С-пептид (з'єднуючий пептид) (через 2 години після харчового навантаження)

С-пептид - стійкий фрагмент ендогенно продукуємого проінсуліну, виробляється при утворенні інсуліну. Складається з 31 амінокислотного залишку, знаходиться між альфа- і бета-ланцюгами проінсуліну, біологічно неактивний. При синтезі молекули інсуліну в бета-клітинах підшлункової залози цей білок вирізається пептидазами і разом з інсуліном потрапляє в кровотік. До відщеплення С-пептиду інсулін не активний. Це дозволяє підшлунковій залозі утворювати запаси інсуліну у вигляді прогормону. Треба відзначити, що хоча кількість, яка виникає при секреції молекул С-пептиду та інсуліну однакова, еквімолярна концентрація С-пептиду в крові перевищує приблизно в 5 разів молярну концентрацію інсуліну, що пов`язано з різною швидкістю виведення цих речовин з кровотоку. Визначення рівня С-пептиду дозволяє оцінити секрецію інсуліну. 

Вимірювання С-пептиду має ряд переваг в порівнянні з визначенням інсуліну: період напіврозпаду С-пептиду в крові більше, ніж інсуліну, тому рівень С-пептиду - більш стабільний показник, ніж концентрація інсуліну. С-пептид не дає перехрещення з інсуліном, завдяки чому вимір С-пептиду дозволяє оцінити секрецію інсуліну навіть на фоні прийому екзогенного інсуліну, а також в присутності аутоантитіл до інсуліну, що важливо при обстеженні хворих з ЦД 1 типу. Рівень С-пептиду змінюється відповідно до коливань рівня ендогенного інсуліну. Співвідношення цих показників може змінюватися на тлі захворювань печінки і нирок, оскільки інсулін метаболізується переважно печінкою, а метаболізм і виведення С-пептиду здійснюється нирками. У зв`язку з цим визначення даного показника може бути основним для адекватної інтерпретації змін вмісту інсуліну в крові при порушенні функції печінки. Моніторинг рівня С-пептиду особливо важливий у хворих після оперативного лікування інсуліноми, виявлення підвищеного вмісту С-пептиду в крові вказує на метастази або рецидив пухлини.

венозна кров

Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування  препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні
дослідження за однакових умов: здавати кров в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.
Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників  у відділенні.

Припустимо здавати кров протягом дня натще, бажано в ранкові години (не менше 8 годин голодування).
За 3 дні виключити інтенсивні фізичні навантаження.
У день взяття крові, допустимо випити простої води (не мінеральної) без газу.
Кількість води - за потребою організму.
Безпосередньо перед взяттям крові пацієнт повинен перебувати в стані спокою не менше 30 хвилин.

Вранці, до проведення дослідження, не можна жувати жувальну гумку.
Протягом 3-х днів до і в день проведення дослідження пацієнти повинні вести стандартний спосіб життя з характерним для них режимом харчування і фізичними навантаженнями. 

Напередодні дослідження виключити:

• прийом жирної їжі та алкоголю;
• емоційні навантаження і стрес;
• теплові впливи (лазня, сауна);
• за 1 годину до проведення дослідження виключити куріння. 

Не слід здавати кров: 

• під час будь-яких гострих захворювань;
  
• в день проведення рентгенографії, КТ, МРТ, інструментального обстеження або фізіотерапевтичних процедур, крапельниць (ЕКГ, УЗД  не є протипоказанням для здачі аналізу крові). 

Загальні правила підготовки:

Дітям до 3-х років мінімальний період голодування - 6 годин, для немовлят - 2 - 4 години.
Жінкам необхідно здавати в день менструального циклу, рекомендований лікарем. 

Для виконання дослідження з архівного матеріалу необхідно: 

• оформити заявку в відділенні Смартлаб (або по телефону 0-800 750 070);
• лабораторія оцінить можливість виконання даного дослідження з архівного матеріалу;
• відповідь пацієнту нададуть по телефону протягом 5 робочих годин з моменту оформлення заявки;
• оплатити замовлення необхідно на відділенні Смартлаб протягом 7 календарних днів з моменту оформлення заявки.  

АНАЛІЗАТОР:

РЕФЕРЕНСИ:

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ:

ЦД 1 типу, алкогольна гіпоглікемія, стан стресу, антитіла до інсулінових рецепторів (при ЦД 2 типу), інсулінотерапія (нормальна реакція підшлункової залози у відповідь на введення екзогенного інсуліну). 

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ:

ЦД 2 типу, гіпоглікемія при прийомі пероральних цукрознижуючих препаратів (похідні сульфонілсечовини), інсулінома, антитіла до інсуліну, соматотропінома, пухлини APUD-системи, ниркова недостатність. 

ФАКТОРИ ПІДВИЩЕННЯ:

естрогени, прогестерон, глюкокортикоїди, хлорохін, даназол, етинілестрадіол, оральні контрацептиви, пероральні цукрознижувальні препарати (гіпоглікемія при прийомі), цукрознижувальні препарати - похідні сульфонілсечовини). 

ФАКТОРИ ЗНИЖЕННЯ:

інсулінотерапія (нормальна реакція підшлункової залози у відповідь на введення екзогенного інсуліну). 

показання до призначення:

• диференціальна діагностика діабету 1 і 2 типів; 
• диференціальна діагностика гіпоглікемічних станів (діагностика інсуліноми, підозра на штучну гіпоглікемію);
•  вибір тактики лікування цукрового діабету; 
• обстеження жінок з СПКЯ; 
• оцінка залишкової функції β-клітин перед перериванням інсулінотерапії; 
• оцінка секреції інсуліну при захворюваннях печінки; 
• контроль після видалення підшлункової залози.