ПЛР ДНК Cytomegalovirus (HHV 5 типу) (кількісне визначення), букальний зішкріб

Чутливість набору від 100 копій/мл.

Цитомегаловірусна інфекція - широко поширена вірусна інфекція. Збудник - цитомегаловірус (ЦМВ), є ДНК-вірус, відноситься до сімейства Herpesviridae. Після закінчення гострого періоду інфекція найчастіше переходить в латентну форму, з якої може реактивировать. Первинна ЦМВ-інфекція, вроджена ЦМВ-інфекція становить небезпеку при різних імунодефіцитних станах і вагітності, при цьому виникає ризик внутрішньоутробного зараження плода. Серед різноманітних варіантів перебігу ЦМВ-інфекції переважають субклінічні форми і латентний вірусоносійство. Клінічно вираженою інфекція стає в умовах імунодефіциту. Цитомегаловірусна інфекція - широко поширена вірусна інфекція. Збудник - цитомегаловірус (CMV), ДНК-вірус, відноситься до сімейства Herpesviridae. Після закінчення гострого періоду інфекція найчастіше переходить в латентну форму, з якої може реактивуватися. Первинна ЦМВ-інфекція, вроджена ЦМВ-інфекція становить небезпеку при різних імунодефіцитних станах і вагітності, при цьому виникає ризик внутрішньоутробного зараження плода. Серед різноманітних варіантів перебігу ЦМВ-інфекції переважають субклінічні форми і латентне вірусоносійство. Клінічно вираженою інфекція стає в умовах імунодефіциту. 

Первинне інфікування цитомегаловірусом під час вагітності в 40-50% випадків призводить до інфікування плода, тоді як при реактивації - тільки в 1% (за різними даними до 8%). При цьому внутрішньоутробне інфікування плода може відбутися в будь-який період вагітності при первинному інфікуванні вагітної і при реактивації хронічної інфекції. Найбільший ризик інфікування для дитини - в третьому триместрі. Важкі ураження плода при реактивації практично не зустрічаються. У 90-95% новонароджених вроджена цитомегаловірусна інфекція протікає безсимптомно і не викликає вад розвитку. Лабораторна діагностика цитомегаловірусної інфекції ґрунтується на виявленні імунологічних маркерів (IgМ, IgG і авідності IgG) і визначення методом ПЛР вірусу в різних біологічних рідинах.

 ПЛР дозволяє виявити збудник в досліджуваному матеріалі. При цьому необхідно вибирати біологічний матеріал з урахуванням стадії інфекційного процесу (це визначає можливість виявлення даного збудника в даному біологічному матеріалі), клінічних проявів, діагностичних цілей лабораторного обстеження. Найбільш поширеним матеріалом для ПЛР є кров, проте необхідно враховувати, що збудник не постійно знаходиться в крові, тільки в стадії віремії, тому негативний результат не завжди виключає наявність інфекції, потрібне додаткове тестування іншого біологічного матеріалу, в якому збудник може персистувати. ПЛР-дослідження (кількісне визначення) може бути використано для встановлення факту наявності вірусу в досліджуваному матеріалі (встановлення етіології клінічних проявів, виявлення персистенції вірусу, контагіозності людини - виділення вірусу з різними біологічними рідинами). 

букальний зішкріб

Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування  препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні дослідження за однакових умов: здавати біоматеріал в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.
Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників у відділенні.

Натщесерце, мінімальний період голодування не менше 4 годин.
До взяття біоматеріалу не чистити зуби, не пити воду.
Допустимо здавати через 4 години після прийому їжі, прополоскавши рот кип'яченою водою.
Безпосередньо перед взяттям зразка помасажувати щоку для виділення секрету з залоз. 

Напередодні дослідження:

• Виключити прийом алкоголю за 24 години до проведення.
  
• Виключити паління за 1 годину до проведення дослідження.   

• До початку прийому противірусних та імуномодулюючих препаратів синтетичного і рослинного походження або через 7 днів після їх відміни.
• Важливо! Скасування або прийом лікарських препаратів обговорюється з лікарем в кожному індивідуальному випадку.  

Спеціальні умови зберігання біологічного матеріалу:

• Біологічний матеріал, набраний в стерильну ємність (стерильний пластиковий стаканчик), необхідно доставити у відділення лабораторії протягом 1-2 годин. При неможливості доставити матеріал протягом цього часу, транспортний контейнер необхідно зберігати в холодильнику, при температурі +2..+8 °C, не більше 2 - х годин.
  
• Біологічний матеріал, набраний в пробірку (Еппендорф) з транспортним середовищем для ПЛР досліджень, необхідно доставити в будь-яке відділення Смартлаб, не пізніше 24 годин з моменту взяття біологічного матеріалу. До доставки біологічного матеріалу в відділення Смартлаб, транспортну пробірку (Еппендорф) необхідно зберігати в холодильнику, при температурі +2..+8 °C. 

Загальні правила підготовки:

• Дітям до 3-х років мінімальний період голодування - 4 години.
• У немовлят рекомендується брати зразки не раніше ніж через 1-2 години після останнього годування. 

АНАЛІЗАТОР:

РЕФЕРЕНСИ:

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ:

відсутність ДНК цитомегаловірусу в біологічному матеріалі. 

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ:

наявність ДНК цитомегаловірусу в біологічному матеріалі. 

показання до призначення:

• встановлення етіологічного фактора при станах, клінічно схожих з проявами цитомегаловірусної інфекції;
• стан імуносупресії при ВІЛ-інфекції, неопластичних захворюваннях, прийомі цитостатичних препаратів;
• клінічна картина інфекційного мононуклеозу за відсутності інфекції вірусу Епштейн-Барра;
• гепатоспленомегалія неясної природи;
• лихоманка неясної етіології;
• підвищення рівня АЛТ, АСТ, ГГТ, ЛФ при відсутності маркерів вірусних гепатитів;
• атиповий перебіг пневмонії у дітей;
•  контроль персистенції і виділення вірусу;
•  оцінка контагіозності людини - виявлення виділення вірусу з різними біологічними рідинами.