Калій, натрій, кальцій іонізований (K/Na/Са)

Натрій підтримує осмотичний тиск і рН всередині клітини і в позаклітинному просторі, впливає на процеси нервової діяльності, на стан м`язової і серцево-судинної систем. Концентрація натрію в плазмі (сироватці) залежить від рівноваги наступних процесів: надходження натрію, розподіл його в організмі і виведення нирками, потовими залозами. Основними регуляторами обміну натрію в організмі є ренін-ангіотензин-альдостеронова системи , АДГ (вазопресин), передсердний натрійуретичний гормон. Об'єм позаклітинної рідини безпосередньо залежить від загальної кількості натрію в організмі. Концентрація натрію в плазмі є ідентичною концентрації в міжклітинній рідині. Різкі зміни в плазмі концентрації натрію, які не супроводжуються аналогічними змінами внутрішньоклітинного калію, призводять до припливу води з позаклітинного простору у внутрішньоклітинний простір з розвитком набухання клітин. Іони калію і натрію мають велике значення в регулюванні нирками кислотно-лужної рівноваги, при цьому іони водню замінюються на іони Na+ і K+ в ниркових канальцях. Бікарбонат калію є основним внутрішньоклітинним неорганічним буфером. При дефіциті калію розвивається внутрішньоклітинний ацидоз, при якому дихальні центри реагують гіпервентиляцією, що призводить до зниження рСО2. Зростання і зниження рівня калію в сироватці крові викликані порушеннями внутрішнього і зовнішнього балансу калію. Зовнішній баланс калію регулюється секрецією калію в дистальних відділах канальців і колекторів.

Модулятором ниркової екскреції калію і, в подальшому, зовнішнього балансу, є: споживання калію з їжею, вміст натрію і швидкість течії в дистальних відділах канальців, кислотно-лужний баланс, функція мінералокортикоїдів, реакція дистальних канальців на мінералокортикоїди, тип і активність аніонів. Концентрація калію залежить від гормонів надниркових залоз, які стимулюють екскрецію калію. Мінералокортикоїди прямо впливають на секрецію калію в дистальних відділах канальців, глюкокортикоїди діють непрямим способом, збільшуючи швидкість клубочкової фільтрації і сечовиділення, а також підвищуючи рівні натрію в дистальних відділах канальців.

Дуже важливим є кислотно-лужний стан (КОС): алкалоз збільшує зв`язування і знижує концентрацію, а ацидоз, навпаки, знижує зв`язування і збільшує концентрацію іонізованого кальцію в крові. Визначення вільного кальцію дозволяє більш точно оцінити стан кальцієвого обміну, особливо у пацієнтів, що піддаються хірургічним втручанням, реанімаційним заходам, які отримують гепарин, бікарбонати, препарати кальцію і магнезії. Визначення іонізованого кальцію більш інформативно, в порівнянні з дослідженням загального кальцію, для діагностики гіперкальціємічних станів, зокрема при первинному гіперпаратироїдизмі (для якого характерне підвищення в крові концентрації вільного кальцію і незмінений рівень загального кальцію), у хворих з онкопатологією, у пацієнтів, які перебувають на діалізі. Під час вагітності вміст загального кальцію сироватки зменшується паралельно зі зниженням концентрації альбуміну, хоча рівень вільного кальцію залишається в межах норми.

Венозна кров

Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування  препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні
дослідження за однакових умов: здавати кров в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.

Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників  у відділенні.

Припустимо здавати кров протягом дня натще, бажано в ранкові години (не менше 8 годин голодування).
За 3 дні виключити інтенсивні фізичні навантаження.
У день взяття крові, допустимо випити простої води (не мінеральної) без газу.
Кількість води - за потребою організму.
Безпосередньо перед взяттям крові пацієнт повинен перебувати в стані спокою не менше 30 хвилин. 

Напередодні дослідження виключити: 

• прийом жирної їжі та алкоголю;
  
• емоційні навантаження і стрес;
  
• теплові впливи (лазня, сауна);
  
• за 1 годину до проведення дослідження виключити куріння.  

Не слід здавати кров: 

• під час будь-яких гострих захворювань;
  
• в день проведення рентгенографії, КТ, МРТ, інструментального обстеження або фізіотерапевтичних процедур, крапельниць (ЕКГ, УЗД  не є протипоказанням для здачі аналізу крові). 

Загальні правила підготовки:

Дітям до 3-х років мінімальний період голодування - 6 годин, для немовлят - 2 - 4 години.
Жінкам необхідно здавати в день менструального циклу, рекомендований лікарем. 

Для виконання дослідження з архівного матеріалу необхідно: 

• оформити заявку в відділенні Смартлаб (або по телефону 0-800 750 070);
  
• лабораторія оцінить можливість виконання даного дослідження з архівного матеріалу;
  
• відповідь пацієнту нададуть по телефону протягом 5 робочих годин з моменту оформлення заявки;
  
• оплатити замовлення необхідно на відділенні Смартлаб протягом 7 календарних днів з моменту оформлення заявки. 

8062 Кальцій іонізований - матеріал набирається суворо у відділеннях «Смартлаб» .

АНАЛІЗАТОР:

РЕФЕРЕНСИ:

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ:

натрій: дієта без солі, результати блювоти, діареї, надмірної пітливості при адекватному водному і неадекватному сольовому заміщенні, зловживання діуретиками, полікістоз і кісти мозкової речовини нирок, хронічний пієлонефрит, нирковий канальцевий ацидоз, осмотичний діурез, метаболічний ацидоз, первинна та вторинна недостатність надниркових залоз; вроджена надниркова гіперплазія з дефіцитом 21-гідроксилази, ізольований гіпоальдостеронізм, псевдогіпоальдостеронізм, набряки, асцит, гіпотиреоз; гіперосмолярність; SIADH, який може бути пов`язаний з раком легень, підшлункової залози, захворюваннями ЦНС, інфекціями легенів, гостра інтермітуюча порфірія, психогенна полідипсія, помилкова гіпонатріємія при вкрай значній гіпертригліцеридемії або гіперпротеїнемії; гіперглікемія; 

калій: хронічне голодування, блювота, пронос, втрата через кишкову фістулу, аденома ворсинок кишківника, нирковий канальцевий ацидоз, ниркова канальцева недостатність, синдром Фанконі, первинний і вторинний альдостеронізм, синдром Кушинга, синдром Барттера , осмотичний діурез (наприклад, при гіперглікемії), алкалоз, при діабетичному кетозі в період глюконеогенезу, при введенні АКТГ, кортизону або тестостерону, муковісцидоз;

кальцій іонізований: первинний гіпопаратиреоїдізм, псевдогіпопаратиреоїдизм, дефіцит вітаміну D, сепсис, гострий панкреатит, ниркова недостатність, важкі ураження скелетних м`язів, гемодіаліз при низькій концентрації кальцію в діалізаті, після переливань крові, що містить цитрат, після обширних травм, хірургічних втручань, опіки, поліорганна недостатність, дефіцит магнію, алкалоз, гіпернатріємія, атрофічний гастрит. 

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ:

натрій: профузне потовиділення, тривале гіперпноє, блювота, діарея, нецукровий діабет, діабетичний ацидоз, гіперальдостеронізм, синдром Кушинга, дегідратація, сольове перевантаження організму;

калій: швидке вливання розчину калію, масивний гемоліз, важкі пошкодження тканин, гостре голодування, гіперкінетична активність (епілепсія), злоякісна гіперпірексія після анестезії, ацидоз, дегідратація, гостра ниркова недостатність, заключна стадія хронічної ниркової недостатності, хвороба Аддісона, гіпофункція ангіотензин - альдостеронової системи, псевдогіпоальдостеронізм, інші стани з втратою натрію, після важкого фізичного навантаження (особливо у людей, які приймають бета-блокатори), шок, тяжкий гемоліз, ішемія тканин; 

кальцій іонізований: первинний гіперпаратиреоїдизм, ектопічні пухлини, що виробляють паратгормон, надмірне споживання вітаміну D, злоякісні пухлини та при метастазуванні, ацидоз. 

ФАКТОРИ ПІДВИЩЕННЯ:

натрій: бета-адреноблокатори (рідко), амілорид, амінокапронова кислота, інгібітори АПФ, циклофосфамід, вінкристин, аргінін, цефалоридин, циклоспорин, дигоксин, адреналін (початковий ефект), фоскарнет натрія, гепарин, гістамін (в / в), ізоніазид, літій, манітол;

калій: АКТГ, анаболічні стероїди, андрогени, карбеніцилін, карбеноксалон, клонідин, кортикостероїди, діазоксид, еноксолон, естрогени, аналоги гуанетидину, лактулоза, мікорайс, метоксіфлюран, метилдопа, оральні контрацептиви, оксифенбутазон, фенілбутазон, резерпін, бікарбонат натрію;

кальцій іонізований: андрогени, калюстерон, даназол, дігідротахістерол, постійний прийом діуретиків, ергокальциферол, ізотретиноїн, літій, прогестерон, паратгормон, тамоксифен, тестолактон, вітамін D, вітамін А. 

ФАКТОРИ ЗНИЖЕННЯ:

натрій: бета-адреноміметики (сальбутамол, тербуталін), албутерол, аміноглікозиди, р-аміносаліцилат, аміносаліцилова кислота (рідко), амфотерицин, азлоцилін, бісакодил, капреоміцин, карбеніцилін, карбеноксолон, холестирамін, цисплатин, клопамід, кортикостероїди, кортикотропін , ціанкобаламін, ангідрид глюкози, ЕДТОК, діклофенамід, сечогінні, еноксолон, флюконазол, глюкагон, глюкоза, іфосфамід, інсулін, леводопа, лакриця, мезлоцилін, нафцилін, пеніцилін G (натрієва сіль), фенолфталеїн, піперацилін, поліміксин В, саліцилати, бікарбонат натрію, хлористий натрій, тикарцилін, теофілін;

калій: аміноглутетимід, аміноглікозиди, амонію хлорид, амфотерицин B, інгібітори АПФ, , карбамазепін, карбоплатин, хлорпропамід, холестирамін, цисплатин, клофібрат, циклофосфамід, десмопресин, діуретики, флуоксетин, гіпертонічний розчин глюкози, галоперидол, гепарин, індометацин, кетоконазол, літій, лоркаінід, міконазол, нестероїдні протизапальні препарати, окситоцин , фенотіазини, тієнілова кислота, толбутамід, трициклічні антидепресанти, вазопресин, вінбластин, вінкристин;

кальцій іонізований: альбутерол, альпростадил, аміноглікозиди, аспарагіназа, кальцитонін, карбамазепін, карбеноксолон, карбоплатин, кортикостероїди, ергокальциферол, естрогени, флюоріди, гастрин, глюкагон, глюкоза, індапамід, інсулін, ізоніазид, солі магнію, метицилін, фенітоїн, плікаміцин, тетрациклін, флюоріди, оксалати, сульфати. 

показання до призначення:

калій: 

• захворювання серцево-судинної системи (порушення ритму, артеріальна гіпертензія та ін.); 
• контроль вмісту калію в крові при призначенні діуретиків, серцевих глікозидів;
•  захворювання нирок; 
• ендокринопатії (надниркових залоз); 

натрій: 

• захворювання нирок; 
• захворювання і порушення в роботі шлунково-кишкового тракту (блювота, діарея, посилена втрата рідини, зневоднення та ін. ); 
• ендокринопатії (надниркових залоз);

Кальцій іонізований:

• діагностика гіпер- і гіпокальціємії особливо в поєднанні з диспротеїнемією, моніторинг ефективності лікування; 
• дослідження кальцієвого обміну після переливань цитратної крові, введення гепарину; 
• діаліз і екстракорпоральний кровообіг; 
• дослідження кальцієвого статусу після обширних травм, хірургічних втручань, при опіках; 
• дослідження кальцієвого обміну у пацієнтів з тяжкою хворобою печінки, нирок, різними злоякісними пухлинами, панкреатитом, поліорганної недостатністю, мальабсорбцією; 
• обстеження вагітних жінок;
• септичні стани.