етапах інфекції та є маркером гострої або недавньої інфекції Bartonella henselae.
Виявлення IgM (часто разом з IgG) використовують для підтвердження діагнозу хвороби котячої подряпини та диференціальної діагностики лімфаденітів, особливо у дітей та осіб з відповідним епідеміологічним анамнезом (контакт з кішками, подряпини, укуси)
венозна кров
Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні дослідження за однакових умов: здавати кров в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.
Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників у відділенні.
Припустимо здавати кров протягом дня натще, період голодування повинен складати не менше 4 годин.
За 3 дні виключити інтенсивні фізичні навантаження.
У день взяття крові, допустимо випити простої води (не мінеральної) без газу.
Кількість води - за потребою організму.
Безпосередньо перед взяттям крові пацієнт повинен перебувати в стані спокою не менше 30 хвилин.
Напередодні дослідження виключити:
- прийом жирної їжі та алкоголю;
- емоційні навантаження і стрес;
- теплові впливи (лазня, сауна);
- за 1 годину до проведення дослідження виключити куріння.
Не слід здавати кров:
- в день проведення рентгенографії, КТ, МРТ, інструментального обстеження або фізіотерапевтичних процедур, крапельниць (ЕКГ, УЗД не є протипоказанням для здачі аналізу крові).
Загальні правила підготовки:
- Дітям до 3-х років мінімальний період голодування - 4 години, для немовлят - 2 - 4 години.
- Жінкам необхідно здавати в день менструального циклу, рекомендований лікарем.
АНАЛІЗАТОР:
Флуоресцентний мікроскоп EUROStar IІІ Plus (Німеччина)РЕФЕРЕНСИ:
| Параметр | Норми |
|---|---|
| Bartonella henselae, антитіла IgM (метод IFT) | 1:<100 |
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ:
Відсутність інфікування Bartonella henselae; термін інфікування перевищує 3 тижні
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ:
Гострий бартонельоз викликаний Bartonella henselae
показання до призначення:
- Гостра або підгостра регіонарна лімфаденопатія нез'ясованої етіології, особливо у дітей та молодих дорослих, за наявності контакту з кішками, подряпин чи укусів.
- Підозра на атипові/системні форми: незрозуміла гранульоматозна хвороба, бацилярний ангіоматоз, пролонгована лихоманка, гепато-/спленомегалія, окулогландулярний синдром, неврологічні чи офтальмологічні прояви при можливому контакті з кішками.
- Обстеження імуноскомпрометованих пацієнтів (ВІЛ, після трансплантації, хіміотерапія) з лихоманкою неясного генезу, судинними або шкірними ураженнями, підозрою на Bartonella-асоційовані ураження.
- Додатковий тест у складі диференційної діагностики лімфаденітів/гранулематозів (відмежування від туберкульозу, лімфом, інших інфекцій) та у TORCH-подібних панелях при затяжних лихоманках.
Дякуємо за Ваш коментар! Він буде опублікований відразу після перевірки*
*Це необхідно для уникнення некоректних висловлювань, шахрайських повідомлень, образ. Ми стежимо за безпекою наших читачів.