ПЛР виявлення вірусів Epstein-Barr, Cytomegalovirus, герпесу 6 типу (EBV, CMV, HHV6), якісне визначення (чутл. набору від 1*10^3 копій/мл= 1000 копій/мл) (слизова носу)
Показати всі аналізиВірус герпесу людини 4 типу (ВГЛ-IV), вірус Епштейна-Барр є збудником інфекційного мононуклеозу, його етіологічна роль також відома при лімфомі Беркітта, назофарінгеальній карциномі, лімфопроліферативному синдромі, пов`язаному з X-хромосомою. Це лімфотропний ДНК-геномний вірус, має 4 основних антигенів: ранній антиген (early antigen - ЕА), капсидний антиген (viral capcide antigen - VCA), мембранний антиген (membrane antigen - MA); нуклеарний антиген (nuclea antigen -NA). Кожен з них утворюється в певній послідовності і індукує синтез відповідних антитіл. Діагностика інфекційного мононуклеозу ґрунтується на клінічній картині, характерних змінах в клінічному аналізі крові. Але гематологічні зміни, які розвиваються при інфекційному мононуклеозі, можуть спостерігатися і при цитомегаловірусної інфекції, токсоплазмозі, гострих респіраторних вірусних захворюваннях, вітряній віспі, кору, інфекційних гепатитах та інших захворюваннях. Тому для постановки діагнозу доцільно проведення ПЛР - діагностики, імунологічних досліджень. Визначення ВЕБ методом ПЛР дозволяє визначити ДНК вірусу в різних біологічних матеріалах (букальний, ротоглотковий, урогенітальний зішкреби, кров, сеча, слина, ліквор). Виявлення ДНК вірусу Епштейна-Барр в досліджуваному матеріалі вказує на етіологічну роль вірусу в розвитку захворювання при наявності відповідної клінічної картини. Однак у зв`язку з можливою тривалою персистенцією вірусу в організмі, оцінити його роль в розвитку захворювання не завжди можливо.
Цитомегаловірусна інфекція - широко поширена вірусна інфекція. Збудник - цитомегаловірус (ЦМВ), є ДНК-вірус, відноситься до сімейства Herpesviridae. Після закінчення гострого періоду інфекція найчастіше переходить в латентну форму, з якої може реактивировать. Первинна ЦМВ-інфекція, вроджена ЦМВ-інфекція становить небезпеку при різних імунодефіцитних станах і вагітності, при цьому виникає ризик внутрішньоутробного зараження плода. Серед різноманітних варіантів перебігу ЦМВ-інфекції переважають субклінічні форми і латентний вірусоносійство. Клінічно вираженою інфекція стає в умовах імунодефіциту. Цитомегаловірусна інфекція - широко поширена вірусна інфекція. Збудник - цитомегаловірус (CMV), ДНК-вірус, відноситься до сімейства Herpesviridae. Після закінчення гострого періоду інфекція найчастіше переходить в латентну форму, з якої може реактивуватися. Первинна ЦМВ-інфекція, вроджена ЦМВ-інфекція становить небезпеку при різних імунодефіцитних станах і вагітності, при цьому виникає ризик внутрішньоутробного зараження плода. Серед різноманітних варіантів перебігу ЦМВ-інфекції переважають субклінічні форми і латентне вірусоносійство. Клінічно вираженою інфекція стає в умовах імунодефіциту. Первинне інфікування цитомегаловірусом під час вагітності в 40-50% випадків призводить до інфікування плода, тоді як при реактивації - тільки в 1% (за різними даними до 8%). При цьому внутрішньоутробне інфікування плода може відбутися в будь-який період вагітності при первинному інфікуванні вагітної і при реактивації хронічної інфекції. Найбільший ризик інфікування для дитини - в третьому триместрі. Важкі ураження плода при реактивації практично не зустрічаються. У 90-95% новонароджених вроджена цитомегаловірусна інфекція протікає безсимптомно і не викликає вад розвитку. Лабораторна діагностика цитомегаловірусної інфекції ґрунтується на виявленні імунологічних маркерів (IgМ, IgG і авідності IgG) і визначення методом ПЛР вірусу в різних біологічних рідинах. ПЛР дозволяє виявити збудник в досліджуваному матеріалі. При цьому необхідно вибирати біологічний матеріал з урахуванням стадії інфекційного процесу (це визначає можливість виявлення даного збудника в даному біологічному матеріалі), клінічних проявів, діагностичних цілей лабораторного обстеження. Найбільш поширеним матеріалом для ПЛР є кров, проте необхідно враховувати, що збудник не постійно знаходиться в крові, тільки в стадії віремії, тому негативний результат не завжди виключає наявність інфекції, потрібне додаткове тестування іншого біологічного матеріалу, в якому збудник може персистувати. ПЛР-дослідження (якісне визначення) може бути використано для встановлення факту наявності вірусу в досліджуваному матеріалі (встановлення етіології клінічних проявів, виявлення персистенції вірусу, контагіозності людини - виділення вірусу з різними біологічними рідинами).
Вірус герпесу VI типу - ДНК-вірус, який має 2 основних субтипу. Ймовірно участь ВГЧ-VI типу в розвитку лімфогранулематозу, злоякісної клітинної лімфоми, саркоїдозу, синдрому Шегрена, хвороби Крона. Виявлено причетність цього вірусу до розвитку гострих гепатитів у дорослих і дітей, в тому числі з фульмінантні перебігом і швидким летальним результатом. Є дані, що субтип HHV - 6 A - вражає переважно нервову тканину, припускають, що він відіграє провідну роль у розвитку розсіяного склерозу, а субтип HHV- 6 B - викликає лихоманку з краснухоподібними висипаннями, синдром хронічної втоми, неврит зорового нерва, епілепсію. Дослідження для виявлення збудника герпесвірусної інфекції 6 типу проводиться за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції для визначення генетичного матеріалу (ДНК) вірусу в зразку. Матеріалом дослідження можуть бути кров, сеча, зішкріб зі слизових, слина, ліквор.слизових оболонок
Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні дослідження за однакових умов: здавати біоматеріал в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.
Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників у відділенні.
Перед збором матеріалу необхідно:
- За 24 години до проведення дослідження виключити прийом алкоголю.
Загальні вимоги за правилами підготовки
- Не закапувати в ніс лікарські препарати за 4-5 годин до взяття матеріалу
- Мазок з носоглотки (ніс, задня стінка ротоглотки) рекомендовано здавати через 2 години після прийому їжі.
- Після прийому їжі необхідно прополоскати рот кип'яченою водою.
- Або натщесерце, до того як пацієнт почистить зуби і вип'є воду.
- Виключити паління за 1 годину до проведення дослідження.
Лікарські засоби:
- Взяття матеріалу здійснюється до початку прийому противірусних та імуномодулюючих препаратів синтетичного і рослинного походження або через 7 днів після їх відміни.
- Важливо! Скасування або прийом лікарських препаратів обговорюється з лікарем в кожному індивідуальному випадку.
Спеціальні умови зберігання біологічного матеріалу:
- Біологічний матеріал, набраний в пробірку (Еппендорф) з транспортним середовищем для ПЛР досліджень, необхідно доставити в будь-яке відділення Смартлаб, не пізніше 24 годин з моменту взяття біологічного матеріалу. До доставки біологічного матеріалу в відділення Смартлаб, транспортну пробірку (Еппендорф) необхідно зберігати в холодильнику, при температурі +4 +8°C.
АНАЛІЗАТОР:
CFX96 Touch (Bio-Rad, США)РЕФЕРЕНСИ:
Параметр | Норми |
---|---|
ПЛР-ДНК вірус Епштейн-Барр (EBV), якісне визначення (чутл. набору від 1*10^3 копій/мл= 1000 копій/мл) (слизова носу) | Не виявлено |
ПЛР-ДНК цитомегаловірусу (CMV), якісне визначення (чутл. набору від 1*10^3 копій/мл= 1000 копій/мл) (слизова носу) | Не виявлено |
ПЛР-ДНК герпесу 6 типу (HHV6), якісне визначення (чутл. набору від 1*10^3 копій/мл= 1000 копій/мл) (слизова носу) | Не виявлено |
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ:
відсутність ДНК ВЕБ-інфекції в біологічному матеріалі, відсутність ДНК цитомегаловірусу в біологічному матеріалі, відсутність ДНК вірусу герпесу 6 типу в біологічному матеріалі.ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ:
наявність ДНК ВЕБ-інфекції в біологічному матеріалі, наявність ДНК цитомегаловірусу в біологічному матеріалі, наявність ДНК вірусу герпесу 6 типу в біологічному матеріалі.показання до призначення:
- встановлення етіологічного фактора при станах, клінічно схожих з проявами ВЕБ - інфекції, СMV- інфекції, вірус герпесу VI типу;
- діагностика, диференціальна діагностика ВЕБ - інфекції, СMV- інфекції, віруса герпесу VI типу;
- діагностика вірус-асоційованих захворювань у ВІЛ-інфікованих і при інших імунодефіцитних станах;
- контроль персистенції і виділення вірусу;
- оцінка контагіозності людини - виявлення виділення вірусу з різних біологічних рідин.
Вірус герпесу людини 4 типу (ВГЛ-IV), вірус Епштейна-Барр є збудником інфекційного мононуклеозу, його етіологічна роль також відома при лімфомі Беркітта, назофарінгеальній карциномі, лімфопроліферативному синдромі, пов`язаному з X-хромосомою. Це лімфотропний ДНК-геномний вірус, має 4 основних антигенів: ранній антиген (early antigen - ЕА), капсидний антиген (viral capcide antigen - VCA), мембранний антиген (membrane antigen - MA); нуклеарний антиген (nuclea antigen -NA). Кожен з них утворюється в певній послідовності і індукує синтез відповідних антитіл. Діагностика інфекційного мононуклеозу ґрунтується на клінічній картині, характерних змінах в клінічному аналізі крові. Але гематологічні зміни, які розвиваються при інфекційному мононуклеозі, можуть спостерігатися і при цитомегаловірусної інфекції, токсоплазмозі, гострих респіраторних вірусних захворюваннях, вітряній віспі, кору, інфекційних гепатитах та інших захворюваннях. Тому для постановки діагнозу доцільно проведення ПЛР - діагностики, імунологічних досліджень. Визначення ВЕБ методом ПЛР дозволяє визначити ДНК вірусу в різних біологічних матеріалах (букальний, ротоглотковий, урогенітальний зішкреби, кров, сеча, слина, ліквор). Виявлення ДНК вірусу Епштейна-Барр в досліджуваному матеріалі вказує на етіологічну роль вірусу в розвитку захворювання при наявності відповідної клінічної картини. Однак у зв`язку з можливою тривалою персистенцією вірусу в організмі, оцінити його роль в розвитку захворювання не завжди можливо.
Цитомегаловірусна інфекція - широко поширена вірусна інфекція. Збудник - цитомегаловірус (ЦМВ), є ДНК-вірус, відноситься до сімейства Herpesviridae. Після закінчення гострого періоду інфекція найчастіше переходить в латентну форму, з якої може реактивировать. Первинна ЦМВ-інфекція, вроджена ЦМВ-інфекція становить небезпеку при різних імунодефіцитних станах і вагітності, при цьому виникає ризик внутрішньоутробного зараження плода. Серед різноманітних варіантів перебігу ЦМВ-інфекції переважають субклінічні форми і латентний вірусоносійство. Клінічно вираженою інфекція стає в умовах імунодефіциту. Цитомегаловірусна інфекція - широко поширена вірусна інфекція. Збудник - цитомегаловірус (CMV), ДНК-вірус, відноситься до сімейства Herpesviridae. Після закінчення гострого періоду інфекція найчастіше переходить в латентну форму, з якої може реактивуватися. Первинна ЦМВ-інфекція, вроджена ЦМВ-інфекція становить небезпеку при різних імунодефіцитних станах і вагітності, при цьому виникає ризик внутрішньоутробного зараження плода. Серед різноманітних варіантів перебігу ЦМВ-інфекції переважають субклінічні форми і латентне вірусоносійство. Клінічно вираженою інфекція стає в умовах імунодефіциту. Первинне інфікування цитомегаловірусом під час вагітності в 40-50% випадків призводить до інфікування плода, тоді як при реактивації - тільки в 1% (за різними даними до 8%). При цьому внутрішньоутробне інфікування плода може відбутися в будь-який період вагітності при первинному інфікуванні вагітної і при реактивації хронічної інфекції. Найбільший ризик інфікування для дитини - в третьому триместрі. Важкі ураження плода при реактивації практично не зустрічаються. У 90-95% новонароджених вроджена цитомегаловірусна інфекція протікає безсимптомно і не викликає вад розвитку. Лабораторна діагностика цитомегаловірусної інфекції ґрунтується на виявленні імунологічних маркерів (IgМ, IgG і авідності IgG) і визначення методом ПЛР вірусу в різних біологічних рідинах. ПЛР дозволяє виявити збудник в досліджуваному матеріалі. При цьому необхідно вибирати біологічний матеріал з урахуванням стадії інфекційного процесу (це визначає можливість виявлення даного збудника в даному біологічному матеріалі), клінічних проявів, діагностичних цілей лабораторного обстеження. Найбільш поширеним матеріалом для ПЛР є кров, проте необхідно враховувати, що збудник не постійно знаходиться в крові, тільки в стадії віремії, тому негативний результат не завжди виключає наявність інфекції, потрібне додаткове тестування іншого біологічного матеріалу, в якому збудник може персистувати. ПЛР-дослідження (якісне визначення) може бути використано для встановлення факту наявності вірусу в досліджуваному матеріалі (встановлення етіології клінічних проявів, виявлення персистенції вірусу, контагіозності людини - виділення вірусу з різними біологічними рідинами).
Вірус герпесу VI типу - ДНК-вірус, який має 2 основних субтипу. Ймовірно участь ВГЧ-VI типу в розвитку лімфогранулематозу, злоякісної клітинної лімфоми, саркоїдозу, синдрому Шегрена, хвороби Крона. Виявлено причетність цього вірусу до розвитку гострих гепатитів у дорослих і дітей, в тому числі з фульмінантні перебігом і швидким летальним результатом. Є дані, що субтип HHV - 6 A - вражає переважно нервову тканину, припускають, що він відіграє провідну роль у розвитку розсіяного склерозу, а субтип HHV- 6 B - викликає лихоманку з краснухоподібними висипаннями, синдром хронічної втоми, неврит зорового нерва, епілепсію. Дослідження для виявлення збудника герпесвірусної інфекції 6 типу проводиться за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції для визначення генетичного матеріалу (ДНК) вірусу в зразку. Матеріалом дослідження можуть бути кров, сеча, зішкріб зі слизових, слина, ліквор.слизових оболонок
Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні дослідження за однакових умов: здавати біоматеріал в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.
Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників у відділенні.
Перед збором матеріалу необхідно:
- За 24 години до проведення дослідження виключити прийом алкоголю.
Загальні вимоги за правилами підготовки
- Не закапувати в ніс лікарські препарати за 4-5 годин до взяття матеріалу
- Мазок з носоглотки (ніс, задня стінка ротоглотки) рекомендовано здавати через 2 години після прийому їжі.
- Після прийому їжі необхідно прополоскати рот кип'яченою водою.
- Або натщесерце, до того як пацієнт почистить зуби і вип'є воду.
- Виключити паління за 1 годину до проведення дослідження.
Лікарські засоби:
- Взяття матеріалу здійснюється до початку прийому противірусних та імуномодулюючих препаратів синтетичного і рослинного походження або через 7 днів після їх відміни.
- Важливо! Скасування або прийом лікарських препаратів обговорюється з лікарем в кожному індивідуальному випадку.
Спеціальні умови зберігання біологічного матеріалу:
- Біологічний матеріал, набраний в пробірку (Еппендорф) з транспортним середовищем для ПЛР досліджень, необхідно доставити в будь-яке відділення Смартлаб, не пізніше 24 годин з моменту взяття біологічного матеріалу. До доставки біологічного матеріалу в відділення Смартлаб, транспортну пробірку (Еппендорф) необхідно зберігати в холодильнику, при температурі +4 +8°C.
АНАЛІЗАТОР:
CFX96 Touch (Bio-Rad, США)РЕФЕРЕНСИ:
Параметр | Норми |
---|---|
ПЛР-ДНК вірус Епштейн-Барр (EBV), якісне визначення (чутл. набору від 1*10^3 копій/мл= 1000 копій/мл) (слизова носу) | Не виявлено |
ПЛР-ДНК цитомегаловірусу (CMV), якісне визначення (чутл. набору від 1*10^3 копій/мл= 1000 копій/мл) (слизова носу) | Не виявлено |
ПЛР-ДНК герпесу 6 типу (HHV6), якісне визначення (чутл. набору від 1*10^3 копій/мл= 1000 копій/мл) (слизова носу) | Не виявлено |
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ:
відсутність ДНК ВЕБ-інфекції в біологічному матеріалі, відсутність ДНК цитомегаловірусу в біологічному матеріалі, відсутність ДНК вірусу герпесу 6 типу в біологічному матеріалі.ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ:
наявність ДНК ВЕБ-інфекції в біологічному матеріалі, наявність ДНК цитомегаловірусу в біологічному матеріалі, наявність ДНК вірусу герпесу 6 типу в біологічному матеріалі.показання до призначення:
- встановлення етіологічного фактора при станах, клінічно схожих з проявами ВЕБ - інфекції, СMV- інфекції, вірус герпесу VI типу;
- діагностика, диференціальна діагностика ВЕБ - інфекції, СMV- інфекції, віруса герпесу VI типу;
- діагностика вірус-асоційованих захворювань у ВІЛ-інфікованих і при інших імунодефіцитних станах;
- контроль персистенції і виділення вірусу;
- оцінка контагіозності людини - виявлення виділення вірусу з різних біологічних рідин.
Інші аналізи цієї підкатегорії
Антитіла IgM до ранніх антигенів вірусу Епштейна-Барр (ЕА)
Маркер гострої інфекції вірусу Епштейна Барра
Антитіла IgG до нуклеарного антигена вірусу Епштейна-Барр (NA)
Серологічний маркер імунної пам`яті вірусу Епштейна Барра
ПЛР ДНК Epstein-Barr virus (якісне визначення)(чутл. набору від 1*10^3 копій/мл = 1000 копій/мл) (букальний зішкріб)
Маркер наявності збудника ВЕБ-інфекції
ПЛР ДНК Epstein-Barr virus (якісне визначення)(чутл. набору від 1*10^3 копій/мл = 1000 копій/мл) (р/г зішкріб, мигдалини)
Маркер наявності збудника ВЕБ-інфекції
ПЛР ДНК Epstein-Barr virus (якісне визначення)(чутл. набору від 1*10^3 копій/мл = 1000 копій/мл) (плазма)
Маркер наявності збудника ВЕБ-інфекції
ПЛР ДНК Epstein-Barr virus (якісне визначення)(чутл. набору від 1*10^3 копій/мл= 1000 копій/мл) (сеча)
Маркер наявності збудника ВЕБ-інфекції
ПЛР ДНК Epstein-Barr virus (якісне визначення)(чутл. набору від 1*10^3 копій/мл = 1000 копій/мл) (урогенітальний зішкріб)
Маркер наявності збудника ВЕБ-інфекції
ПЛР ДНК Epstein-Barr virus (якісне визначення)(чутл. набору від 1*10^3 копій/мл = 1000 копій/мл) (ліквор) (взяття біоматеріалу здійснюється лікарем)
Маркер наявності збудника ВЕБ-інфекції
ПЛР ДНК Epstein-Barr virus (якісне визначення)(чутл. набору від 1*10^3 копій/мл = 1000 копій/мл) (еякулят)
Маркер наявності збудника ВЕБ-інфекції
Дякуємо за Ваш коментар! Він буде опублікований відразу після перевірки*
*Це необхідно для уникнення некоректних висловлювань, шахрайських повідомлень, образ. Ми стежимо за безпекою наших читачів.