Антитіла IgM до вірусу герпесу 1/2 типу (HSV 1/2)
Опис: Серологічний маркер гострого періоду інфекції, викликаної вірусом простого герпесу.
Біоматеріал: венозна кров
17 років якості
Ваш населений пункт:
17 років якості
Ваш населений пункт:
Цей аналіз є маркером наявності та активної реплікації ДНК вірусу герпесу 7 типу (HHV-7) у слині, а кількісний формат дає змогу оцінити вірусне навантаження та динаміку інфекційного процесу.
HHV-7 належить до бета-герпесвірусів і після первинного інфікування здатний персистувати в організмі, зокрема в CD4+ T-лімфоцитах, а також у тканинах слинних залоз і клітинах мононуклеарного ряду. ПЛР у слині виявляє фрагменти вірусної ДНК, тобто не антитіла, а безпосередньо генетичний матеріал збудника. Кількісне визначення важливе тому, що дозволяє не лише констатувати наявність вірусу, а й орієнтовно оцінити ступінь його реплікації.
Клінічне значення
У більшості людей HHV-7 інфікує організм у дитячому віці та може тривалий час персистувати без виражених симптомів. Підвищене виявлення вірусної ДНК у слині має значення при підозрі на активну герпесвірусну інфекцію, особливо в пацієнтів з лихоманкою, висипом, ураженням слизових або при імунодефіцитних станах. У клінічній практиці тест застосовують також для моніторингу реактивації, зокрема у пацієнтів після трансплантації або на тлі імуносупресії.
Серед вірусних захворювань людини герпесвірусні інфекції займають одне з провідних місць, що пояснюється їх широким розповсюдженням, різноманіттям клінічних проявів і шляхів передачі інфекції. За даними літератури, сьогодні мало відомо про клінічні прояви первинної HHV-7 інфекції. Доведено взаємозв`язок HHV-7 з раптовою екзантемою новонароджених і рецидивуючою екзантемою у дітей старшого віку, спірною залишається асоціація HHV-7 з різноманітними неспецифічними симптомами, судомним синдромом.
Найчастіше спостерігаються можливі прояви реактивації HHV-7 у вигляді синдрому хронічної втоми (згідно діагностичних критеріїв 1994 року, діагноз синдрому хронічної втоми вважається достовірним, якщо у хворого виявлено два обов`язкових критерії: постійна втома; зниження працездатності (не менше ніж на 50%) у раніше здорових людей протягом останніх 6 місяців); і чотири ознаки з наведених нижче восьми додаткових, які також спостерігаються не менше 6 міс):
1) порушення пам`яті або концентрації уваги;
2) фарингіт;
3) болючі шийні лімфатичні вузли;
4) м`язові болі;
5) поліартралгії;
6) незвичайний, новий для хворого головний біль;
7) невідновлюючий сон;
8) нездужання після фізичного напруження.
Реактивація HHV-7 може поєднуватися з HHV-6, CMV, ВІЛ-інфекцією. Дослідження для виявлення збудника герпесвірусної інфекції 7 типу проводиться за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції для визначення генетичного матеріалу (ДНК) вірусу в зразку.
Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні дослідження за однакових умов: здавати кров в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.
Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників у відділенні.
Припустимо здавати кров протягом дня натще (не менше 4 годин голодування).
За 3 дні виключити інтенсивні фізичні навантаження.
У день взяття крові, допустимо випити простої води (не мінеральної) без газу.
Кількість води - за потребою організму.
Безпосередньо перед взяттям крові пацієнт повинен перебувати в стані спокою не менше 30 хвилин.
Напередодні дослідження виключити:
Не слід здавати кров:
Рекомендовано:
Загальні правила підготовки:
Зниження або відсутність ДНК у динаміці зазвичай відповідає зменшенню вірусного навантаження, але інтерпретація залежить від клінічного контексту, імунного статусу та попередньої терапії
Підвищення або виявлення HHV-7 ДНК у слині найчастіше свідчить про активну реплікацію вірусу або його реактивацію, особливо якщо результат поєднується з відповідною клінікою. Водночас позитивний результат у слині не завжди означає хворобу, оскільки HHV-7 може персистувати та періодично виділятися без виражених симптомів.
Аналіз доцільний при:
- підозрі на активну HHV-7-інфекцію;
- тривалій або незрозумілій гарячці;
- висипних синдромах, зокрема при розеолоподібних станах;
- імунодефіциті або після трансплантації;
- підозрі на реактивацію герпесвірусної інфекції у складі ко-інфекції з HHV-6, CMV або ВІЛ.
Цей аналіз є маркером наявності та активної реплікації ДНК вірусу герпесу 7 типу (HHV-7) у слині, а кількісний формат дає змогу оцінити вірусне навантаження та динаміку інфекційного процесу.
HHV-7 належить до бета-герпесвірусів і після первинного інфікування здатний персистувати в організмі, зокрема в CD4+ T-лімфоцитах, а також у тканинах слинних залоз і клітинах мононуклеарного ряду. ПЛР у слині виявляє фрагменти вірусної ДНК, тобто не антитіла, а безпосередньо генетичний матеріал збудника. Кількісне визначення важливе тому, що дозволяє не лише констатувати наявність вірусу, а й орієнтовно оцінити ступінь його реплікації.
Клінічне значення
У більшості людей HHV-7 інфікує організм у дитячому віці та може тривалий час персистувати без виражених симптомів. Підвищене виявлення вірусної ДНК у слині має значення при підозрі на активну герпесвірусну інфекцію, особливо в пацієнтів з лихоманкою, висипом, ураженням слизових або при імунодефіцитних станах. У клінічній практиці тест застосовують також для моніторингу реактивації, зокрема у пацієнтів після трансплантації або на тлі імуносупресії.
Серед вірусних захворювань людини герпесвірусні інфекції займають одне з провідних місць, що пояснюється їх широким розповсюдженням, різноманіттям клінічних проявів і шляхів передачі інфекції. За даними літератури, сьогодні мало відомо про клінічні прояви первинної HHV-7 інфекції. Доведено взаємозв`язок HHV-7 з раптовою екзантемою новонароджених і рецидивуючою екзантемою у дітей старшого віку, спірною залишається асоціація HHV-7 з різноманітними неспецифічними симптомами, судомним синдромом.
Найчастіше спостерігаються можливі прояви реактивації HHV-7 у вигляді синдрому хронічної втоми (згідно діагностичних критеріїв 1994 року, діагноз синдрому хронічної втоми вважається достовірним, якщо у хворого виявлено два обов`язкових критерії: постійна втома; зниження працездатності (не менше ніж на 50%) у раніше здорових людей протягом останніх 6 місяців); і чотири ознаки з наведених нижче восьми додаткових, які також спостерігаються не менше 6 міс):
1) порушення пам`яті або концентрації уваги;
2) фарингіт;
3) болючі шийні лімфатичні вузли;
4) м`язові болі;
5) поліартралгії;
6) незвичайний, новий для хворого головний біль;
7) невідновлюючий сон;
8) нездужання після фізичного напруження.
Реактивація HHV-7 може поєднуватися з HHV-6, CMV, ВІЛ-інфекцією. Дослідження для виявлення збудника герпесвірусної інфекції 7 типу проводиться за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції для визначення генетичного матеріалу (ДНК) вірусу в зразку.
Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні дослідження за однакових умов: здавати кров в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.
Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників у відділенні.
Припустимо здавати кров протягом дня натще (не менше 4 годин голодування).
За 3 дні виключити інтенсивні фізичні навантаження.
У день взяття крові, допустимо випити простої води (не мінеральної) без газу.
Кількість води - за потребою організму.
Безпосередньо перед взяттям крові пацієнт повинен перебувати в стані спокою не менше 30 хвилин.
Напередодні дослідження виключити:
Не слід здавати кров:
Рекомендовано:
Загальні правила підготовки:
Зниження або відсутність ДНК у динаміці зазвичай відповідає зменшенню вірусного навантаження, але інтерпретація залежить від клінічного контексту, імунного статусу та попередньої терапії
Підвищення або виявлення HHV-7 ДНК у слині найчастіше свідчить про активну реплікацію вірусу або його реактивацію, особливо якщо результат поєднується з відповідною клінікою. Водночас позитивний результат у слині не завжди означає хворобу, оскільки HHV-7 може персистувати та періодично виділятися без виражених симптомів.
Аналіз доцільний при:
- підозрі на активну HHV-7-інфекцію;
- тривалій або незрозумілій гарячці;
- висипних синдромах, зокрема при розеолоподібних станах;
- імунодефіциті або після трансплантації;
- підозрі на реактивацію герпесвірусної інфекції у складі ко-інфекції з HHV-6, CMV або ВІЛ.
Ви зможете додати його знову в будь-який момент.
Дякуємо за Ваш коментар! Він буде опублікований відразу після перевірки*
*Це необхідно для уникнення некоректних висловлювань, шахрайських повідомлень, образ. Ми стежимо за безпекою наших читачів.