CD56, дослідження кількості uNK клітин в ендометрії (Н141)

CD56, дослідження кількості uNK клітин в ендометрії – це спеціальне патоморфологічне дослідження, яке виконується методом імуногістохімії (ІГХ). Для проведення дослідження використовується біоптат ендометрію, отриманий шляхом пайпель-біопсії або під час гістероскопії. Дослідження спрямоване на визначення експресії маркера CD56 (кластера диференціювання лейкоцитів) та підрахунок кількості uNK клітин (натуральних кілерів матки) в ендометрії 

uNK клітини CD56 — це поверхневий маркер, який використовується для ідентифікації natural killer (NK) клітин — природних кілерів. У тканині ендометрію вони називаються uNK (uterine NK) клітини — тобто маткові NK-клітини. Вони відрізняються від периферичних NK клітин у крові (pNK) за функцією та фенотипом. uNK клітини (CD56⁺, CD16⁻) — мають регуляторну роль, не руйнують клітини, а беруть участь у: регуляції імплантації ембріона, ремоделюванні спіральних артерій, імунній толерантності до плода. 

Процес дослідження включає кілька етапів:

• Попереднє гістологічне дослідження тканини ендометрію
  
• Імуногістохімічне фарбування з використанням специфічних антитіл до CD56
  
• Мікроскопічна оцінка експресії CD56 та підрахунок кількості uNK клітин
  
• Аналіз отриманих результатів

Важливо зазначити, що виконання імуногістохімічного дослідження можливе лише після проведення попереднього гістологічного дослідження тканини 

Дослідження CD56 (uNK клітин) в ендометрії має важливе клінічне значення для оцінки імунного стану слизової матки та її готовності до імплантації ембріона. Підвищена кількість цих клітин може свідчити про надмірну локальну імунну активність, що призводить до відторгнення ембріона, невдач ЕКЗ або повторних викиднів, тоді як знижений рівень — про недостатню імунну підтримку імплантації. Отже, визначення CD56 допомагає виявити імунні причини репродуктивних втрат і обґрунтувати необхідність імуномодулюючої терапії. 

Необхідно пам'ятати, що оцінювати результат потрібно в комплексі з іншими показниками: морфологія ендометрію, CD138 (плазматичні клітини — хронічний ендометрит), гормональний статус, імунологічні маркери, анамнез репродуктивних втрат. Сам по собі підвищений CD56 не є діагнозом. Це частина ширшої картини і потребує консультації з репродуктологом або імунологом-репродуктивістом. 

частка тканини

Загальні вимоги
Біоматеріал (шматочок тканини або органу) обов'язково мають бути в контейнері з 10% розчином формаліну, розчин має покривати біоматеріал. Кожен вид біоматеріалу повинен бути розміщений в окремому контейнері з 10% розчином формаліну та пронумерований. Кришка щільно закрита. Контейнер підписаний: прізвище та ініціали пацієнта, а також який вид біоматеріалу.  

Спеціальні вимоги
Зберігати біоматеріал можно  протягом 3-5 днів  тільки при кімнатній температурі від +18  до +25 С, уникаючи попадання прямих сонячних променів.
Зберігання та транспортування  біоматеріалу можливе тільки у вертикальному положенні. Засохлий біоматеріал є непридатним до дослідження! 

Взяття біологічного матеріалу проводить лікар.  

Дозамовлення можливе протягом року 

Результат гістологічного дослідження залежить від адекватності та якості отриманного матеріалу, правильної фіксації матеріалу, правильності та повноти наданої інформації про пацієнта. За відсутності клінічної інформації, даних анамнезу та опису матеріалу неможливо дати точне та адекватне клінічній картині морфологічний висновок про патологічний процес.  

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ:

дефіцит клітин, що регулюють імплантацію. Ризик неефективної імплантації через слабку локальну імунну підтримку 

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ:

може вказувати на імунну агресію проти трофобласту. Ризик відторгнення ембріона, імплантаційна недостатність, викидень 

показання до призначення:

• Безпліддя нез’ясованого генезу
• Повторні невдалі спроби імплантації при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ)
  
• Звичне невиношування вагітності
  
• Підозра на хронічний ендометрит
  
• Оцінка рецептивності ендометрію перед програмами ДРТ
  
• Невдалі спроби екстракорпорального запліднення (ЕКЗ)
  
• Імплантаційні втрати вагітності на ранніх термінах
  
• Аномальні маткові кровотечі, що можуть бути пов’язані з патологією ендометрію