Пепсиноген I (PGI)

Пепсиноген є неактивним попередником ферменту пепсину і існує у двох біохімічно та імунологічно різних варіантах – пепсиноген I та пепсиноген II.

Пепсиноген I - це неактивна проформа ферменту пепсину, яка під дією соляної кислоти перетворюється на пепсин, що бере участь у розщепленні білкової їжі. Пепсиноген I секретується клітинами дна та тіла шлунка. Визначення рівня пепсиногену I використовується для оцінки атрофічного гастриту тіла шлунка. При цьому кількість парієтальних клітин, що секретують соляну кислоту, знижується та, пропорційно до ступеня атрофії, зменшується концентрація пепсиногену I у крові.

За наявності запалення тіла шлунка без атрофічних змін (гастрит тіла шлунка), рівень пепсиногену I найчастіше має тенденцію до підвищення.
 

венозна кров

Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування  препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні
дослідження за однакових умов: здавати кров в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.

Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників  у відділенні.

Припустимо здавати кров протягом дня натще, бажано в ранкові години (не менше 8 годин голодування, але не більше 16 годин).
За 3 дні виключити інтенсивні фізичні навантаження.
За 3 дні до проведення дослідження виключити прийом алкоголю.
У день взяття крові, допустимо випити простої води (не мінеральної) без газу.
Кількість води - за потребою організму.
Безпосередньо перед взяттям крові пацієнт повинен перебувати в стані спокою не менше 30 хвилин. 

Напередодні дослідження виключити: 

• прийом жирної їжі;
  
• емоційні навантаження і стрес;
  
• теплові впливи (лазня, сауна);
  
• за 1 годину до проведення дослідження виключити куріння. 

Не слід здавати кров: 

• під час будь-яких гострих захворювань;
  
• в день проведення рентгенографії, КТ, МРТ, інструментального обстеження або фізіотерапевтичних процедур,  крапельниць (ЕКГ, УЗД  не є протипоказанням для здачі аналізу крові). 

Спеціальні умови по правилам підготовки: 

• Дітям до 5 років, перед здачею крові, бажано пити кип'ячену воду (порціями до 150-200 мл., протягом 30 хвилин);
  
• Для немовлят перед здачею крові витримати максимально можливу паузу між годуваннями. 

Загальні правила підготовки:

Дітям до 3-х років мінімальний період голодування - 6 годин, для немовлят - 2 - 4 години.
Жінкам необхідно здавати в день менструального циклу, рекомендований лікарем. 

Для виконання дослідження з архівного матеріалу необхідно: 

• оформити заявку в відділенні Смартлаб (або по телефону 0-800 750 070);
  
• лабораторія оцінить можливість виконання даного дослідження з архівного матеріалу;
  
• відповідь пацієнту нададуть по телефону протягом 5 робочих годин з моменту оформлення заявки;
  
• оплатити замовлення необхідно на відділенні Смартлаб протягом 7 календарних днів з моменту оформлення заявки. 

• Панель неінвазивних методів оцінки стану печінки
  
• Біохімічні дослідження
  
• Діагностика цукрового діабету 

АНАЛІЗАТОР:

РЕФЕРЕНСИ:

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ:

атрофічний гастрит тіла шлунка, пангастрит, перніціозна анемія, аденокарцинома та карциноїд шлунка, аутоімунний тиреоїдит, цукровий діабет І типу, ваготомія, резекція шлунка, гіпофункція аденогіпофіза, виражена атрофія при високому ризик розвитку раку шлунка, дефіциті В12, Zn, Ca, Fe. 

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ:

антральний H. pylori-асоційований гастрит, виразка дванадцятипалої кишки, інфікування H. Pylori, гастринома, хронічна ниркова недостатність. 

ФАКТОРИ ПІДВИЩЕННЯ:

регулярне застосування інгібіторів протонної помпи протягом короткого терміну. 

ФАКТОРИ ЗНИЖЕННЯ:

регулярне застосування інгібіторів протонної помпи протягом тривалого терміну (більше 1 року). 

показання до призначення:

• комплексна діагностика диспепсії;
• виявлення пацієнтів з ахлоргідрією та гіпохлоргідрією;
  
• діагностика атрофічного гастриту;
  
• виявлення ризиків розвитку дефіциту вітаміну В12 та інших мікроелементів, виразок шлунка та дванадцятипалої кишки, раку шлунка;
  
• у пацієнтів із протипоказаннями до ендоскопічного обстеження;
• визначення ризику розвитку гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, стравоходу Барретта та раку шлунка;
• для раннього виявлення аденокарциноми у пацієнтів із факторами ризику (паління, зловживання алкоголем);
• у пацієнтів з високим рівнем гомоцистеїну;
• у пацієнтів із захворюваннями нервової системи (депресія, полінейропатія, деменція та ін.);
• діагностика  гастриноми;
• обґрунтування рекомендацій до проведення гастроскопії та біопсії, подальшого обстеження на наявність синдрому недостатності всмоктування чи анемії.