Анаероби-бакпосів на визначення анаеробних бактерій з чутливістю до антибіотиків (кал)

Метод бактеріологічного дослідження різних видів біоматеріалів з метою виділення та ідентифікації анаеробних збудників при гнійно-запальних інфекціях різних локалізацій та визначення антибіотикочутливості виділених патогенів.

Анаероби – це різні групи мікроорганізмів, що розвиваються за відсутності вільного кисню. 

Збудниками запальних процесів найчастіше є:

1.спороутворюючі грампозитивні бактерії роду клостридій (Clostridium perfringes - C. novyi, C. histolyticum та ін - збудники анаеробної ранової інфекції, С. botulinum - збудник ботулізму, С. difficile - збудник мембранозного коліту та ін) - широко поширені особливо в ґрунті, мешкають у шлунково-кишковому тракті людини та тварин.

2. бактероїди (неспороутворюючі грампозитивні анаеробні бактерії р. Bacteroides - Bacteroides fragilis, Bacteroides thetaiotaomicron та ін.) - колонізують товстий кишківник, порожнину рота і органи сечостатевої системи, є причиною розвитку перитонітів, абсцесів.

3.фузобактерії (анаеробні нерухомі тонкі палички р. Fusobacterium - F. necrophorum, F. Mortiferum та ін.) - мешкають у порожнині рота, кишківнику, органах сечостатевої системи, викликають гінгівіти, періодонтити, ураження м`яких тканин голови та шиї, плевропневмонії, плевропневмонії. остеомієліти.

4.превотелли (анаеробні поліморфні нерухомі палички р. Prevotella – P. melaninogenica, Р. Intermedia та ін.) – викликають ураження м`яких тканин голови та шиї, плевропневмонії, інфекції жіночих статевих органів, остеомієліти.

5.вейлонели (анаеробні грамнегативні коки роду Velionella - V. parvula та ін) - мешкають у порожнині рота, кишківнику, дихальних шляхах людини, викликають абсцеси м`яких тканин, ранові інфекції, синусити, отити, часто в асоціації з іншими мікроорганізмами.

6.пептококи (неспороутворюючі грампозитивні анаеробні коки роду Peptococcus-Р.niger та ін) -виявляються в порожнині рота, носа, носоглотки, в жіночих статевих органах, іноді в кишківнику і на шкірі здорових людей, можуть виділятися при апендициті, циститі, післяпологової септицемії, тощо.

7.пептострептококи (анаеробні грамнегативні коки роду Peptostreptococcus - Р. anaerobius, P.parvulus та ін.) - мешкають в порожнині рота, в жіночих статевих органах, в кишківнику, виділяються при абсцесах, перитоніті, апендициті, остеомієліті, гній. в асоціації з іншими бактеріями, а іноді й у чистій культурі.

кал

Перед здачею досліджень необхідно узгодити з лікуючим лікарем прийом і скасування  препаратів.
При контролі лабораторних показників у динаміці рекомендується проводити лабораторні дослідження за однакових умов: здавати кал в одній лабораторії, у однаковий час доби, тощо.
Про прийом лікарських препаратів необхідно повідомити співробітників у відділенні.
Дане дослідження оформлюється тільки з приносного біоматеріалу.

Правила взяття біологічного матеріалу

• Для дослідження збирають свіжевиділений кал. Перед збором необхідно помочитись (для виключення можливості потрапляння сечі у фекальні маси).
• При зборі біоматеріалу необхідно уникати контамінації біологічного матеріалу сторонньою мікрофлорою (ретельно мити руки до взяття, використовувати тільки стерильні витратні матеріали та ін.).
• Кал збирається в стерильний одноразовий контейнер спеціальною ложечкою в кількості не менше 50г (обсяг від чайної до столової ложки) і не більше, ніж 1/3 об'єму стерильної ємності (якщо при зборі матеріалу використовують судно, то його попередньо необхідно обробити дез.засобом, а після обробити окропом, щоб видалити сліди дез.засоба).
• На дослідження  береться середня порція калових мас. Перша порція, або калова пробка, на дослідження не набирається.
  

Для немовлят:

• допустимо проводити відбір матеріалу з середньої частини фекальних мас ложкою, не торкаючись памперса; 
• дозволено використовувати мікроклізму з кип'яченою охолодженою водою (100 мл);
• заборонено використовувати ректальні свічки. 

Перед збором матеріалу необхідно:

• За 1-3 дні до взяття матеріалу виключити з раціону прийом продуктів, що підсилюють процеси бродіння у кишечнику, молочнокислі продукти, алкоголь. 

Не слід здавати:

• Кал, отриманий після клізми, а також після прийому барію (при рентгенологічному обстеженні). 
• Жінкам не рекомендовано здавати під час менструації. 

• Взяття матеріалу здійснюється до початку антибактеріального і антимікробного лікування (загального і місцевого значення), або через 2-3 тижні після відміни цих препаратів.
• За 3-4 дні до дослідження необхідно скасувати прийом проносних препаратів, касторового і вазелінового масла і припинити введення ректальних свічок.
• Важливо! Скасування або прийом лікарських препаратів обговорюється з лікарем в кожному індивідуальному випадку.  

Спеціальні умови зберігання біологічного матеріалу:

• Для Одеси – біологічний матеріал, набраний у стерильну ємність, необхідно доставити у відділення лабораторії протягом 1-2 годин після дефекації. При неможливості доставити матеріал протягом цього часу до відділень м.Одеси, транспортний контейнер необхідно зберігати в холодильнику при температурі +2…+8 °С, але не більше 10 - 12 годин.
• Для інших міст необхідно доставити ранковий кал, набраний у стерильну ємність, протягом 1-2 годин після дефекації.
  

Транспортний контейнер - стерільний пластиковий стаканчик з ложкою і кришкою. на контейнері необхідно вказати ПІБ пацієнта, а також дату і час збору матеріалу.
Неприпустимо приносити кал на дослідження в сірникових або картонних коробках, так як при цьому змінюються форма і консистенція калу, що впливає на результати аналізу. 

РЕФЕРЕНСИ:

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ:

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ:

присутість в матеріалі анаеробних бактерій свідчить про їх етіологічну роль у запальному процесі. 

показання до призначення:

• оцінка етіологічної ролі анаеробних мікроорганізмів при інфекційних захворюваннях ШКТ;
• контроль після лікування (на 7-14 день після відміни антибактеріальних препаратів).