Гістологічне дослідження і імуногістохімічне визначення рецепторів до естрогенів ендометрію

Рецептори стероїдних гормонів - це білки, що специфічно та вибірково пов`язують відповідні стероїди після їх проникнення в клітину та опосередковують їх біологічні ефекти. Рецептори стероїдних гормонів присутні у різних тканинах-мішенях, у тому числі в молочних залозах та матці. Гормони залучені до механізмів розвитку та метастазування пухлин. Комплексне гістологічне та імуногістохімічне дослідження з визначенням рецепторного статусу прогестерону та естрогену входить до стандарту обстеження хворих на рак молочної залози, оскільки дозволяє визначити гормональну чутливість пухлини, тактику та методику лікування. Також його використовують у діагностиці безплідності, порушенні жіночої репродуктивної функції, гіперплазії ендометрію, міоми матки.

Присутність РЕ у первинній пухлині свідчить про її потенційну чутливість до лікувальних заходів, спрямованих на протидію ефектам естрогенів. Вважається, що наявність у пухлини рецепторів до РЕ та РП свідчить про її чутливість до екзогенних гормонів та є сприятливим фактором,  оскільки РП синтезуються у клітині під впливом естрогенів і, отже, є показником функціональної активності РЕ. Вміст рецепторів естрогену та прогестерону завжди вищий у високодиференційованих пухлинах, а також у хворих, які перебувають у постменопаузі, порівняно з жінками репродуктивного та пременопаузального віку. Відомо, що за відсутності гормонорецепторів у пухлині прогноз менш сприятливий і ризик виникнення рецидивів вищий.

 Є дані, що в рецептор-негативних пухлинах проліферація пухлинних клітин у 10 разів активніша. У рецептор-позитивних пухлинах естрогени теж стимулюють процеси проліферації, проте вони не досягають рівня, властивого рецептор-негативним пухлинам. Гормонозалежні пухлини, що містять обидва або хоча б один з рецепторів, мають більш сприятливий перебіг і кращий прогноз, незалежно від ад`ювантного лікування, що проводиться, ніж рецептор-негативні пухлини. Пухлини, що містять більше 10% пофарбованих на рецептори до естрогенів або прогестерону клітин, виявляються чутливими до гормонотерапії. Хворі, у яких пухлина не містить рецепторів до стероїдних гормонів, лише у 5-10% випадків відповідають на гормональну терапію. У цих пацієнтів можна отримати більш виражений лікувальний ефект від цитостатичної терапії. На даний момент повідомляється про більш ніж сто факторів прогнозу, що дають уявлення про біологічну поведінку пухлини, але для передбачення клінічного перебігу пухлинного процесу і результату захворювання велике значення надається маркерам, що виявляються імуногістохімічним методом.

Імуногістохімія (ІГХ) – метод виявлення точної локалізації клітинного або тканинного компонента (антигена) за допомогою імунологічних та гістохімічних реакцій; при цьому імунологічний аналіз зрізів тканин або цитологічного матеріалу проводиться за умов збереження морфології клітин. У діагностичній практиці можна виділити кілька основних областей застосування ІГХ: по-перше, при дослідженні пухлин людини з метою визначення гістогенезу недиференційованих пухлинних утворень, віддалених метастазів для диференціювання різних тканинних компонентів, що складають комплексні пухлини; по-друге, з метою прогностичної оцінки подальшого перебігу захворювання при призначенні терапії. Є відомості про існування різних форм рецепторів до естрогенів та прогестерону: РЕ-альфа, РЕ-бета, РП-А та РП-B. Обидва види РЕ мають практично однакову спорідненість до естрадіолу. З присутністю РЕ-альфа у пухлинах молочної залози пов`язана чутливість до тамоксифену. Рецептори прогестерону, представлені ізоформами А і, грають різні ролі в проникненні стероїдів всередину клітини. За наявності пухлини рецепторів двох видів (РЕ і РП) ефективність методу гормонотерапії становить 50–70%. Якщо є тільки рецептори одного виду (РЕ або РП), то ефективність знижується до 33-39%. 

Використання імуногістохімічного методу дозволяє виявити фактори, що визначають відповідь пухлини на лікування. Дослідження рецепторів РЕ та РП дозволяє проводити ефективну цілеспрямовану таргетну терапію. При безплідності стероїдна рецепція ендометрію змінюється. Дане дослідження дозволяє оцінити потенційну здатність ендометрію до нідації плодового яйця та стан ендометрію перед призначенням високих доз гормональних препаратів у програмах ЕКЗ. Рівень експресії ЕР та ПР при простій залозистій гіперплазії ендометрію без атипії не залежить ні від віку жінки, ні від наявності непухлинної гінекологічної патології (хронічного ендометриту, поліпів ендометрію, фолікулярних кіст яєчників). Це дозволяє дійти невтішного висновку, що жінок постменопаузального віку слід лікувати консервативно. Однак не слід перебільшувати можливості даного методу. Цей вид обстеження є лише додатковою методикою, і його результати мають бути інтерпретовані у контексті з іншими даними обстеження, включаючи клінічні.

частка тканини

Загальні вимоги: 

Біоматеріал (шматочок тканини або органу) обов'язково мають бути в контейнері з 10% розчином формаліну, розчин має покривати біоматеріал.  Кожен вид біоматеріалу повинен бути розміщений в окремому контейнері з 10% розчином формаліну та пронумерований. Кришка щільно закрита. Контейнер підписаний: прізвище та ініціали пацієнта, а також який вид біоматеріалу. 

Спеціальні вимоги:

Зберігати біоматеріал можно  протягом 3-5 днів  тільки при кімнатній температурі від +18  до +25 С, уникаючи попадання прямих сонячних променів. Зберігання та транспортування  біоматеріалу можливе тільки у вертикальному положенні.  

Засохлий біоматеріал є непридатним до дослідження!   

Взяття біологічного матеріалу проводить лікар !

Дозамовлення можливе протягом року

РЕФЕРЕНСИ:

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ:

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ:

показання до призначення:

• наявність пухлини молочної залози, пухлини матки;
• безпліддя;
• гіперплазія ендометрію;
• визначення ступеня проліферативної активності пухлинних клітин;
• оцінка обсягу та методики лікування;
• визначення причини безпліддя;
•  можливості проведення ЕКЗ.