Ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ)

Ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ) — глікопротеїд, присутній, переважно, в легенях і в невеликих кількостях у щітковій облямівці епітелію проксимальних канальців нирок, ендотелії кровоносних судин і плазмі крові. Ангіотензинперетворюючий фермент бере активну участь в регулюванні артеріального тиску, він каталізує перетворення ангіотензину 1 на ангіотензин 2 (один із найпотужніших вазоконстрикторів) і гідролізує вазодилятатор брадикінін до неактивного пептиду.

Визначення рівнів АПФ широко використовується для діагностики легеневих форм саркоїдозу  і оцінки ефективності антигіпертензивної терапії препаратами інгібіторів АПФ.

При саркоїдозі рівень АПФ у крові значно підвищується та корелює з активністю патологічного процесу. Вважається, що при цьому АПФ виробляється у збільшеній кількості епітеліоїдних клітин вузлових запальних утворень – гранульом. 

Аномальна секреція АПФ призводить до підвищення його концентрації не тільки в крові, а й спинномозковій рідині та бронхоальвеолярному лаважі. Діагностичне значення має зростання рівня АПФ сироватки більш ніж на 60%. Цей параметр може корелювати із загальною кількістю гранульом в організмі хворого. Специфічність цього тесту становить понад 90%, чутливість – 55-60%. В активну фазу саркоїдозу рівень АПФ може збільшитися більш ніж удвічі. АПФ зберігається на нормальному рівні при інших захворюваннях із ураженнями легень (туберкульоз, лімфогранулематоз). При динамічному спостереженні зниження рівня АПФ на фоні лікування вказує на ефективність терапії та є гарною прогностичною ознакою.

АПФ не є суто специфічним маркером саркоїдозу. Підвищення рівня АПФ без інших ознак активності саркоїдозу не може бути критерієм початку лікування. Також окреме підвищення АПФ не є достовірною ознакою саркоїдозу. Нормальний рівень АПФ за наявності гранульом у тканинах не дозволяє виключити саркоїдоз. Остаточний діагноз встановлюється на підставі обліку всіх даних клінічного, лабораторного та інструментального обстеження та результатів патогістологічного дослідження біоптату гранульом.

венозна кров

Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування  препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні
дослідження за однакових умов: здавати кров в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.

Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників  у відділенні.

Припустимо здавати кров протягом дня натще, бажано в ранкові години (не менше 8 годин голодування, але не більше 16 годин).
За 3 дні виключити інтенсивні фізичні навантаження.
За 3 дні до проведення дослідження виключити прийом алкоголю.
У день взяття крові, допустимо випити простої води (не мінеральної) без газу.
Кількість води - за потребою організму.
Безпосередньо перед взяттям крові пацієнт повинен перебувати в стані спокою не менше 30 хвилин.  

Напередодні дослідження виключити: 

• прийом жирної їжі;
  
• емоційні навантаження і стрес;
  
• теплові впливи (лазня, сауна);
  
• за 1 годину до проведення дослідження виключити куріння. 

Не слід здавати кров: 

• під час будь-яких гострих захворювань;
  
• в день проведення рентгенографії, КТ, МРТ, інструментального обстеження або фізіотерапевтичних процедур,  крапельниць (ЕКГ, УЗД  не є протипоказанням для здачі аналізу крові). 

Загальні правила підготовки:

Дітям до 3-х років мінімальний період голодування - 6 годин, для немовлят - 2 - 4 години.
Жінкам необхідно здавати в день менструального циклу, рекомендований лікарем.  

Для виконання дослідження з архівного матеріалу необхідно: 

• оформити заявку в відділенні Смартлаб (або по телефону 0-800 750 070);
  
• лабораторія оцінить можливість виконання даного дослідження з архівного матеріалу;
  
• відповідь пацієнту нададуть по телефону протягом 5 робочих годин з моменту оформлення заявки;
  
• оплатити замовлення необхідно на відділенні Смартлаб протягом 7 календарних днів з моменту оформлення заявки. 

АНАЛІЗАТОР:

РЕФЕРЕНСИ:

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ:

хронічне обструктивне захворювання легенів, пізні стадії раку легенів і туберкульозу.
 

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ:

саркоїдоз, гострий і хронічний бронхіт, легеневий фіброз туберкульозної етіології, професійний пневмоконіоз, ревматоїдний артрит, хвороби сполучної тканини, шийний лімфаденіт, хвороба Гоше, цироз печінки, гіпертиреоз, хронічні захворювання нирок, амілоїдоз, цукровий діабет 1 типу.
 

показання до призначення:

• діагностика саркоїдозу;
  
• диференціальна діагностика захворювань, клінічно схожих із саркоїдозом;
  
• оцінка активності саркоїдозу;
  
• моніторинг перебігу саркоїдозу;
  
• оцінка ефективності лікування саркоїдозу.