ПЛР виявлення вірусів Epstein-Barr, Cytomegalovirus, герпесу 6 типу (EBV, CMV, HHV6), якісне визначення (чутл. набору від 1*10^3 копій/мл= 1000 копій/мл) (виділення слизових) (взяття біоматеріалу здійснюється лікарем)

Вірус герпесу людини 4 типу (ВГЛ-IV), вірус Епштейна-Барр є збудником інфекційного мононуклеозу, його етіологічна роль також відома при лімфомі Беркітта, назофарінгеальній карциномі, лімфопроліферативному синдромі, пов`язаному з X-хромосомою. Це лімфотропний ДНК-геномний вірус, має 4 основних антигенів: ранній антиген (early antigen - ЕА), капсидний антиген (viral capcide antigen - VCA), мембранний антиген (membrane antigen - MA); нуклеарний антиген (nuclea antigen -NA). Кожен з них утворюється в певній послідовності і індукує синтез відповідних антитіл. Діагностика інфекційного мононуклеозу ґрунтується на клінічній картині, характерних змінах в клінічному аналізі крові. Але гематологічні зміни, які розвиваються при інфекційному мононуклеозі, можуть спостерігатися і при цитомегаловірусної інфекції, токсоплазмозі, гострих респіраторних вірусних захворюваннях, вітряній віспі, кору, інфекційних гепатитах та інших захворюваннях. Тому для постановки діагнозу доцільно проведення ПЛР - діагностики, імунологічних досліджень. Визначення ВЕБ методом ПЛР дозволяє визначити ДНК вірусу в різних біологічних матеріалах (букальний, ротоглотковий, урогенітальний зішкреби, кров, сеча, слина, ліквор). Виявлення ДНК вірусу Епштейна-Барр в досліджуваному матеріалі вказує на етіологічну роль вірусу в розвитку захворювання при наявності відповідної клінічної картини. Однак у зв`язку з можливою тривалою персистенцією вірусу в організмі, оцінити його роль в розвитку захворювання не завжди можливо. 

Цитомегаловірусна інфекція - широко поширена вірусна інфекція. Збудник - цитомегаловірус (ЦМВ), є ДНК-вірус, відноситься до сімейства Herpesviridae. Після закінчення гострого періоду інфекція найчастіше переходить в латентну форму, з якої може реактивировать. Первинна ЦМВ-інфекція, вроджена ЦМВ-інфекція становить небезпеку при різних імунодефіцитних станах і вагітності, при цьому виникає ризик внутрішньоутробного зараження плода. Серед різноманітних варіантів перебігу ЦМВ-інфекції переважають субклінічні форми і латентний вірусоносійство. Клінічно вираженою інфекція стає в умовах імунодефіциту. Цитомегаловірусна інфекція - широко поширена вірусна інфекція. Збудник - цитомегаловірус (CMV), ДНК-вірус, відноситься до сімейства Herpesviridae. Після закінчення гострого періоду інфекція найчастіше переходить в латентну форму, з якої може реактивуватися. Первинна ЦМВ-інфекція, вроджена ЦМВ-інфекція становить небезпеку при різних імунодефіцитних станах і вагітності, при цьому виникає ризик внутрішньоутробного зараження плода. Серед різноманітних варіантів перебігу ЦМВ-інфекції переважають субклінічні форми і латентне вірусоносійство. Клінічно вираженою інфекція стає в умовах імунодефіциту. Первинне інфікування цитомегаловірусом під час вагітності в 40-50% випадків призводить до інфікування плода, тоді як при реактивації - тільки в 1% (за різними даними до 8%). При цьому внутрішньоутробне інфікування плода може відбутися в будь-який період вагітності при первинному інфікуванні вагітної і при реактивації хронічної інфекції. Найбільший ризик інфікування для дитини - в третьому триместрі. Важкі ураження плода при реактивації практично не зустрічаються. У 90-95% новонароджених вроджена цитомегаловірусна інфекція протікає безсимптомно і не викликає вад розвитку. Лабораторна діагностика цитомегаловірусної інфекції ґрунтується на виявленні імунологічних маркерів (IgМ, IgG і авідності IgG) і визначення методом ПЛР вірусу в різних біологічних рідинах. ПЛР дозволяє виявити збудник в досліджуваному матеріалі. При цьому необхідно вибирати біологічний матеріал з урахуванням стадії інфекційного процесу (це визначає можливість виявлення даного збудника в даному біологічному матеріалі), клінічних проявів, діагностичних цілей лабораторного обстеження. Найбільш поширеним матеріалом для ПЛР є кров, проте необхідно враховувати, що збудник не постійно знаходиться в крові, тільки в стадії віремії, тому негативний результат не завжди виключає наявність інфекції, потрібне додаткове тестування іншого біологічного матеріалу, в якому збудник може персистувати. ПЛР-дослідження (якісне визначення) може бути використано для встановлення факту наявності вірусу в досліджуваному матеріалі (встановлення етіології клінічних проявів, виявлення персистенції вірусу, контагіозності людини - виділення вірусу з різними біологічними рідинами). 

ПЛP

Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування  препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні дослідження за однакових умов: здавати біоматеріал в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.
Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників у відділенні.
Дане дослідження оформлюється тільки з приносного біоматеріалу, взяття зразків проводить лікар. 

Перед збором матеріалу необхідно:

• За 24 години до проведення дослідження виключити прийом алкоголю. 

• Взяття матеріалу здійснюється до початку прийому противірусних та імуномодулюючих препаратів синтетичного і рослинного походження або через 7 днів після їх відміни.
• Важливо! Скасування або прийом лікарських препаратів обговорюється з лікарем в кожному індивідуальному випадку. 

Спеціальні умови зберігання біологічного матеріалу:

• Біологічний матеріал, набраний в стерильну ємність (стерильний пластиковий стаканчик), необхідно доставити у відділення лабораторії протягом 1-2 годин. При неможливості доставити матеріал протягом цього часу, транспортний контейнер необхідно зберігати в холодильнику, при температурі +4 °C, не більше 2 - х годин.
  
• Біологічний матеріал, набраний в пробірку (Еппендорф) з транспортним середовищем для ПЛР досліджень, необхідно доставити в будь-яке відділення Смартлаб, не пізніше 24 годин з моменту взяття біологічного матеріалу. До доставки біологічного матеріалу в відділення Смартлаб, транспортну пробірку (Еппендорф) необхідно зберігати в холодильнику, при температурі +4 °C. 

АНАЛІЗАТОР:

РЕФЕРЕНСИ:

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ:

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ:

показання до призначення:

• встановлення етіологічного фактора при станах, клінічно схожих з проявами ВЕБ - інфекції, СMV- інфекції, вірус герпесу VI типу;
• діагностика, диференціальна діагностика ВЕБ - інфекції, СMV- інфекції, віруса герпесу VI типу;
• діагностика  вірус-асоційованих захворювань у ВІЛ-інфікованих і при інших імунодефіцитних станах;
• контроль персистенції і виділення вірусу;
• оцінка контагіозності людини - виявлення виділення вірусу з різних біологічних рідин.