Прокальцитонін

Прокальцитонін (ПКТ) - поліпептид, який є неактивним попередником кальцитоніну. У нормі ПКТ утворюється із препрокальцитоніну в С-клітинах щитовидної залози під дією кальцій-залежних факторів. У здорових осіб весь ПКТ, що утворюється, перетворюється на кальцитонін і практично не надходить у кровотік. У ранній період новонародженості відзначається підвищення рівня ПКТ у нормі.
При тяжких бактеріальних інфекціях і сепсисі масове утворення ендотоксинів, збільшення рівнів прозапальних цитокінів IL-6 і TNF-α призводить до збільшення синтезу ПКТ не тільки в щитовидній залозі, а й екстратиреоїдно: в першу чергу, у лейкоцитах, моноцитах, а також у нейроендокринах легень, кишківника та печінки. Все це призводить до швидкого та різкого наростання рівня ПКТ (вже через 6–12 годин після генералізації процесу) на тлі збереження рівня кальцитоніну.

 Необхідно враховувати, що рівень ПКТ підвищується лише при генералізації бактеріальної інфекції (сепсисі) та відображає її ступінь, локальні осередки не призводять до підвищення рівня. Тому діагностичне значення має як наявність підвищення, так і  рівень підвищення і динаміка рівня ПКТ. Крім того, необхідно враховувати, що збільшення ПКТ не відбувається при грибкових та вірусних інфекціях, алергічних та аутоімунних захворюваннях, що дозволяє проводити диференціальну діагностику. Період напіврозпаду ПКТ становить 25-30 годин, що дозволяє використовувати його як маркер ефективності антибіотикотерапії (після успішного оперативного лікування або антибіотикотерапії рівень прокальцитоніну в крові швидко знижується на 30-50% за добу).

З іншого боку, при підвищенні рівня прокальцитоніну більше 4 днів потрібна корекція лікування. Якщо після лікування немає швидкого зниження рівня прокальцитоніну, прогноз захворювання сумнівний. Показники ПКТ, що постійно підвищуються, свідчать про поганий прогноз захворювання. При гострому панкреатиті ПКТ – індикатор тяжкості перебігу та маркер інфекційних ускладнень.
 

венозна кров

Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування  препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні
дослідження за однакових умов: здавати кров в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.

Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників  у відділенні.

Рекомендується здавати кров з 7:00 до 10:00 години ранку (не менше 4-5 годин голодування).
За 3 дні виключити інтенсивні фізичні навантаження.
У день взяття крові, допустимо випити простої води (не мінеральної) без газу.
Кількість води - за потребою організму.
Безпосередньо перед взяттям крові пацієнт повинен перебувати в стані спокою не менше 30 хвилин. 

Напередодні дослідження вилючити: 

• прийом жирної їжі та алкоголю;
• емоційні навантаження і стрес;
• теплові впливи (лазня, сауна);
• за 1 годину до проведення дослідження виключити куріння. 

• під час будь-яких гострих захворювань;
• в день проведення рентгенографії, КТ, МРТ, інструментального обстеження або фізіотерапевтичних процедур, крапельниць (ЕКГ та УЗД не є протипоказанням для здавання аналізу крові).  

Загальні правила підготовки

Дітям до 3-х років мінімальний період голодування - 4 години, для немовлят - 2 - 4 години.
Жінкам необхідно здавати в день менструального циклу, рекомендований лікарем. 

Для виконання дослідження з архівного матеріалу необхідно: 

• оформити заявку в відділенні Смартлаб (або по телефону 0-800 750 070);
  
• лабораторія оцінить можливість виконання даного дослідження з архівного матеріалу;
  
• відповідь пацієнту нададуть по телефону протягом 5 робочих годин з моменту оформлення заявки;
  
• оплатити замовлення необхідно на відділенні Смартлаб протягом 7 календарних днів з моменту оформлення заявки. 

9500 Beta-CrossLaps-фрагменти колагену 1 типу (діагностика остеопорозу) 

АНАЛІЗАТОР:

РЕФЕРЕНСИ:

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ:

сепсис, тяжка бактеріальна інфекція, неефективна антибактеріальна терапія при бактеріальній інфекції, генералізація інфекційного процесу.

показання до призначення:

• підозра на сепсис (у тому числі неонатальний сепсис);
  
• важкі, затяжні інфекції;
  
• лихоманки неясного генезу;
  
• лихоманка у післяопераційному періоді;
  
• післяпологова лихоманка;
  
• гострий панкреатит (диференціальна діагностика стерильного та інфікованого панкреонекрозу);
  
• моніторинг стану та ефективності лікування хворих на сепсис;
  
• оцінка прогнозу у пацієнтів з тяжким сепсисом, тяжкими бактеріальними інфекціями.